Рішення № 10050211, 02.04.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2007 р.Справа № 8/55-997 Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

За участю представників:

Позивача: Ковальської З.В. державного податкового інспектора юридичного відділу Тернопільської ОДПІ, довіреність № 396/7/10-015 від 10.01.07р.

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача розяснено його права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неподання відповідачем більше одного року до податкового органу податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, в підтвердження представив довідку № 9346/7/29-01 від 26.02.2007р. про подання відповідачем останньої податкової звітності 30.08.2002р. та про відсутність заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, довідку № 10659/02 від 13.12.2006р. про відсутність заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання 02.04.07р. не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення № 976700 від 05.03.2007р.), а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Стаття 42 Конституції України закріпила право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. В силу статей 25, 50 Цивільного кодексу України таке право належить фізичній особі, яка має повну цивільну правоздатність, здатність мати цивільні права та обовязки.

Згідно статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його, як підприємця без статусу юридичної особи, відповідно до статті 58 цього Кодексу.

ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльностіфізична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 02.03.1995р., станом на 18.12.2006р. реєстрація змін місця знаходження не проводилась, що підтверджується довідкою відділу реєстрації Тернопільської міської ради № 2266 від 19.12.2006р.

Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією відповідача взято на облік як платника податків з 02.03.1995р. (довідка Тернопільської ОДПІ № 9346/7/29-01 від 26.02.2007р.).

Згідно частини 8 статті 19 Господарського кодексу України усі субєкти господарювання зобовязані здійснювати первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” підприємці, як платники податків і зборів (обовязкових платежів), зобовязані подавати до державних податкових органів та інших органів, відповідно до законодавства України декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 239 ГК України одним з видів адміністративногосподарських санкцій є скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання.

У відповідності до ст. 247 ГК України, скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 59 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, неподання протягом одного року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Відповідно до п. 17 частини першої ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р., органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач більше одного року (остання податкова звітність подана 30.08.2002 року) не подає до органів податкової служби податкової звітності (Довідка Тернопільської ОДПІ № 9346/7/29-01 від 26.02.2007р.).

У відповідача відсутня заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, що підтверджується довідкою ТОДПІ № 9346/7/29-01 від 26.02.2007 року, довідкою УПФУ в м. Тернополі № 10659/02 від 13.12.2006 року.

Відповідач на день розгляду справи не подав суду будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представленими суду матеріалами позивач по справі довів, що субєкт підприємницької діяльностіфізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 не подає звітності до ДПІ більше року, а тому у суду є правові підстави для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності субєкта фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Пунктом 1 ст. 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особипідприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

На виконання зазначеного положення, суд направляє копію рішення господарського суду державному реєстратору Тернопільської міської ради, м. Тернопіль для вчинення дій, передбачених ст. 49 Закону України №755-IV, після набрання рішенням законної сили.

Державне мито та витрати за інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 42,129 Конституції України, статтями 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, статтями 19,128,238,239,247 Господарського кодексу України, статтями 25,50 Цивільного кодексу України, статтею 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні", статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування“, ст. ст. 46,49 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Копію рішення, після набрання останнім законної сили, надіслати державному реєстратору Тернопільської міської ради для вчинення дій, передбачених ст. 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

8. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя