Рішення № 10050122, 23.03.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2007 р.Справа № 4/61-690 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міське бюро технічної інвентаризації”, бульвар Шевченка,1, м. Тернопіль, 46000.

про визнання права власності на майно та зобовязання здійснити його державну реєстрацію.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_2, довіреність №1370 від 31.01.2007р.

Відповідача:

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про визнання його власником складу цементу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та про зобов”язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідач в листах №1001/072 від 01.03.2007р. та №1196/07-2 від 22.03.2007р., посилаючись на Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003р., пояснив, що реєстрацію права власності на придбаний позивачем склад цементу, розташований в АДРЕСА_2, провести неможливо, так як на вищевказаний обєкт відсутня інвентарна справа та не проведено первинної реєстрації права власності.

Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався на 23.03.2007р. на 15:55 год., про що винесено ухвалу та зазначено в протоколі (формулярі) судового засідання від 16.03.2007р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно з приписами Ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу таким способом як визнання права.

Визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами цивільного права, з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними , і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов`язку. Такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявного спору , а й невизначеного правового стану.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

11.09.1998р. Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради народних депутатів, відповідно до Закону України “Про підприємництво”, ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, про що останньому видано свідоцтво про державну реєстрацію №497.

16.10.2000р. субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із Тернопільським заводом Продтоварів отримав у власність приміщення складу цементу, АДРЕСА_2. Зазначений факт підтверджується копією договору від 16.10.2000р. та актом прийому передачі, складеним і підписаним комісією у складі: ПП. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і скріпленим печатками позивача у справі та Тернопільського заводу Продтоварів.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору здійснив оплату вартості приміщення складу цементу в АДРЕСА_2 про що свідчить копія квитанції до прибуткового касового ордера №394 від 16.10.2000р.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1494 від 28.11.2001р. позивачу за адресою: АДРЕСА_2 надано в оренду земельну ділянку для обслуговування викупленої ним споруди.

Таким чином, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 набув право власності на приміщення «склад цементу», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставах не заборонених законом, тому вимоги позивача про визнання його власником зазначеного майна підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Як вбачається із матеріалів, представлених субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, подання позову про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - складу цементу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, спрямоване на усунення перешкод , що виникли в процесі реєстрації його права на цей об`єкт Товариством з обмеженою відповідальністю “Міське бюро технічної інвентаризації”, бульвар Шевченка,1, м. Тернопіль.

Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №7/5 (з послідуючими змінами та доповненнями) та додатку №1 до п. 2.1 (Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилась реєстрація прав власності на нерухомого майна), встановлено перелік правовстановлюючих документів, що є підставою для проведення реєстрації прав власності серед яких (п.1) зазначено договори , за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності , зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” №1952-IV від 01.07.2004р. (надалі - Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст.ст. 18, 19 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за заявою правовласника (правонабувача), сторони правочину, за яким виникло речове право на підставі документа, що підтверджує відповідне речове право. Такими, зокрема є документи, що свідчать про право власності або інше речове право в т.ч. зазначено рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмеження цих прав, що набрали законної сили.

Із норм ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Так як, відповідно до п. 5 розділу 5 “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться підприємствами бюро технічної інвентаризації, то останні можуть бути відповідачами у таких справах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_1 на приміщення складу цементу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Міське бюро технічної інвентаризації”, бульвар Шевченка,1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33680424 провести державну реєстрацію права власності Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_1 на приміщення складу цементу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “_04__” __04___ 2007р., через місцевий господарський суд.

СуддяН.М. Бурда