Вирок № 100500812, 21.10.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2748/21

1-кп/683/303/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю:

секретаря Градомської Д.Р.,

прокурора Баклана Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Гіппіуса О.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243100000148 від 23 липня 2021 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нападівка, Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 23 липня 2021 року близько 15 год. перебуваючи у кварталі № 41, виділу № 5, лісового насадження Старокостянтинівського лісництва Державного підприємства «Проскурівське лісове господарство», що в с. Воронківці, Старокостянтинівської ОТГ, Хмельницького району, яке відповідно до Наказу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області № 35 від 17 вересня 2008 року, відноситься до заповідного об`єкта та знаходиться в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Воронківський», порушив

ст.ст. 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3,10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема, встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, тобто незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, де з використанням бензопили марки «Forte», моделі «FGS 41-16», здійснив незаконну, самовільну порубку чотирьох дерев породи «Вільха чорна», пні деревини № 1 діаметром 23 см., деревини № 2 діаметром 26 см., деревини № 3 діаметром 24 см., деревини № 4 діаметром 24 см., заподіявши шкоду Державному підприємству «Проскурівське лісове господарство», що в с. Воронківці, Старокостянтинівської ОТГ, Хмельницького району, та згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території гідрологічного заказника місцевого значення «Воронківський» на території Старокостянтинівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток № 1) затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за № 541 становить 5 344 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.246 КК України (незаконній порубці дерев, на території заповідника).

29 липня 2021 року між заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури Довганьом В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника Гіппіуса О.Б.укладена угода про визнання винуватості на таких умовах:

- щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, визнання вини, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та добровільне відшкодування шкоди, що відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, що пом`якшують покарання; - відсутні обставини, що обтяжують покарання; - сторони погодили призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням, з іспитовим строком, та покладенням передбачених ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, який відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості. Позицію обвинуваченого підтримав його захисник.

Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.

У відповідності до ч. 4 ст. 469 КПК України представник потерпілого Баранов В.О. надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим, крім того подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність та зазначив, що не заперечує щодо затвердження угоди, матеріальна шкода йому відшкодована.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена у межах санкції ч. 3 ст. 246 КК України, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують йому покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, повністю відшкодував завдану потерпілому шкоду, що пом`якшує йому покарання, відсутні обставини, які б обтяжували покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватостізатвердити та призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від його відбування з випробуванням, з покладенням передбачених ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків.

Стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, викладені в ухвалі слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року про арешт майна: чотири стовбури деревини породи «Вільхи», бензопили марки «Forte FGS 41-16» червоного кольору, поліетиленовий пакет, в середині якого знаходяться дві пластикові ємкості з паливно – мастильними матеріалами, чотири зрізи пнів та чотири зрізи з стовбурів колод деревини, які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, скасувати.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Укладену 29 липня 2021 року між заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури Довганьом В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року, скасувати.

Речові докази по справі :

-чотири стовбури деревини породи «Вільхи», чотири зрізи пнів та чотири зрізи з стовбурів колод деревини, які передані на відповідальне зберігання ліснику ОСОБА_2 , повернути власнику ДП «Проскурівське»;

-поліетиленовий пакет білого кольору з орнаментом червоного кольору в середині якого знаходяться дві пластикові ємкості з паливно – мастильними матеріалами, повернути за належністю ОСОБА_1 ;

-бензопилу марки «Forte FGS 41-16» червоного кольору, яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області - конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницькоїобласті.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя