Постанова № 10049942, 06.03.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2007 р.Справа № 13/32-554

10 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000

За участю представників:

позивача:          Паронов С.В. –директор

                              Кудінова Т.І. –доручення №47 від 09.11.2006 р.

відповідача:           Лисий Я.І. –довіреність №395/7/10-015 від 10.01.2007 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" звернулося з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції №0000362306/0/72181 від 25.10.2006 р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що правомірність зменшення позивачу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення бюджетного відшкодування в сумі 8826 грн. підтверджується актом перевірки від 18.10.2006 р., яким встановлено безпідставне віднесення ТОВ "Стар Софт" до податкового кредиту і відповідно включення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, які не знаходять підтвердження податковими зобов’язаннями продавця товарів (ТОВ "Тернопіль Онлайн"), а податкові накладні не виконують своєї законодавчо встановленої функції.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В судовому засіданні 26.02.2007 р. за клопотанням відповідача оголошувалась перерва до 06.03.2007 р. для надання можливості останньому забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні, перевіряючого, а також подати свої заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності позивача на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р., за результатами якої складено акт №17825/23-623/21133679 від 18.10.2006 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000362306/0/72181 від 25.10.2006 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2006 р. на 8826 грн.

Як видно з акту перевірки від 18.10.2006 р., позивач придбав у ТОВ "Тернопіль Онлайн" товарно-матеріальні цінності, а саме: плотер EPSON 9600, процесор для обробки пластин Internet (в накладних ), за які розрахувався у липні 2006 р. в безготівковому порядку зі сплатою в ціні товару ПДВ відповідно 3333,33 грн. та 7233,33 грн. По вказаних операціях ТОВ "Тернопіль Онлайн" виписало податкові накладні №120508 від 05.06.2006 р. та №120509 від 03.07.2006 р., які позивачем включено до податкового кредиту, що на думку відповідача є незаконним (порушенням пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4., пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 та ст.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість"), оскільки ТОВ "Тернопіль Онлайн" звітувало з незначними показниками та ПДВ до бюджету не сплачувало, а відтак надмірна сплата ПДВ, як передбачено п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, відсутня. Тому бюджетне відшкодування за липень 2006 р. слід зменшити на 8826 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи зі слідуючого:

- згідно п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, правомірність оскаржуваного рішення відповідач не довів;

- в порушення п.9 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідач без належної підстави (рішення суду) провів позапланову виїзну документальну перевірку. З огляду на правила п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Разом з тим, суд вважає за можливе оцінити все-таки акт перевірки №17825/23-623/21133679 від 18.10.2006 р., оскільки саме на підставі нього прийняте оскаржуване рішення;

- відповідачем при проведенні перевірки не спростовано, а підтверджено здійснення позивачем розрахунків з постачальником –ТОВ "Тернопіль Онлайн" в безготівковій формі за отримані товарно-матеріальні цінності, також підтверджено сплату при цьому у їх вартості 10566,66 грн. ПДВ (3333,33 грн.+7233,33 грн.), на що складені податкові накладні №120508 від 05.06.2006 р. та №120509 від 03.07.2006 р., претензії до порядку складання яких, що б свідчили про відсутність в останніх доказової чи юридичної сили, відповідачем не висувались. Також не ставились у встановленому порядку під сумнів на предмет їх законності господарські зобов’язання, що виникли по вказаних операціях;

- констатуючи в акті перевірки безпідставність включення позивачем до податкового кредиту ПДВ по податкових накладних №120508 від 05.06.2006 р. та №120509 від 03.07.2006р. на загальну суму 10566,66 грн., податковою інспекцією необґрунтовано зменшення в оскаржуваному рішенні бюджетного відшкодування за липень 2006 р. в сумі 8826 грн. (сума, що підлягала на момент проведення перевірки бюджетному відшкодуванню позивачу на розрахунковий рахунок в банку);

- посилання відповідача на те, що згідно п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягають лише надмірні суми ПДВ, сплачені до Держбюджету, безпідставні і свідчать про довільне трактування норм Закону, оскільки вказаний пункт прив’язки надмірності сплати до Держбюджету не містить. Для визнання надмірної сплати ПДВ проводиться сторнування податкового зобов’язання з податковим кредитом в конкретному звітному періоді і по конкретному платнику (п/п 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"), а не по всіх разом взятих платниках, як помилково хоче довести відповідач.

Таким чином, позивач придбав товарно-матеріальні цінності, за які сплатив постачальнику у вартості товару ПДВ, отримав податкові накладні, правомірно використав податковий кредит, при сторнуванні зобов’язання з кредитом отримав від’ємне значення ПДВ, яке на свій розсуд мав право заявити до бюджетного відшкодування. Тому його дії повністю узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а висновки відповідача, які потягнули для позивача зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2006 р. в сумі 8826 грн., зроблені на підставі припущень, довільного тлумачення норм права, необґрунтованих та безпідставних заключень та констатацій.

На підставі наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та такі, що базуються на чинному законодавстві з відшкодуванням позивачу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000362306/0/72181 від 25.10.2006р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, код 21133679 - 85 грн. державного мита.

4. Стягнути з Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м.Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, код 21133679 - 118 грн. помилково сплачених згідно платіжного доручення №751 від 04.01.2007 р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 12 березня 2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

          Суддя