Ухвала суду № 100499406, 20.10.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/606/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л.Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокалі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи Сокальської міської ради Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

19.10.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про винесення додатково рішення у вищевказаній справі, в якій просила ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питань про судові витрати та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

В заяві покликається, що рішенням Сокальського районного суду від 07.10.2021р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оглянувши матеріали заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З додаткової постанови Великої Палати ВС від 19 лютого 2020 року у справі N755/9215/15-ц (п. 53) вбачається, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі N 817/1889/17.

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07.10.2021року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи Сокальської міської ради Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Крім цього, відповідачем до ухвалення судового рішення не заявлено про намір подати заяву про відшкодувати витрат на правову допомогу, які будуть нею понесені, таким чином, оскільки судом були вирішені усі вимоги, заявлені до закінчення судового розгляду, то подану відповідачем заяву слід розглянути у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що передбачений вирішення заяв про розподіл судових витрат, які надійшли після закінчення судового розгляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач пропустив строк для подання доказів понесених витрат, оскільки до закінчення судового розгляду не заявила про намір у подальшому подати заяву про відшкодувати витрат на правову допомогу, які будуть нею понесені, заяву про ухвалення додаткового рішення подала лише 19 жовтня 2021 року, при цьому у своїй заяві не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку, що така заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Даний висновок також узгоджується з позицією Великої Палити Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 від 19 лютого 2020 року.

Керуючись ст. ст.15,133,137,141,270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо ухвала не була вручена в день ї проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина