Рішення № 100499242, 20.10.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/554/21 Справа №456/2703/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

20.10.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

07.06.2021 представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №LVH9G200000230 від 06.08.2007, за період з 09.03.2018 по 09.03.2021 у розмірі 371,53 доларів США, що, відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.03.2021 за курсом 27,70 грн. складає 10 291,38 грн. А також позивач просить стягнути сплачену суму судового збору з відповідачки. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 06.08.2007 було укладено кредитний договір №LVH9G200000230, згідно якого банк надав відповідачці грошові кошти у строк до 05.08.2037 включно, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та платити відсотки за користування таким у строки та порядку встановлені договором. Відповідач не надавала вчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією, відповідно до умов договору, тобто не виконала зобов`язання за вказаним кредитним договором. У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних від простроченої суми.

Разом із позовом представник позивача подав клопотання щодо проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім цього, вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

09.07.2021 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.06.2021 про передачу цивільної справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 на розгляд за підсудністю на підставі ст. 27, 31 ЦПК України, оскільки згідно відповіді на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача встановлено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с. 23 зворот).

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 12.07.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачка не отримала. Поштове відправлення, надіслане відповідачці повернулося до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 32).

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив.

06.08.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк зобов`язався передати позичальнику - ОСОБА_1 , кредитні кошти, шляхом видачі готівки через касу на строк з 06.08.2007 по 05.07.2037 включно, у вигляд не поновлювальної лінії у розмірі 17 600,00 доларів США на наступні цілі: купівля квартири, а також у розмірі 5 940 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. Періодом сплати встановлений з 20 по 25 число кожного місяця (а.с. 8-10).

Договором передбачено, що щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 218,50 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 10).

Згідно п. 7.2. Договору, для виконання договору банк відкрив позичальнику рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по даному кредитному договору.

На підставі заяви на видачу готівки №1 від 06.08.2007, відповідно до копії ордеру-розпорядження №LVH9G200000230 від 06.08.2007, ЗГРУ «ПриватБанк» надав кредитні кошти у розмірі 17 600,00 доларів США відповідачці (а.с. 11).

Крім цього, позивач на підтвердження своїх позовних вимог додав розрахунок заборгованості за кредитним договором з 09.03.2018 до 09.03.2021 (а.с. 6).

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного кредитного договору №LVH9G200000230 від 06.08.2007, отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти. Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконала.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із тим, що відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за період з 09.03.2018 по 09.03.2021 у неї виникла заборгованість перед позивачем за 3% річних від простроченої суми яка становить 371,53 доларів США, яка розраховується за наступною формулою - сума санкції = С (сума заборгованості) х 3% х Д (кількість днів прострочення) : 365 : 100, що становить за період - з 09.03.2018 до 31.12.2019 - 4 124,38 х 3% х 663 дні : 365 : 100 = 224,75 доларів США; з 1.01.2020 по 31.12.2020 - 4 124,38 х 3% х 366 днів : 366 : 100 = 123,73 доларів США; з 01.01.2021 по 09.03.2021 - 4 124,38 х 3% х 68 днів : 365 : 100 = 23,05 доларів США. Всього штрафних санкцій 371, 53 доларів США.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим, ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Отже, гривня як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №761/1617/15-ц, провадження №6-284ц17.

Частиною 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом НБУ на день ухвалення рішення.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на 20 жовтня 2021 року - 1 дол. США складає 26,272 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 371,53 доларів США, що становить 9 760,84 грн.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги слід задоволити.

Крім цього, відповідач не подала жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2 270,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, ст. 509, 524, 526, 533, 611, 625, 1050, 1054, ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за період з 09.03.2018 по 09.03.2021 у розмірі 371,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.10.2021 еквівалентно 9 760 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 20.10.2021.

Суддя Головатий А.П.