Рішення № 100498876, 21.10.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/3289/21

н/п 2/336/2916/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28.04.2021 р. Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що 17.11.2011 р. між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 17.11.2011 року за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У подальшому кредитний ліміт було збільшено до 25 000,00 грн.

Відповідачем неналежним чином виконуються умови договору щодо погашення кредиту та інших передбачених договором платежів, станом на 18.04.2021 р. у відповідача наявна заборгованість перед банком у розмірі 32 997,10 грн.,яка складається з такого:

- 24 477,40 грн. заборгованість за тілом кредиту, яка є простроченою;

- 8 519,70 коп. заборгованість за простроченими відсотками

та не сплачена на день звернення позивача до суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Представник позивача разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою від 29.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам надано строк для надання відзиву та заперечення на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження із копію позовної заяви з додатками відповідач отримав лише 26.08.2021.

07.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначає, що банк до позову долучив тільки Анкету-заяву від 17.11.2011, яка містить лише паспортні дані позичальника. Будь-якої інформації з приводу встановленого кредитного ліміту, щомісячних платежів у розмірі відсотків на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання зі сплати коштів та розміру неустойки відповідальності в ній не зазначено.

Тому, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Зазначає, що з наданих позивачем розрахунків за період стягнення вбачається, що відповідач вносив кошти, які зараховувалися позивачем на сплату тіла кредиту, відсотків та пені. Оскільки, позивач та відповідач не домовилися про розмір відсотків та пені, сплачені суми пені 200 грн. та відсотків 3466,78 (1272,56+2194,2) підлягають зарахуванню до суми повернутого тіла кредиту. Таким чином сума заборгованості по тілу кредита складає 20810,62 грн.

Однак, за доводами відповідача, у позові зазначено про наявність 6 карткових рахунків з різними термінами закінчення дії. На день звернення до суду відповідач володів трьома діючими картками із різними сумами заборгованості. Проте виписка про суму боргу не містить посилання на конкретний картковий рахунок, а отже встановити за яким саме картковим рахунком стягується заборгованість, не можливо. Остання картка діє до 01/23, тому є безпідставним звернення стягнення на всю заборгованість.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив наступне.

Договір був укладений за принципом укладення між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком умов і тарифів. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік документів, за яких вважається, що договір укладений у письмовій формі, тому наряду із листами, телеграмами можуть використовуватися інші засоби зв`язку, у т.ч. електронний.

Відповідно до Роздiлу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила). Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Підписавши заяву, банк та клієнти зобов`язуються виконувати умови, викладені в умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Позивач зазначає, що із наданої суду копії анкет-заяви ві 17.11.2011 вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що "Я згодна(ен) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які i для ознайомлення в письмовому вигляді".

Також до матеріалів позовної заяви долучено "Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" з якого чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмiрi 2,5% - 30,00 % на рік), вказано розміри комiсiй та штрафів тощо.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту від 10.06.2020.

Таким чином вважає, що сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови, а Умови та Правила надання банківський послуг, а також тарифи банку є загально доступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на його офіційному сайті.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на положення ст.204 ЦК щодо презумпції правомірності правочину.

Щодо отримання відповідачем кредитних коштів, зазначає, що банк надав суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено ліміт, та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима - отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну карту "Універсальна", оскільки здійснення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Відповідач зазначає, що на підтвердження отримання клієнтом кредитних карток з певним терміном дії, банком надано довідку. Водночас зазначає, що картка може бути видана при зверненні клієнта до установи банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено, та якщо клас картки було підвищено у зв`язку з певними обставинами. Вiдповiдач звертався в банк з заявою про перевипуск карти, тобто надання карти з новим строком дії. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лiмiтом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.

Зауважує, що здійснений відповідачем розрахунок не є належним доказом, оскільки той не має спеціальних знань для здійснення такого розрахунку, а судово-бухгалтерська експертиза не проводилась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.

З матеріалів справи встановлено, що 17.11.2011 між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання к Умовам і Правилам надання банківських послуг в Приватбанк (а.с. 18, зворотній бік).

За умовами вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, які відповідач отримав у своє розпорядження.

Відповідно до довідки станом на 12.09.2013 кредитний ліміт становив 300 грн., та неодноразово збільшувався, аж до 25 000 грн. станом на 31.03.2020 (а.с. 17).

Існування кількох кредитних (платіжних) карток, що відображені у довідці (а.с. 16), обумовлено як обмеженим терміном їх дії із подальшим перевипуском, так і зверненням відповідача до банку у разі загублення картки чи підвищення класу картки.

Закінчення терміну дії картки не впливає на умови укладеного Договору, у тому числі щодо строку його дії.

З виписки по договору б/н (а.с. 57, 84) вбачається, що відповідач почав користуватися платіжною карткою з 12.09.2013, користуючись спочатку власними грошовими коштами. Кредитними коштами вперше скористався 08.11.2014 та надалі продовжив користуватися кредитом, періодично сплачуючи заборгованість за ним.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 18.04.2021 р. у відповідача наявна заборгованість перед банком у розмірі 32 997,10 грн., яка складається з такого:

- 24 477,40 грн. заборгованість за тілом кредиту, яка є простроченою;

- 8 519,70 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

Як встановлено ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідач частково погоджується із існуванням заборгованості за тілом кредиту, надаючи свій розрахунок, за яким заборгованість по тілу кредита складає 20 810,62 грн.

Як встановлено ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

При укладанні договору, сторони керувались ст.634 ч.1 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.

Відповідно до ст. 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання);у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 1049, 1050ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, встановленому договору; якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, отже, існують правові підстави для стягнення у примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту.

Разом з тим вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та комісії за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також штрафів є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи витяг з тарифів обслуговування кредитних карток "Універсальна" не містить підпису позичальника.

суд зауважує, що відривна частина анкети-заяви (памятка клієнта), в якій зазначено яким чином може клієнт ознайомиться з договором детально, у тому числі з Умовами та правила надання банківський послуг, та яка має бути надана клієнтові, не була відірвана від анкети-заяви на передена клієнту (а.с. 18).

У запереченнях на відзив позивач посилається на те, що Умови та правила надання банківський послуг, розміщені на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua.

Судом досліджені вказані посилання, однак найраніші умови та правила, що розміщені у мережі Інтернет, актуальні на 01.09.2013 (https://privatbank.ua/terms), між тим анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківський послуг підписана ще 17.11.2011.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №191/2648/17.

Суд зауважує, що інформацію про основні умови кредитування, у тому числі щодо розміру плати за користування кредитом, зокрема реальної річної процентної ставки, та умов застосування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання споживач отримав лише 10.06.2020 (а.с. 19-21), а отже саме з цього часу можливо стягнення із відповідача відсотків за користування кредитними коштами.

Станом на 18.04.2021, відповідно до розрахунку позивача, підсумкова заборгованість за простроченими відсотками становить 8519,70 грн. Між тим станом на 30.06.2021 вона складає 1732,32 грн (а.с. 15). Відтак, заборгованість за простроченими відсотками за період з часу, коли відповідач погодив основні умови кредитування, по день підписання позовної заяви, складає 8519,70-1732,32=6787,38 грн.

Враховуючи те, що позивач здійснював зарахування коштів, які вносилися відповідачем, не лише на погашення тіла кредиту, але й відсотків і пені у період, у якому не були погоджені позичальником відсотки і пеня, суд погоджується із розрахунками відповідача в частині розміру тіла кредита, який становить 20 810,62 грн. Для здійснення такого розрахунку не потрібні спеціальні знання в сфері бухгалтерського обліку.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, а тому стягує з відповідача тіло кредиту, а саме 20 810,62 грн. та відсотки за користування кредитними коштами за період з 10.06.2020 по 18.04.2021 у розмірі 6787,38 грн.

На підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 ), заборгованість по кредитному договору № б/н від 17.11.2011 року, у розмірі 20 810,62 грн. (двадцять тисяч вісімсот десять гривень 62 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 ), заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 6787,38 (шість тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 38 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1899 грн.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

21.10.21