Ухвала суду № 100497662, 19.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13308/21

1-кс/308/4380/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12021071030001312 прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12021071030001312, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.09.2021 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021071030001312 за заявою ОСОБА_4 про вчинення шахрайських дій з майном, що належало його покійному батькові ОСОБА_5 на праві приватної власності, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом введення останнього в оману, яке полягало в підписанні довіреності від 10.08.2021 за декілька днів до настання смерті, що потягло за собою продаж даного об`єкту нерухомості третій особі.

Прокурор вказує, що невстановлені на даний час органом досудовим розслідуванням особи, використовуючи безпорадній стан потерпілого ОСОБА_5 (останній часто зловживав алкогольними напоями), введенням його в оману і входячи йому в довіру та донесенням недостовірної інформації про наслідки при оформленні довіреності від його імені з питань вчинення правочину щодо користування та розпорядження продажу, здачі в оренду, міни/обмін тощо, за ціну та на умовах на власний розсуд майна, що належало потерпілому на праві приватної власності (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ), посвідчили за участю потерпілого довіреність на розпорядження та управління його майном, та у подальшому використовуючи цю довіреність, укладали від його імені на третіх осіб договір купівлі-продажу майна, внаслідок чого відбулося відчуження нерухомості потерпілого ОСОБА_5 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживав його покійний батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому належала дана квартира на праві приватної власності. 17.09.2021 йому стало відомо, що 16.09.2021 за даною адресою було виявлено мертвим ОСОБА_5 . Під час організації поховання батька, ОСОБА_4 стало відомо, що двоє раніше невідомих йому осіб приходили до моргу, де зберігалось тіло та хотіли також взяти участь у похованні його батька.

Далі, 20.09.2021 ОСОБА_4 звернувся до знайомого нотаріуса з питанням про те, які саме документи потрібні для оформлення спадщини на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та кому належить квартира на даний час. Нотаріус, перевіривши відомості в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повідомив йому, що станом на 20.09.2021 вищевказана квартира не належить його батькові, та що згідно наявних в реєстрі відомостей ОСОБА_6 , діючи згідно довіреності в інтересах його батька продав вказану квартиру ОСОБА_7 . Довіреність на ім`я ОСОБА_6 на представництво інтересів його батька ОСОБА_5 була посвідчена нотаріусом 10.08.2021.

Також ОСОБА_8 було з`ясовано, що 14.08.2021 було зроблено дублікат свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а 17.08.2021 представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Реальна оцінка» проведено оцінку майна.

22.09.2021 ОСОБА_4 за попередньою домовленістю за номером телефону НОМЕР_1 зустрівся з особою, яка представилась як ОСОБА_9 . Останній повідомив, що він придбав у ОСОБА_5 вищевказану квартиру взамін його утримання. Про наявність у ОСОБА_5 сина ОСОБА_9 не знав та запропонував ОСОБА_4 компенсацію, пояснивши, що квартиру йому ніхто не поверне.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що він з дитинства знайомий із ОСОБА_11 та її чоловіком ОСОБА_12 . Влітку 2020 року до нього звернулась ОСОБА_11 та попросила його взяти на зберігання документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Про причини, остання не повідомила, однак на його думку це було зумовлено тим, що вона боялась, щоб квартиру не продав її чоловік, який зловживав алкогольними напоями. Після самогубства ОСОБА_13 , в травні 2021 року, ОСОБА_14 зустрівся із ОСОБА_5 якому повідомив, що документи на квартиру зберігаються в нього і якщо їх буде потрібно то він їх поверне, на що ОСОБА_5 йому відповів, що документи зараз йому не потрібні та хай знаходяться в нього далі.

У ході досудового розслідування ОСОБА_10 добровільно видав слідчому пакет документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , серед яких знаходилось свідоцтво про право спадщину за заповітом, технічний паспорт об`єкта нерухомого майна та інші документи.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 20.09.2021 № 515/2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а причина смерті встановлюються.

Таким чином прокурор вказує, що у даному випадку під об`єктом кримінально-протиправних дій слід розуміти нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги викладене з метою забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових, недопущення продажу чи зміни власника, прокурор просить накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно інформації, що міститься в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на даний час належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Прокурор не скористався правом на участь у судовому засіданні, однак подав заяву, згідно з якою просив клопотання задовольнити та розглянути у його відсутності.

ОСОБА_7 не скористалася правом на участь у судовому засіданні та її представник адвокат ОСОБА_15 подав заперечення на клопотання про арешт майна.

У поданих запереченнях вказує, що прокурор у своєму клопотанні не наводить жодних чітких відомостей або фактів про те, що саме є предметами вчинення кримінального правопорушення, що досліджується у межах даного кримінального провадження, та ним не доведено, чи постала потреба у збереженні речових доказів.

Зазначив, що прокурор не зазначив і жодним чином не підтвердив, що перебування вказаної квартири у третіх осіб може виразитися у її пошкодженні, псуванні чи приховуванні. Також наголосив, що в межах даного кримінального провадження не призначена жодна експертиза, тому відсутні будь-які підстави для накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР підтверджено, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021071030001312 від 24.09.2021 року, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування досліджуються обставини здійснення імовірного заволодіння квартирою АДРЕСА_2 , шляхом обману померлого ОСОБА_5 , яка належала йому.

З оглянутої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №278092400 від 05.10.2021 слідчим суддею встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 50 кв.м., на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_7 . Підставою реєстрації вказано договір купівлі-продажу квартири від 20.08.2021.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно з метою його збереження та недопущення продажу чи зміни власника, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12021071030001312 прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження на нерухоме майно, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1