РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2006 р.Справа № 15/177-2954
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя, бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про звільнення незаконно захопленої земельної ділянки
за участю представників сторін:
прокурор: Шокало А.М. - посвідчення № 57.
позивача: Михальчук О.Ю. - юрисконсульт 1-ї категорії юридичного відділу, довіреність№ 566/01 від 21.04.2006р.
відповідача: не зявився.
Суть справи:
Прокурор м. Тернополя звернувся у господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль про звільнення незаконно захопленої земельної ділянки площею 18 кв. м., яка використовується для обслуговування торгового павільйону на землях житлової та громадської забудови по вул. Миру, 5 у місті Тернополі.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Прокурор та представник позивача обґрунтовують заявлені позовні вимоги тим, що в процесі проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області виявлено факт використання ПП ОСОБА_1 для обслуговування торгового павільйону земельної ділянки площею 18 кв. м. на землях житлової та громадської забудови по вул. Миру, 5 у м. Тернополі.
Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у звязку з чим справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи,судом встановлено наступне.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області була проведена перевірка з питань додержання вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено, що відповідачем у справі використовується земельна ділянка розміром 18 кв. м. для обслуговування торгового павільйону на землях житлової та громадської забудови по вул. Миру, 5 у м. Тернополі без документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, чим порушено ст. 125 Земельного кодексу України, про складено акт від 12.04.2006р. та видано припис № 00995 від 12.04.2006р., яким зобовязано ПП ОСОБА_1 усунути виявлене порушення у 30-денний строк.
18.06.2006р. відносно відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення за № 000667 та 29.05.2006р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 000465, у відповідності з якою ПП ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.
Однак, відповідач виявлені правопорушення не усунув, продовжує безпідставно користуватись вказаною земельною ділянкою.
Суд, заслухавши представника позивача та прокурора зясував, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
Згідно з п.п. 3, 4 Положення „Про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1958 від 25.12.2002р. основними завданнями Держземінспекції є, у тому числі, організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, на підставі чого Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань організує і здійснює державний контроль за дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі на землі водного і лісового фонду, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Неналежне й неправомірне використання земель завдає шкоди економічним інтересам держави, інтересам в області раціонального використання земель.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України встановлене, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Матеріалами справи підтверджується, що 31.05.2000р. Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 480 „Про вилучення і надання земельних ділянок в оренду” субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано земельну ділянку по вул. Миру, площею 18 кв. м. в оренду для обслуговування існуючого торгового павільйону терміном на 3 роки.
01.06.2001р. між Тернопільською міською радою та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, у відповідності з яким Тернопільська міська рада (Орендодавець) на підставі рішення № 480 від 31.05.2000р. надає, а ПП ОСОБА_1 (Орендар) приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 18 кв.м. згідно з планом користування, що знаходиться по вул. Миру на умовах оренди терміном на 3 роки до 31 травня 2003 року для обслуговування існуючого торгового кіоску.
Отже договір оренди, що був підставою для використання відповідачем земельної ділянки по вул. Миру в м. Тернополі площею 18 кв. м. припинив свою дію.
Пунктом 8 даної угоди сторони передбачили обовязком орендаря за два місяці до завершення терміну дії договору подати клопотання в міську раду про продовження або розірвання договору оренди земельної ділянки.
Доказів того, що відповідач звертався до міської ради із заявою про продовження дії договору суду не представлено, а відповідно на час розгляду справи відповідач не є орендарем спірної земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Самовільне зайняття та використання відповідачем підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 000877 від 12.04.2006р., № 001274 від 18.05.2006р., приписами про усунення виявлених порушень земельного законодавства № 000995 від 12.04.2006р., № 000988 від 18.05.2006р., протоколом про адміністративне правопорушення № 000667 від 18.05.2006р. та постановою № 000465 від 29.05.2006р. наявними в матеріалах справи.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, суд визнає позовні вимоги позивача про зобовязання Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль звільнити незаконно захоплену земельну ділянку площею 18 кв. м., яка використовується для обслуговування торгового павільйону на землях житлової та громадської забудови по вул. Миру, 5 у місті Тернополі правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32 - 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 18 кв.м., яка використовується для обслуговування торгового павільйону на землях житлової та громадської забудови по вул. Миру, 5 у місті Тернополі.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 10049698, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 15.11.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/177-2954. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: