Ухвала суду № 100496065, 22.10.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1532/21

Провадження № 2/392/857/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Рудій А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила зупинити з неї стягнення у виконавчому провадженні ВП № 67061750 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованості в сумі 141836 гривень на підставі виконавчого напису № 92361 від 15.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною.

Заява мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 вважає виконавчий напис нотаріуса протиправним та таким, що не підлягає виконанню. Заявник зазначив про те, що виконавчий напис нотаріусом вчинено за відсутності безспірної суми боргу та з порушенням чинного законодавства. Заявник наголдосила, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованості взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Заявник вказала, що у зв`язку з тим, що стягнення звернуто на на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках-заробітної плати до завершення розгляду даної справи, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів у випадку задоволення позову.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 10 статті 150 ЦПК України).

Аналіз положень статей 149 – 150 ЦПК України дає підставу для висновку про те, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, та врахуванню підлягають інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також заходи забезпечення позову не повинні бути втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник обгрунтовує свої вимоги протиправністю виконавчого напису нотаріуса, відсутністю документів, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості; на думку заявника невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист заявника та поновлення порушених прав та інтересів у випадку задоволення позову.

На підтвердження обставин щодо необхідності забезпечення позову, заявником ОСОБА_1 до заяви додані такі документи:

копію постанови від 7 жовтня 2021 року про арешт коштів боржника;

копію постанови державного виконавця від 7 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження;

копію постанови державного виконавця від 7 жовтня 2021 року про стягнення виконавчого збору;

копія постанови державного виконавця від 7 жовтня 2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Між тим, із зазначених документів не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог чи ефективний судовий захист.

Пункт 6 частини 1 статті 150 ЦПК України насправді передбачає забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, але лише у разі, якщо це може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Позов має немайновий характер, оскільки в позовній заяві позивач просить лише визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Заявник не оспорює факт укладання кредитного договору та отримання грошових коштів на підставі укладеного кредитного договору.

Перевірка законності вчинення виконавчого нотаріуса може бути здійснена лише під час розгляду справи по суті, шляхом дослідження документів, на підставі яких нотаріус вчинила виконавчий напис.

У заяві про забезпечення позову заявник не зазначила свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, за рахунок якого можливо було б відшкодувати стягувачеві збитки, спричинені забезпеченням позову.

Тому, за таких суд не вбачає законних підстав для забезпечення позову.

Керуючись статей 149 - 152 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

суддя