Ухвала суду № 100495524, 18.10.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/1521/2021

Справа №263/4028/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Федоренко О.О., розглянувши в спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Відокремленого підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки НПУ- Донецьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не отриманих доходів, стягнення з державного бюджету України моральної шкоди, стягнення з державного бюджету України та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.04.2021 р. звернувся до суду з позовом в порядку цивільного провадження до відповідачів - Держави Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Відокремленого підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Держави України в особі Державної казначейської служби про стягнення моральної шкоди, зобов`язання держави України в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про вчинення певних дій, стягнення солідарно з відповідачів судових витрат.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями від 01.04.2021 р. справа призначена для розгляду судді Киян Д.В. Ухвалою від 31.05.2021 р. по справі відкрито провадження, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. В ході судового розгляду 25.08.2021р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, а саме він просить -

-Стягнути шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Департаменту

внутрішньої безпеки Національної Поліції України на його користь доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, а саме різницю розміру грошового забезпечення між посадою старшого інспектора з особливих доручень УПД ГУІІП в Донецькій області та за посадою начальника відділу УПД ГУІІП в Донецькій області, в сумі 40768,60 три.

-Стягнути з Державного бюджету України шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України моральну шкоду на його користь в розмірі 42 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент винесення рішення суду.

-Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної Поліції України направити лист до Головного Управління Національної поліції в Донецькій області в якому спростувати інформацію, що ОСОБА_1 порушив антикорупційне законодавство та вчинив правопорушення пов`язане з корупцією.

-Стягнути з Державного бюджету шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної Поліції України солідарно, на його користь витрати понесені під час судового провадження, а саме 20884,62 грн.

У зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Кияна Д.В., згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями від 29.09.2021 р. справа призначена для розгляду судді Васильченко О.Г.

Відповідно до ухвали від 08.10.2021р., позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, призначений судовий розгляд.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи 18.10.2021 р за його відсутності, відповідачі у передбаченому законом порядку повідомлені про час розгляду справи.

Суд, ознайомившись з позовом, матеріалами справи наданими сторонами, прийшов до висновку про закриття провадження по справі згідно вимог п.1 ч.1 ст. 255 ЦК України, тому що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав:

В позові від 25.08.2021 р., позивач ОСОБА_1 вказав підстави для звернення до суду, а саме зазначив -

У 2016 році, він займав посаду командира роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції, одночасно з цим виконував обов`язки командира батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі, згідно наказу Ns 3902 від 07.11.2016.

У 2017 році ним подано рапорт до Головного Управління Національної поліції в Донецькій області щодо призначення його на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області.

06.06.2017р. за запитом управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 02.06.2017р. за №1625/12/01-2017 задля призначення на вищезазначену посаду, його було опитано з метою всебічного та об`єктивного вивчення особистості працівниками Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі-ВБ).

Відповідно до листа Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.06.2017р. № кн-В-26/42-04/01-2017, ВБ не було прийнято позитивного рішення щодо призначення позивача на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області.

26.09.2017 р. співробітниками Департаменту внутрішньої безпеки направлено лист до ГУ НП в Донецької області щодо проведення службового розслідування.

12.10.2017 р. на підставі наказу ГУ НП в Донецької області розпочато службове розслідування з метою встановлення фактів, викладених в листі ВБ.

Крім того в позові зазначає, що працівниками ВБ збиралася інформація стосовно його та членів його родини у зв`язку с призначення на посаду для складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

26.10.2017р. працівниками ВБ складено протокол відносно нього про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за ч 4 ст. 172-6 КУАП.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21.11.2017 року у зв`язку с порушенням порядку ініціювання складання адміністративного протоколу та без затвердженого перед цим висновку Національного агентства з питань запобігання корупції справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі п.1 ст.247 КУАП.

У зв`язку з вказаними рішеннями для нього настали негативні наслідки, а саме призначення на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу нагляду за станом доріг управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області з меншим грошовим забезпеченням та нижчою за штатним розписом, яка була в подальшому скорочена, у зв`язку з реорганізацією, що спричинило додаткові зміни в його житі , які вплинули на моральний стан і викликали сумніви стосовно можливості залишитись без роботи та коштів на існування, йому довелось змінити напрямок трудової діяльності, адаптуватись до нових кваліфікаційних вимог та призначатись на посаду старший інспектора з особливих доручень контролю за обігом зброї Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

В подальшому, відсутність позитивного рішення з боку посадових осіб Департаменту внутрішньої безпеки, призвели до шкоди його репутації серед особового складу поліції та виникнення сумнівів про його добропорядність у керівництва Головного управління Національної поліції в Донецькій області та колег.

Також йому стало відомо, що працівники Департаменту внутрішньої безпеки начебто виявили порушення антикорупційного законодавства при заповненні ним декларації. В подальшому начальником Департаменту внутрішньої безпеки був направлений лист керівництву ГУ НП в Донецької області. У зв`язку з підготовкою матеріалів для складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками ВБ отримувалася інформація про осіб, які зареєстровані та проживають за адресою його місця мешкання, збиралася інформація членів його родини, допитувались сусіді, родичі, все те спричиняло додаткові конфлікти в родині, викликало постійний стрес.

В позові позивач зазначає, що працівниками Департаменту внутрішньої безпеки порушені вимоги ст.32 Конституції України, з їх боку було втручання в його особисте та сімейне життя.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку, що підставою звернення позивача до суду є той факт, що порушені його права працівниками Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України при вирішення питання при призначенні його на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецької області, а саме неправомірний збір даних, складання листа Департаменту внутрішньої безпеки від 14.06.2017 року про прийняття негативного рішення відносно його призначення на посаду, збір даних про його родину, допит сусідів, направлення запитів до ЖСК для складання протоколу про адміністративне правопорушення, спрямування листа до ГУ НП в Донецької області щодо проведення службового розслідування.

Згідно вимог ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

Позивач зазначає, що йому була завдана моральна шкода, при цьому посилається на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», однак в позовній заяві підставою для звернення позивача до суду вказаний не факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а порушення його права працівниками Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України при вирішення питання при призначенні його на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецької області, саме цей факт та його наслідки є предметом даного спору, саме з цим пов`язані позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, недотриманої заробітної плати, зобов`язання виконання відповідачем певних дій.

З тексту позову та зі змісту позовних вимог, викладених в заяві позивачем, вбачається, що спір переданий на розгляд суду в порядку цивільного провадження стосується проходження позивачем публічної служби, а саме призначення його на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області, в зв`язку з чим даний спір повинен розглядатися в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що згідно вимог ст. 19 КАС України, розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду, відповідно до положень глави 2 параграфу 3 КАС України.

Суд також роз`яснює позивачу вимоги ч.2 ст.256 ЦПК України, згідно яких, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 255 ч.1 п.4, 256 ЦПК України, ст..19 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Відокремленого підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки НПУ- Донецьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не отриманих доходів, стягнення з державного бюджету України моральної шкоди, стягнення з державного бюджету України та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України судових витрат – закрити, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г.Васильченко