Постанова № 10049502, 05.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2007 р.Справа № 13/4-114

14 год. 40 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000

За участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_2 - довіреність№1055 від 02.02.07 р.

відповідача: Ковальська З.В. - довіреність№396/7/10-015 від 10.01.07 р.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0026931701/056499 від 08.09.2006 р.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства, а порушення, за яке застосовано санкції, підтверджується актом невиїзної документальної перевірки узгодженої суми податкового зобовязання Приватного підприємця ОСОБА_1 №15154/17-130/НОМЕР_2 за період з 20.02.2006 р. по 24.02.2006 р..

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В судовому засіданні 02.02.2007 р. оголошувалась перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази в обгрунтування та заперечення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 р. (з наступними змінами і доповненнями) (далі Закон 2181) прийнято 08.09.2006 р. податкове повідомлення-рішення №0026931701/056499, яким за затримку на 4 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, передбаченого абзацом 6 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" №727/98 від 03.07.1998 р., до Приватного підприємця ОСОБА_1 застосовано 70 грн. штрафу в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податку.

Як видно із змісту вищезгаданого податкового повідомлення-рішення підставою для його прийняття став акт невиїзної документальної перевірки №15154/17-130 від 28.08.2006 р. (відповідач, доводячи правомірність застосування санкцій посилається на акт перевірки №15154/17-130/НОМЕР_2 від 28.08.2006 р.).

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи зі слідуючого:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону 2181, органи державної податкової служби уповноважені у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, зокрема, в разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- згідно вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" (п.2) суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Як видно з матеріалів справи, позивач обрав спрощену систему оподаткування, в зв'язку з чим Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією 02 лютого 2006 р. йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2006 рік, терміном дії з 01.02.2006 р. по виду діяльності "ремонт електропобутових товарів; гуртова торгівля електро-побутовими товарами", який оплачується за ставкою єдиного податку 200 грн.

У відповідності до п.2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України 29.10.1999 р. №599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045 (далі Порядок), позивачем при поданні заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування сплачено суму єдиного податку за календарний місяць наперед (лютий) в сумі 200 грн., про що долучено відповідний платіжний документ (квитанція №31 від 01.02.2006 р.).

При внесенні змін у свідоцтво платника єдиного податку у зв'язку з використанням у підприємницькій діяльності найманої праці 5 осіб, на кожного з яких ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків, позивачем проведено доплату єдиного податку за лютий 2006 р. в сумі 500 грн., про що свідчить квитанція №239 від 17.02.2006 р.

Крім того, в лютому 2006 р. позивачем додатково згідно квитанції №59 від 23.02.2006 р. перераховано ще 773 грн. єдиного податку.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" граничний строк сплати єдиного податку за лютий 2006 р. закінчується 20 березня 2006 р., а позивач ще до 20 лютого 2006 р. сплатив передбачений на місяць розмір ставки єдиного податку - 700 грн. (за лютий 2006 р.) та додатково 23 лютого 2006 р. ще 773 грн. єдиного податку (за березень 2006 р.), тому суд прийшов до висновку про безпідставність застосування податковою інспекцією до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з направленням в порядку ст. 166 КАС України Тернопільській обєднаній державній податковій інспекції окремої ухвали, та з відшкодуванням позивачу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, 166, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0026931701/056499 від 08.09.2006 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_2- 85 грн. державного мита.

4. Повернути з Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м.Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1 - 118 грн. помилково сплачених згідно квитанції №5 від 27.11.2006 р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 12 лютого 2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя