Ухвала суду № 100494832, 21.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/1116/21

Справа № 760/15172/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Букіної О.М.,

при секретарі Конішевському Б.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» про стягнення вихідної допомоги при звільненні.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.07.2021 року було прийнято справу до провадження суду та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із позовом до суду подано заяву про забезпечення позову.

21.10.2021 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову передано до провадження судді Букіній О.М.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що при звільненні його із займаної посади відповідачем всупереч трудовому контракту не виплачено йому вихідну допомогу при звільнені.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може повністю знецінити реалізацію застосування судових способів захисту прав та інтересів позивача і унеможливити дотримання гарантій відносно ефективності судового захисту.

Стверджує, що у зв`язку із категоричною відмовою відповідача виплати позивачу вихідну допомогу існує очевидна можливість ускладнення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення та стягнення з відповідача суми вихідної допомоги при звільнені.

З урахуванням викладеного вище просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» у межах суми позовних вимог, що містяться на банківських рахунках ТОВ «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1», в тому числі, але не виключно, на поточному рахунку НОМЕР_1 у АТ «Банк інвестицій та заощаджень».

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали поданої заяви, співставивши її вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7 Постанови № 9 Пленуму ВС України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пунктів 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд лише встановлює, чи може невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, чи є обраний ним спосіб захисту співмірним із заявленими позовними вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову, зокрема, є стягнення з ТОВ «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» вихідної допомоги в розмірі 6 706 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 3 ЦК України, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому загальним правилом втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається.

Таким чином, вимоги представника позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені у банківській установі на рахунках відкритих ТОВ «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» в межах суми позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки такий арешт є безпідставним та призведе до необґрунтованого втручання у господарську діяльність товариства.

Також в своїй заяві про забезпечення позову, позивач посилається на загальні обставини щодо необхідності забезпечення позову, а саме на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому переконливих доказів щодо причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, позивачем не зазначено та доказів цьому не надано.

Як вбачається із матеріалів заяви, заявником не наведено обґрунтованих обставин і не надано жодних доказів, які б підтверджували, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з цим, позивачем також не надано доказів в підтвердження відкриття відповідачем поточного рахунку НОМЕР_1 у АТ «Банк інвестицій та заощаджень».

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов пред"явлено до ТОВ " Фабрика печива №1". В той же час, надані матеріали справи свідчать, що вказаний рахунок рахується за ТОВ "Хлібозавод №1", що також свідчить про необгрунтованість поданого клопотання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши доводи про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що дана заява є необґрунтованою.

На підставі вище наведеного та керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ПЕЧИВА №1» про стягнення вихідної допомоги при звільненні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.М. Букіна