
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48799/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,
при секретарі судових засідань Орел А. О.,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Суньова Є. В., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Місюри Р. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого з ОВС шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Дейнеги Богдана Миколайовича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 32021100000000117 ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В :
13.09.2021 старший слідчий з ОВС шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Дейнега Б.М., за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури Хоменком А.В., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №32021100000000117 від 02.02.2021 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З клопотання слідує, що шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021100000000117 від 02.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до акту перевірки №227/26-15-05-01/32735530 від 07.08.2020 в період 2020 року службові особи ТОВ «Спецпроет-Інвест» (код 32735530) перебуваючи, на територіі? Києва, під час виконання робіт на замовлення генпідрядника ТОВ «Еко-буд-Треи?д» (код 39532133), мали фінансово-господарські відносини з підприємствами, які мають ознаки фіктивності ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик» (код 42568924), ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» (код 42558649), у зв`язку з чим занизили податок на додану вартість на суму 9 023 014 грн., тим самим умисно ухилились від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах.
Обгрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Спецпроект-Інвест» перебуваючи в офісному приміщенні зазначеного підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , з метою умисного ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах уклав з ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик» (код 42568924) договір послуг достовірно знаючи, що даний правочин не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, як того вимагає ст. 202 Цивільного кодексу України
Слідчий у клопотанні вказує, що фактично роботи/послуги директор ТОВ «Спецпроект-Інвест» ОСОБА_1 не придбавав у ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик», а лише документально відобразив у бухгалтерському та податковому обліках ТОВ «Спецпроект-Інвест». Під час проведення перевірки встановлено пересорт номенклатури придбаних та реалізованих товарів/послуг ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс».
Таким чином, орган досудового розслідування вказує, що директор ТОВ «Спецпроект-Інвест» ОСОБА_1 , на підставі отриманих від невстановлених осіб, які використовували реквізити ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик», ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, які містили завідомо неправдиві відомості щодо отриманих товарно-матеріальних цінностей та послуг, у період травня 2020 року, діючи в порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами), незаконно занизив податок на додану вартість на суму 9 023 014 грн.
Орган досудового розслідування стверджує, що в результаті протиправних дій директора ТОВ «Спецпроект-Інвест» ОСОБА_1 до Державного бюджету України не надійшло податків на загальну суму 9 023 014 грн., що є особливо великим розміром, оскільки в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
03.09.2021 в даному кримінальному проваджені директору ТОВ «Спецпроект-Інвест» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави слідчий, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово викликався на допит в якості свідка, проте останній жодного разу не прибув на допит;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що директору ТОВ «Спецпроект-Інвест» ОСОБА_1 оголошено ухвалу про тимчасовий доступ до документів ТОВ «Спецпроект-Інвест»;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконно впливати на експертів, які проводили вищевказану експертизу, оскільки під час досудового розслідування отримано висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1879/21-7218580/21-71 від 24.06.2021, у кримінальному провадженні № 32021100000000117. Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде незаконно впливати на експертів, які проводили вищевказану експертизу.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, так як враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків, завданих інтересам Держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, у сукупності з обґрунтованою підозрою та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді застави, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник та підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри а також на недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
03.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частина 4 ст. 182 КПК України визначає що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- акт позапланової виїзної перевірки №227/26-15-05-01/32735530 від 07.08.2020, яким встановлено порушення податкового законодавства та встановлені збитки в розмірі 9 023 000 грн;
- висновок економічної експертизи яку проведено в КНДІСЕ від 24.06.2021 №1879/21-7218580/21-71 яким підтверджується висновки акту позапланової виїзної перевірки №227/26-15-05-01/32735530 від 07.08.2020;
- протоколи допитів у якості свідків ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- протоколи допитів у якості свідків ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- податкова інформація ГУ ДПС у Київській області відповідно до висновку якої встановлено неправомірне визначення ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик» сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 18 443,222 тис. грн. ПДВ;
- податкова інформація ГУ ДПС у Київській області відповідно до висновку якої не підтверджено правомірність формування сум ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 11 584,4 тис. грн. ПДВ;
- фінансово-господарські документи ТОВ «Спецпроект Інвест» з ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик» та ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс»;
- інформація Державної служби України з питань праці, щодо відсутності у ТОВ «БК Будівельнии? маи?данчик» та ТОВ «Будівельна група «Буддекорсервіс» дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та містяться в доданих до нього матеріалах, при цьому й зважує на те, що на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Разом з тим, відповідно до положень частини третьої ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У той же час, слідчий суддя у повній мірі не може погодитися з існуванням ризиків, які б давали підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та про які зазначив слідчий у своєму клопотанні, що було підтримано прокурором у судовому засіданні з огляду на наступне.
Так, сторона обвинувачення зазначає про те, що підозрюваний може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Про обґрунтованість даного ризику, на думку органу досудового розслідування, свідчить те, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово викликався на допит в якості свідка, проте останній жодного разу не прибув на допит, що, згідно твердження сторони обвинувачення, повністю підтверджує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до вимог пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
При цьому, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» від 23.02.2012, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 у справі №14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчієв проти Молдови» від 04.10.2005, «Смірнови проти Російської Федерації» від 24.07.2003). Крім того, на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000). При цьому відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця проживання не є доказом того, що особа зникне (рішення у справах «Пшевечерський проти Російської Федерації» від 24.05.2003, «Сулаоя проти Естонії» від 15.02.2005). Не може бути доказом можливої втечі особи і наявність кількох місць проживання (рішення у справі «Олександр Макаров проти Російської Федерації» від 12.03.2009).
При оцінці наявності даного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 з`явився за першою вимогою до слідчого судді для розгляду вказаного клопотання, при цьому стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достатній доказів на підтвердження того, що з моменту набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні вчинялись будь-які дії на ухилення від явки до органу досудового розслідування, з огляду на що, твердження сторони обвинувачення з приводу існування такого ризику є формальним та сумнівним, з урахуванням встановлених обставин, ґрунтується на припущеннях та не може свідчити про настільки високу ймовірність настання даного ризику, яка б слугувала підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, на якому наполягає сторона обвинувачення.
Щодо наявності ризику незаконного впливу на експерта у цьому ж кримінальному провадженні, слід зазначити, що відповідно до практики ЄСПЛ - ризик тиску на експерта не можна визнати підставою для застосування запобіжного заходу без підтвердження вчинення вказаних дій під час досудового розслідування, оскільки це суперечитиме презумпції невинуватості, яка закріплена у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України.
Доказами на обґрунтування такого ризику можуть бути: - підтверджуючі документи, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; - незаконний вплив на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, що також підтверджується документально.
Однак в ході судового розгляду таких обставин не встановлено.
Не достатньо покладатися лише на якусь абстрактну можливість, не підкріплену будь-якими доказами. Сторона обвинувачення не надала слідчому судді доказів на підтвердження наявності такого ризику. В позасудовому порядку а ні підозрюваний, а ні інші особи від його імені до них не зверталися з будь-яких питань.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді застави є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.
Разом з цим, враховуючи викладене, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , його вік, наявність постійного місця проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, зважаючи на необхідність дотримання цілей та принципів кримінального з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №32021100000000117, а саме до 03.11.2021 включно, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, який буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 132, 177-179, 182, 193, 194, 196, 309 , 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 32021100000000117, а саме до 03 листопада 2021 року включно.
Зобов`язати ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя І. В. Литвинова
Судове рішення № 100494533, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 14.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/48799/21-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: