Ухвала суду № 100494391, 21.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3832/21

Провадження №: 2/755/2527/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретаря - Передрій І.В.

розглянувши в підготовчому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва, заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Київська міська рада, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду

м. Києва з позовом до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд визнати за нею право власності на предмет спадщини - однокімнатну квартиру, загальною площею 30,8 кв.м., житловою площею

16,6 кв.м., розміщену за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року відкрито провадження в даній справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київську міську раду.

В підготовче засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву про відмову від позову, в якій просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відмовою від позову, повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору та повідомила, що наслідки закриття провадження їй роз`яснені та зрозумілі.

Представник відповідача Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - Максимишина О.М. в підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила провести підготовче засідання без участі представника відповідача.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч.1, 2 ст 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно п. 2 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано позивачем, яка зазначила, що наслідки закриття провадження у справі їй відомі та зрозумілі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що позивач відмовилась від позову майнового характеру, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 3 080,00 грн (6 160,00 грн/2).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 133, 142, 200, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Київська міська рада, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі

3 080,00 грн, який сплачено на підставі квитанції №0.0.2031216693.1 від 25 лютого 2021 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача №37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: