Ухвала суду № 100492914, 05.10.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8610/21

1-кс/296/3112/21

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В.,

слідчого Котюка А.С.,

прокурора Сабадаш А.В.,

захисника Паламарчука С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Воробйова В.В., погоджене з прокурором відділу Житомирської області прокуратури Сабадаш А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, одруженого, з середною спеціальною освітою, раніше судимого: 23.10.2020 Бердичівським районним судом за ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (КК України), у кримінальному провадженні № 12021060000000125 від 02.04.2021,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 04.10.2021 слідчий Воробйов В.В. за погодженням з прокурором Сабадаш А.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою троком на 60 днів без права внесення застави, починаючи з моменту його фактичного затримання.

1.2. У поданому клопотанні вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021060000000125 від 02.04.2021 з приводу того, що група осіб на території міста Бердичів та Бердичівського району Житомирської області здійснюють незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин.

1.3. Вказані обставини органом досудового розслідування попередньо кваліфіковані за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України.

1.4. 02.10.2021 о 15 год. 18 хв. ОСОБА_1 затриманий працівниками правоохоронних органів без ухвали слідчого судді.

1.5. 04.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

1.6. Подане слідчим клопотання обґрунтовувалось наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказівкою у клопотанні про неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, що на думку слідчого не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ у справі "Блохін проти Російської Федерації" від 23.03.2016 та "Свершов проти України" від 27.11.2008.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили клопотання задовольнити.

2.3. Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказував на відсутність ризиків на які вказуав слідчий та прокурор, позитивні характеристики підозрюваного за місцем проживання в м. Бердичів та останнього місця роботи, зазаначав про можливість застосувати до підозрюваного більш м"який запобіжнитй захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у квартирі у м. Бердичів, що на праві власності належить матері підозрюваного.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вказував на наявність хронічного захворювання (панкреатиту) та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у квартирі у м.Бердичів, що на праві власності належить його матері.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.2. Відповідно до частини 2 статті 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

3.3. Частиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.4. За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.5. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

3.6. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки (пункт 5 частини 2 статті 183 КПК).

3.7. Згідно із частиною 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3.8. Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст.182 КПК).

3.9. Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.10. Відповідно до частини 1 статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

(А) Перевірка законності затримання особи

4.1. Вступна частина статті 5 § 3 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) має на меті забезпечення швидкого і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень пункту 1 (с) (De Jong, Baljet і Van den Brink проти Нідерландів, § 51; Aquilina проти Мальти [ВП], §§ 48-49).

4.2. Судовий контроль за триманням під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від попередньої заяви затриманої особи (McKay проти Сполученого Королівства [ВП], § 34; Varga проти Румунії, § 52; Viorel Burzo проти Румунії, § 107).

4.3. У випадках, коли розглядається питання щодо дотримання статті 5 § 1 Конвенції, Суд повинен здійснювати певні повноваження з перевірки дотримання національного законодавства (див., серед багатьох інших, Creanga проти Румунії [ВП], § 101; Baranowski проти Польщі, § 50; Benham проти Сполученого Королівства, § 41).

4.4. Відповідно до ст.208 КПК України, особа, підозрювана у скоєнні злочину, може бути затримана без ухвали слідчого судді лише у визначених законом випадках, а саме:

(1) якщо особу застали під час скоєння злочину або замаху на його вчинення;

(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

(3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесену до підслідності НАБУ.

4.5. З матеріалів протоколу затримання особи, складеного 02.10.2021 о 17 год. 40 хв. слідчим СУ ГУНП в Житомирській області Воробйовим В.В. вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий 02.10.2021 близько 15 год. 18 хв. поблизу гаражного приміщення АДРЕСА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

4.6. Враховуючи, що за наслідком обшуку, проведеного в період з 15 год. 41 хв. до 18 год. 04 хв. гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу "Малогвардійський №1-а", що за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та вилучено психотропну речовину амфетамін, у виготовленні якої підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_1 , що мало місце близько 15 год. 18 хв. 02.10.2021 поблизу вказаного гаражного приміщення, є законним та відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки безпосередньо після вчинення злочину сукупності очевидних ознак на місці події вказували на те, що саме ОСОБА_1 міг вчинини злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

(Б) Перевірка дотримання процесуальних прав затриманої особи

4.7. Відповідно до частини 4 статті 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

4.8. З протоколу затримання ОСОБА_1 від 02.10.2021 вбачається, що останньому було повідомлено про підстави затримання, у вчиненні якого злочину він підозрюється, забезпечено захисником за призначенням, роз`яснено право давати пояснення, показання або відмовитись від їх надання, а також на вимогу останнього нікого не повідомлено про затримання.

4.9. Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факту дотримання його прав та підтвердив, що відомості зазначені в протоколі затримання відповідають дійсності.

4.10. За таких обставин слідчий суддя вважає, що під час затримання ОСОБА_1 дотримано процесуальних прав, передбачених ч. 4 ст. 208 КПК України.

(В) Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з`ясувати наявність ряду обставин:

(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

4.11. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

4.12. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Ковенція), передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справі "O'Hara v. United Kingdom" від 16.10.2001, § 34).

4.13. Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у (і) незаконному виготовленні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України; (іі) а також у незаконному виготовленні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

4.14. Розумна підозра, згадана в статті 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справі "N.C. v. Italy" від 11.01.2001, §45).

4.15. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_1 можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується, зокрема: копією протоколу обшуку від 02.10.2021; копією протоколу про результати проведення візуального спостереження за місцем від 10.09.2021; копією довідки до протоколу про результати проведення візуального спостереження за місцем від 10.09.2021; копією протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.09.2021; копією довідки до протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.09.2021; копією протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2021; копією висновку експерта №СЕ-19/106-21/10121-НЗПРАП від 03.10.2021 за результатом проведеної експертизи матеріалів, речовин і виробів.

(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

4.16. У поданому клопотанні слідчий вказував на наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) можливість переховування від органів досудового розслідування; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

4.17. Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує, зокрема: тяжість, суть та характер інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відноситься до тяжкого злочинку за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 6 до 10 років, початкову стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про особу ОСОБА_1 та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрюваний раніше судимий за ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, а також інші осбставини що мають значення їх сукупності, у зв`язку з чим слідчим та прокурором доведено наявність щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

(ііі) Щодо нерелеватного посилання на практику Європейського суду з прав людини

4.18. Слідчий суддя не може залишити поза увагою ту обставину, що обґрунтовуючи своє клопотання про застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий за погодженням з прокурором посилається на начебто таку практику Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі "Блохін проти Російської Федерації" від 23.03.2016 та рішення у справі "Свершов проти України" від 27.11.2008, яка, на думку слідчого та прокурора, виправдовує тримання підозрюваного під вартою.

4.19. Так, Європейський суд з прав людини у рішенням від 23.03.2016 у справі "Блохин против России" (заява № 47152/06) встановив порушення п. 1 та п. 3 (пп. «с» и «b») ст. 6, п. 1 ст. 5, ст. 3 Конвенції у зв"язку з порушенням права на справедливий суд щодо неповнолітнього ОСОБА_2 при проведенні перевірки за повідомленням про вчинення ним злочину та розгляду судом питання про його поміщення в Центр тимчасового утримання для неповнолітніх порушників, незаконне утриманням заявнику та ненадання йому належної медичної допомоги у вказаному закладі.

4.20. Фактичні обставини справи зводиться до того, що у віці 12 років в 2005 році ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у вимаганні. Після затримання ОСОБА_2 був поміщений в неосвітлену камеру без вікон, а потім допитаний співробітником міліції, без запрошення на допит адвоката і опікуна. Міліціонер погрожував йому, пояснюючи, що ОСОБА_2 залишиться в ув`язненні, якщо не зізнається. Визнання було неповнолітнім підписано, однак згодом він від цих визнань відмовився.

4.21. Кримінальну справу порушено не було, оскільки ОСОБА_2 не досяг віку кримінальної відповідальності. У лютому 2005 року районний суд ухвалив помістити заявника в Центр тимчасового утримання для неповнолітніх правопорушників на 30 днів з метою "виправлення його поведінки" і запобігання вчиненню інших правопорушень. У вказаному Центрі діти містилися весь день у великій порожній кімнаті, без ігор, можливості вийти на вулицю і навіть вільно піти в туалет; за порушення всіх утриманих карали колективно.

4.22. У центрі для неповнолітніх ОСОБА_2 не отримував лікування, хоча дідусь заявника неодноразово повідомляв медичним працівникам Центру про хвороби свого онука. Педіатр, який оглядав заявника в Центрі , не мав досвіду лікування наявних у дитини розладів, а також були відсутні дані, що заявник отримував ліки, призначені йому до його утримання, у зв"язку з чим ЄСПЛ, серед іншого, прийшов до висновку про відсутність адекватної медичної допомоги та встановив порушення статті 3 Конвенції - право не піддаватися нелюдському поводженню.

4.23. Щодо позбавлення волі підлітка ЄСПЛ не погодився з аргументами влади держави- відповідача про те, що утримання під вартою мало на меті виховний нагляд в значенні пп. d п.1 статті 5 Конвенції. ЄСПЛ дійшов висновку, що виховний нагляд в сенсі даного пункту статті 5 Конвенції повинен відбуватися в спеціально пристосованої для цього обстановці і з достатніми ресурсами для цієї мети. Заявник був поміщений в центр тимчасового утримання в цілях "виправлення поведінки" і попередження нових правопорушень. Оскільки заявник не досяг віку кримінальної відповідальності, його взяття під варту не могло розглядатися і як законне ув`язнення особи після її засудження компетентним судом. Взяття заявника під варту не переслідувало законні цілі, зазначені у тексті статті 5 Конвенції, тому було свавільним.

4.24. Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Свершов проти України»» (винесено 27.11.2008), встановлено порушення пункту 1 статті 5, пункту 3 статті 5 та пункту 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

4.25. Визнаючи наявність порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, ЄСПЛ зазначив, що «хоча захисник закликав враховувати вік неповнолітнього заявника, органи влади, як видно з матеріалів справи, ніколи не брали до уваги цей факт, коли виносили рішення про тримання його під вартою».

4.26. Зазначене дає можливість дійти висновку, що фактичні обставини, що мали місце у зазначених справах "Блохін проти Російської Федерації" та "Свершов проти України" стосувалися неповнолітніх заявників, не мають жодної схожості до обставин, зазначених у поданому слідчим клопотанні, а посилання слідчого за погодженням з прокурором на вказані рішення ЄСПЛ, з метою виправдування застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є абсолютно безпідставним та явно вказує на необізнаність слідчого з суттю та змістом рішень ЄСПЛ, на які він посилається в обґрунтування поданого ним клопотання.

(іv) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів

4.27. Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 є одруженим, наявні позитивні харектеристики з останнього місця робота та місця проживання, стан його здоров"я та належність на праві власності матері підозрюваного квартири у м. Бердичів, однак з урахуванням встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суті та характеру злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , відомостей про особу підозрюваного, наявість судимості, початкову стадію розслідування, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатний запобігти встановеним у кримінальному провадженні ризикам щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

4.28. Водночас, на підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України з урахуванням обставин кримінального правопорушення, відомостей про особу підозрюваного та встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату постановлення ухвали складає 71 370 гривень (30 х 2379 грн), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави у визначеному цією ухвалою порядку та розмірі.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193-197, 205, 206 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Воробйова В.В., погоджене з прокурором відділу Житомирської області прокуратури Сабадаш А.В. у кримінальному провадженні №12021060000000125 від 02.04.2021, задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, почиаючи обрахунок з часу фактичного затримання 02 жовтня 2021 року о 15 год. 18 хв., строком до 30 листопада 2021 року.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , заставу у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 71 370 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень.

4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м.Житомир, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.

6. У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов`язки:

(і) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

(іі) не відлучатися за межі міста Бердичів Житомирської області, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

(ііі) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, а у разі працевлаштуваня також місця роботи;

(іv) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваному слідчий або прокурор органу досудового розслідування;

(v) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

7. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 30 листопада 2021 року.

8. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10. Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Житомирській області, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021060000000125 від 02.04.2021.

11. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя К. В. Шалота