Вирок № 100492644, 22.10.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1103/21

Провадження № 1-кп/159/270/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Гарбар О.В., Пустової А.Ф.

прокурора Безкровної Т.О., Дарчика М.Г.

потерпілого ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Коваля С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030110001296 від 16.09.2020 та №12021030110000001 від 02.01.2021 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 24.12.2013 вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини особистого майна. Звільнений 05.08.2020 по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_3 , повторно, 15 вересня 2020 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись неподалік будинку №3 по вул.Косачів в м.Ковелі Волинської області, діючи з корисливих мотивів, керуючись метою заволодіння чужим майном, шляхом ривка, відкрито викрав з плеча потерпілого ОСОБА_2 сумку чорного кольору, в якій знаходились документи на ім`я потерпілого, грошові кошти в сумі 3 000 грн та мобільний телефон марки «Bravis», серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 280 грн, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 3 280,00 грн.

Він же, повторно, 01 січня 2021 року, приблизно об 11 годині, перебуваючи за фактичним місцем проживання в квартирі по АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, керуючись метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон марки «iPhone 5S» вартістю 1173,33 грн та золотий ланцюжок вагою 3 грами проби «585» вартістю 5351,68 грн, який зірвав з шиї потерпілої, чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 6 525,36 грн.

Зазначеними умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.186 КК України (грабіж) - відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 заявив про повне визнання вини, однак у вільних показаннях 04.06.2021 фактично вину не визнав та пояснив, що дійсно 15 вересня 2020 року разом з потерпілим ОСОБА_2 в дворі будинку АДРЕСА_2 пив пиво, переплутав сумку та помилково взяв барсетку потерпілого. Адресу проживання потерпілого не знав, тому наступного дня зранку викинув барсетку на смітник. Під час досудового розслідування відшкодував потерпілому збитки в розмірі 3000 грн.

З приводу подій 01 січня 2021 року ОСОБА_3 пояснив, що святкував з друзями новорічну ніч за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_3 , куди зранку наступного дня прийшла потерпіла ОСОБА_4 , усі разом продовжили розпивання спиртних напоїв, а пізніше він попросив дозволу у потерпілої зателефонувати. З дозволу останньої взяв зі столу на кухні телефон марки «iPhone», поспілкувався в кімнаті зі знайомою дівчиною та заснув, жодних дій для протиправного заволодіння телефоном не вчиняв, ланцюжок з шиї потерпілої не зривав.

У судових дебатах обвинувачений просив врахувати те, що він повністю відшкодував обом потерпілим шкоду, пройшов курс лікування від алкогольної залежності, у нього залишилась хвора мати, тому просив не призначати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі та звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Суд, оцінивши надані для дослідження докази, проаналізувавши доводи сторони захисту та обвинувачення, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних злочинів.

По факту відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_2 винуватість ОСОБА_3 повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, до яких суд відносить показання потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , протокол слідчого експерименту з обвинуваченим, протокол огляду місця події.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що ввечері 15.09.2020 після зустрічі із знайомим очікував на таксі неподалік магазину «Ювін» по вул.Косачів в м.Ковелі, при собі мав сумку-барсетку, яку носив через плече, раптово ззаду незнайомий чоловік ривком зірвав з нього сумку та побіг в двір будинку через дорогу. Через несподіваність події та вечірню пору доби обличчя злочинця він не побачив. Проте відразу попросив перехожих викликати поліцію і намагався наздогнати крадія самостійно. Однак в дворі будинку нікого вже не було. Наступного дня він звернувся в правоохоронні органи із заявою про злочин, а пізніше працівники поліції повідомили про розкриття злочину, повернули викрадену барсетку з розірваним ременем, документи та мобільний телефон. Також до відділку поліції прийшов обвинувачений, який висловив бажання повернути викрадені кошти та отримати відповідну розписку про відшкодування шкоди. Отримавши від обвинуваченого 2 000 грн, він написав розписку про відсутність претензій майнового характеру, хоча у барсетці в день події було 3000 грн.

Показання потерпілого ОСОБА_2 відповідають даним, зафіксованим у рапорті чергового Ковельського РУП від 15.09.2020 (а.с.148, т.2) та в протоколі прийняття заяви про злочин від 16.09.2020 (а.с.152, т.2).

Викрадені у потерпілого сумка-барсетка з розірваним ременем та документи на ім`я потерпілого знайдені в дворі будинку по АДРЕСА_4 , про що зазначено у протоколі огляду місця події від 16.09.2020 (а.с.153, т.2).

Свідок ОСОБА_6 суду підтвердила, що зранку 16.09.2020 помітила неподалік огорожі невелику барсетку, в якій знаходились документи, тому відразу повідомила про знахідку працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_5 суду дав показання, що разом із обвинуваченим та іншими особами розпивали спиртні напої біля магазину «Ювін» в м.Ковелі, в цьому ж закладі відпочивав потерпілий, який усіх пригощав. Потерпілий перебував у сильному стані сп`яніння, тому завели його в двір, де жив обвинувачений і посадили на лавку. У потерпілого була через плече тряпчана чорна сумка невеликого розміру схожа на барсетку. Несподівано потерпілий впав на землю і в цей момент він почув слова обвинуваченого ОСОБА_3 «ОСОБА_23 беги». Відбігши приблизно 300 метрів, він разом з ОСОБА_3 зайшли в під`їзд будинку, де обвинувачений з сумки потерпілого витягнув 500 грн, дав свідку, щось забрав собі, а сумку викинув через огорожу, мобільний телефон сказав продати.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив в суді, що у 2020 році придбав у ОСОБА_10 мобільний телефон «Bravis» за 150 грн, який пізніше добровільно видав працівникам поліції.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №734 від 22.10.2020 вартість мобільного телефону «Bravis» на час події становила 280 грн.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_11 вказав на присутність обвинуваченого ОСОБА_3 на місці вчинення злочину.

Усі наведені докази узгоджуються із обставинами, повідомленими обвинуваченим ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту 30 вересня 2020 року (а.с.190-195 т.2), під час якого він показав місце вчинення злочину щодо потерпілого та шлях втечі, які відповідають фактичному місцю події та місцю, де віднайдена барсетка потерпілого з документами.

Таким чином, у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину щодо потерпілого ОСОБА_2 .

Запропонована обвинуваченим версія про помилку в сумці не знайшла свого підтвердження, оскільки згідно показів свідка ОСОБА_10 обвинувачений того вечора не мав власної сумки.

Що стосується незначних розбіжностей у показах свідків та потерпілого, то вони на думку суду зумовлені бажанням пом`якшити покарання обвинуваченого.

По факту відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4 01 січня 2021 року винуватість обвинуваченого доведена наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що вранці 01 січня 2021 року перебувала у квартирі обвинуваченого по АДРЕСА_3 , де разом із іншими присутніми спілкувались близько двох годин. В той час коли вона знаходилась на кухні та заряджала телефон, обвинувачений взяв його без дозволу, пояснивши що йому необхідно подзвонити і вийшов в іншу кімнату. Через кілька хвилин повернувся і на її прохання повернути телефон відреагував агресивно, сказав, що зробить так, як буде вважати за потрібне. З поведінки присутніх у неї склалось враження, що вони прихильні до обвинуваченого, тому злякавшись вона почала плакати і просити повернути телефон, після чого обвинувачений схопив її рукою за шию, притиснув до стіни та зірвав золотий ланцюжок вагою 3 грама 585 проби. Побоюючись подальших дій вона вибігла з квартири та відразу повідомила поліцію.

Аналогічні обставини вчинення злочину щодо неї потерпіла повідомила 01 січня 2021 року у заяві про злочин (а.с.196, т.2).

06 січня 2021 року потерпіла при пред`явленні особи для впізнання за фотознімками вказала на обвинуваченого, як на особу, яка вчинила щодо неї злочин (а.с.203, т.2).

Згідно показів свідка ОСОБА_13 в квартирі на той час окрім обвинуваченого проживав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , саме останній через кілька днів після події повідомив, що йому в куртку хтось підкинув телефон.

У рапорті поліцейського від 27 січня 2021 року зафіксовано, що заявник ОСОБА_15 має додаткову інформацію та хоче повернути телефон, який був викрадений (а.с. 207, т.2).

Того ж дня ОСОБА_15 добровільно видав телефон «iPhone 5S», який слідчим оглянутий та визнаний речовим доказом у справі.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 01.02.2021 №СЕ-19/103-21/782-ТВ вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_4 мобільного телефону становить 1173,33 грн.

Вартість ланцюжка, виготовленого із золота 585 проби, за висновком судової товарознавчої експертизи від 20.01.2021 № СЕ-19/103-21/425-ТВ становила 5351,68 грн.

Свідок ОСОБА_17 показала, що товаришувала із обвинуваченим та іншими мешканцями квартири по АДРЕСА_3 , не була очевидцем події, проте з розповіді присутньої того дня дівчини на ім`я ОСОБА_18 знає, що остання знайшла на кухні в квартирі золотий ланцюжок та здала його в ломбард.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_19 , який на час розгляду справи в суді помер, обвинувачений ОСОБА_3 дійсно не реагував на прохання потерпілої повернути телефон, хоча тримав його в руці, а пізніше схопив потерпілу за шию та зірвав ланцюжок, після чого остання намагалась залишити квартиру, а обвинувачений їй перешкоджав.

Суд, оцінює показання свідка ОСОБА_19 у сукупності з іншими доказами та враховуючи позицію Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №750/5745/15-к від 19.11.2019, відносить їх до належних та допустимих доказів.

Взаємоузгодженість наведених доказів дає суду підстави відхилити версію обвинуваченого про непричетність до викрадення телефону та золотого ланцюжка.

Обвинувачений не вірно оцінює свої дії як «дурачество», адже вони мають усі обов`язкові складові кримінально караного діяння.

Відповідно до ст.337 КПК судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, тому дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за цим епізодом як ненасильницький грабіж - відкрите викрадення майна, вчинене повторно.

Таким чином, за обома епізодами злочинної діяльності винуватість ОСОБА_3 є доведеною.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.50, ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, з тим щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначено справедливе покарання, яке буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких злочинів.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить часткове визнання вини та повне відшкодування завданої шкоди.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, що фактично обвинуваченим не заперечувалось та підтверджено показаннями допитаних свідків. Водночас на переконання суду в ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження інкримінована стороною обвинувачення обтяжуюча покарання обставина - вчинення першого епізоду грабежу щодо особи похилого віку, оскільки лише фактичний вік потерпілого - 64 роки не є безумовною підставою для існування цієї обтяжуючої обставини. За приписами ст.23, ст.67 КК особа повинна усвідомлювати, що вчиняє злочин щодо особи похилого віку. Як встановлено судом обвинувачений раніше не знав потерпілого ОСОБА_2 , а за зовнішнім виглядом суд не може віднести потерпілого до осіб похилого віку. Згідно ст.17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.

Враховуючи молодий вік обвинуваченого, його поведінку в судовому засіданні, яка засвідчувала бажання виправити допущені помилки, приймаючи до уваги позицію потерпілих, які його вибачили та не наполягали на суворому покаранні, а також те, що обвинувачений пройшов курс лікування від алкогольної залежності, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції закону, за яким він притягується до відповідальності, у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімального.

Підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання за ст.75 КК суд не вбачає, оскільки ОСОБА_3 вчинив тяжкі злочини будучи судимим за злочин проти власності, при цьому через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про сформовану модель поведінки. Той факт, що потерпілі разом з обвинуваченим розпивали спиртні напої не нівелює протиправність його дій. Крім того, другий епізод злочинної діяльності вчинено під час розслідування першого епізоду.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд також не вбачає, оскільки стороною захисту всупереч ст.22 КПК України не надано суду доказів існування кількох обставин, які не лише пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК.

Процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз відповідно до ст.124 КПК слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченого, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі ст.377 КПК України, до набрання вироком законної сили, вважає необхідним, залишити без змін.

Строк відбування покарання обраховувати з дня затримання на підставі ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.01.2021 про дозвіл на затримання з метою приводу, тобто з 10.02.2021.

Керуючись ст.ст. 374,375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання, тобто з 10 лютого 2021 року.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Речові докази :

- мобільний телефон «iPhone 5S», який зберігається в Ковельському РУП ГУНП у Волинській області, повернути потерпілій ОСОБА_4 ,

- сумку, документи та телефон марки «Bravis», що повернуті потерпілому ОСОБА_2 , залишити у його власності.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №734 від 22.10.2020, №СЕ-19/103-21/782-ТВ від 01.02.2021, № СЕ-19/103-21/425-ТВ від 20.01.2021 в розмірі по 653,80 грн кожна.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Т. В. Денисюк