Рішення № 100492627, 18.10.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2743/20

Провадження № 2/159/48/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

представника позивача Дзивульської Л.В.

представника відповідача Ковальчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідачів:

Люблинецька селищна територіальна громада,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 ,

з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,

приватний нотаріус районного нотаріального округу Мороз Людмила Костянтинівна

про визнання незаконним рішення Мощенської сільської ради, про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності, договору дарування земельної ділянки та про скасування державної реєстрації прав власності, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

07 жовтня 2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 , в якій вона просить вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Люблинецької ОТГ, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, приватного нотаріуса Мороз Л.К., про визнання незаконним рішення Мощенської сільської ради про визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності, договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності розглянута в порядку загального позовного провадження, тому додаткове рішення ухвалено за участю сторін.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Ковальчук В.С. заяву підтримав, звернув увагу суду на позицію відповідачки, яка не зважаючи на тривалість судового провадження до понесених витрат включає лише оплату двох годин участі адвоката в судових засіданнях.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Дзивульська Л.В. проти стягнення витрат заперечила, мотивуючи тим, що у відзиві на позов, який отримала сторона позивача відсутня вказівка на суму очікуваних витрат.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про часткове задоволення заяви з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 134 ЦПК визначено, що кожна сторона разом з першою заявою по суті справи подає до суду попередній (орієнтовний0 розрахунок суми судових витрат, які вона понесла чи очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних витрат, за винятком сплаченого нею судового збору.

За матеріалами даної цивільної справи у відзиві на позов (а.с.92, т.1) відповідач ОСОБА_3 вказала, що документальне підтвердження судових витрат надасть в порядку ч.8 ст.141 ЦПК та долучила попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн. (а.с.93, т.1), тому доводи представника позивача про відсутність підстав для розподілу судових витрат на правничу допомогу є безпідставними.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження реально понесених витрат на правову допомогу відповідачем суду надані:

- договір від 01 липня 2020 року укладений між адвокатським об`єднанням «СТАТУС» в особі голови Ткачука О.С. та Торбицькою Ю.Б. про надання правової допомоги у справі за зверненням ОСОБА_4 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав власності (п.2.1 договору). За умовами договору оплата здійснюється в залежності від кількості витрачених годин з розрахунку 1 год - 2 000 грн.

- розрахунок витраченого часу та акту виконаних робіт, згідно якого адвокатом витрачено 1 година на консультацію клієнта та вивчення первинних документів, 2 години на підготовку відзиву на позов, 2 години на представництво інтересів в суді, всього 5 год. До сплати позивачу визначено 10 000 гривень.

- квитанції №0.0.1999419756.1 від 05.10.2021 про сплату ОСОБА_3 отриманих послуг в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих критеріїв суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що судовому розгляду у даній справі передував судовий процесу у справі №159/4666/19 за участю тих же сторін, судами першої та апеляційної інстанції були проаналізовані докази та зроблені відповідні висновки, у цій справі нових доказів відповідач ОСОБА_3 та її представник Ковальчук С.В. не надали, а тому приймаючи до уваги професійний рівень адвоката АО «СТАТУС» консультація відповідачки та підготовка відзиву вочевидь не вимагала від адвоката витрат часу в заявлено обсязі (3 години).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень (1 година підготовка відзиву + 2 години участі в судових засіданнях, усього 3 години по 2 000 гривень).

Керуючись ст.ст. 133,137,141,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Люблинецька селищна територіальна громада, код ЄДРПОУ 05477646, смт.Люблинець вул.Незалежності, 51 Ковельського району Волинської області.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст додаткового рішення складено 22 жовтня 2021 року.

ГоловуючийТ. В. Денисюк