Вирок № 100491585, 18.10.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/982/2021

Справа № 428/9099/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Колєснікової Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000721 від 24.07.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, з професійною технічною освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є інвалідом, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04 квітня 2007 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання строком на 1 рік;

- 13 травня 2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у видіарешту строком на 3 місяці;

- 03 жовтня 2011 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання строком на 1 рік;

- 20 січня 2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1, 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 16 жовтня 2015 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання строком на 1 рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України;

- 08 листопада 2016 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років 1 місяці. Звільнений 26.06.2019 року умовно достроково на невідбутий строк 6 місяців 4 дні.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2021 року у першій половині дня (більш точних дати та часу під час досудового розслідування встановити не надалося можливим) ОСОБА_1 знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , яку винаймає потерпіла ОСОБА_2 , де вони проводили спільне дозвілля.

Перебуваючи у кімнаті залу, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефону марки «iPhone» моделі 5s копія (Dual-Core MTK 6577), який належить ОСОБА_2 та знаходився на столі у зазначеній кімнаті.

Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, у той час коли ОСОБА_2 вийшла на кухню, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав мобільний телефон марки «iPhone» моделі 5s копія (Dual-Core MTK 6577), вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи, 333 грн. 33 коп.

Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном залишив місце скоєння злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 333 грн. 33 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що наприкінці березня 2021 року, більш точного часу він не пам`ятає, він разом з потерпілою перебував у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом останньою проводили спільне дозвілля. В цей час він вирішив вчинити крадіжку мобільного телефону потерпілої та скориставшись тим, що потерпіла вийшла з кімнати та за його діями ніхто не спостерігає, він шляхом вільного до доступу взяв мобільний телефон «iPhone» моделі 5s, який сховав до кишені. Після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення майна.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: мобільний телефон марки «iPhone» моделі 5s копія (Dual-Core MTK 6577) «Xiaomi» модель «Redmi Note 10 Pro», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/9381-ТВ від 17.08.2021, які згідно довідки складають 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп., судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/9680-ТВ від 26.08.2021, які згідно довідки складають 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.; судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/10638-ТВ від 17.09.2021 складають 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова