Рішення № 100490290, 12.10.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2021 року справа № 927/211/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005

e-mail: main@cn.pfu.gov.ua

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», юридична адреса: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

фактична адреса: пр. Миру, 53, м. Чернігів, 14005

e-mail: office@cngaszbut.104.ua, www. cngaszbut.104.ua

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 142783 грн. 33 коп.

представники сторін:

від позивача: Червинська Л.П., представник (виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 08.04.2021)

від відповідача: Жорова Л.М., адвокат (довіреність №007.2Др-44-1220 від 17.12.2020)

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 25.02.2020 щодо зміни ціни № 2/105 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди від 25.03.2020 щодо зміни ціни № 3/171 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди від 27.04.2020 щодо зміни ціни № 4/198 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020;

- визнання недійсною додаткової угоди від 21.10.2020 щодо зміни ціни № 5/373 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020;

- стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у розмірі 142783,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, направляючи листи про укладення додаткових угод щодо зміни ціни до договору, не надав доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на моменту укладення договору, то у сторін не було підстав для збільшення ціни договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак зміни, внесені до договору додатковими угодами суперечать ст.ст. 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання додаткових угод недійсними у порядку ст.ст. 203, 2015 Цивільного кодексу України. Позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача переплату у розмірі 142783,33 грн., внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.03.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.04.2021. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

08.04.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив та зазначив, що при укладанні договору постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 сторонами досягнуто згоди з його істотних умов, включаючи предмет і ціну. Відповідач вказав про те, що пунктами 11.5-11.7 договору передбачено порядок зміни умов договору відповідно до ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткових угод. За твердженням відповідача відповідно до актів приймання-передачі природного газу, узгоджених сторонами, постачальник передав, а споживач прийняв за договором №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 у 2020 році природний газ у обсязі 96833,490 тис.м.куб. на суму 652879,49 грн. Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 142783,33 грн. відповідач заперечує та зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься у графі «Призначення платежу» у платіжних дорученнях, які наявні у даній справі, підставою для перерахування позивачем на користь відповідача коштів за придбаний природний газ зазначено договір №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 та відповідні акти приймання-передачі або рахунки на оплату. Договір №41 АВ 147-639-20/39 від 30.01.2020 у судовому порядку не оспорювався та є дійсним. Жодне з платіжних доручень не містить посилань на додаткові угоди №2-№5, які є недійсними. Зазначене в сукупності виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач. Умовами спірного договору врегульований інший порядок зарахування переплати (п.4.6.). Крім того, відповідач вказав про відсутність обґрунтованого розрахунку стягуваної суми. Так, у позовній заяві позивач зазначає, що ним фактично було сплачено 659873,52 грн., а підлягало сплаті за ціною 5,34 грн. - 517090,19 грн. Дані обставини не відповідають поданим доказам, оскільки відповідно до актів приймання-передачі спожитого газу, узгоджених сторонами та доданими до позовної заяви, позивачем протягом 2020 року було спожито 96833,490 куб.м. природного газу на суму 652879,49 грн. Переплата, здійснена позивачем, не може вважатися сплатою за договором, а підлягає зарахуванню в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача (п. 4.6. договору). Проте, відповідач з невідомих причин, без посилань на норми діючого законодавства, включив до суми, що стягується також зроблену ним суму переплати, хоча природний газ на суму переплати не отримував. Без визначення періоду та розміру зробленої споживачем переплати взагалі неможливо здійснити розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.102-117).

16.04.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення для участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чернігівську обласну прокуратуру та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (а.с.124-125).

20.04.2021 від відповідача надійшли письмові заперечення щодо клопотання про залучення третіх осіб №147007.2-Ск-2855-0421 від 19.04.2021 (а.с.134-136).

У судове засідання 20.04.2021 прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №114-юр від 19.04.2021, у якому відповідачем просить суд зупинити провадження у справі №927/211/21 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/491/19 (а.с.140-143).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2021 провадження у справі №927/211/21 зупинено до завершення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №927/491/19 за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 253229 грн. 67 коп.

06.07.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшов лист ТОВ "Чернігівгаз Збут" №179юр від 05.07.2021, у якому позивач зазначає про те, що 18.06.2021 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду переглянуто у касаційному порядку справу №927/491/19, винесено відповідну постанову і таким чином усунені обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №927/211/21.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2021 провадження у справі № 927/211/21 поновлено; підготовче засідання призначено на 10.08.2021.

У судове засідання 10.08.2021 прибули повноважні представники сторін у даній справі.

У судовому засіданні 10.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача №2500-0803-7/21303 від 15.04.2021 про залучення для участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чернігівську обласну прокуратуру та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

10.08.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви №2500-0803-7/40125 від 09.08.2021. У поданих доповненнях позивач вказує на те, що у позовній заяві не ставиться питання недійсності договору, натомість ставиться питання недійсності додаткових угод, укладених без наявності підтвердження коливання ціни природного газу. Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава не може бути застосована ст. 1212 Цивільного кодексу України, що викладена у правовій позиції Верховного Суду. Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Також позивач зазначає про те, що він був змушений підписувати додаткові угоди на умовах відповідача, оскільки останній у супровідних листах до додаткових угод постійно зазначав, що у разі неповернення підписаних додаткових угод споживач буде відключений від системи газопостачання. Вимоги про розірвання договору позивачем не ставилися, оскільки для проведення процедури відкритих торгів та обрання нового постачальника потрібен значний час, а залишення позивача без опалення в холодний період року є неприпустимим. Таким чином вимоги, викладені у позовній заяві від 26.02.2021 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (а.с.174-177).

10.08.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення №233-юр від 09.08.2021 (а.с.179-185), у яких відповідач зазначає наступне:

- обрання позивачем неналежного способу захисту прав та інтересів, а саме звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору, який укладено з порушенням вимог ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», адже такий правочин є нікчемним в силу закону на підставі ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі». Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, встановлених законом.

- обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України. Позивачем підстави позову не змінювалися.

- від позивача протягом дії договору вимога про передачу йому природного газу в обсязі, визначеному договором, не надходила. Позивач не відмовлявся від переданого йому природного газу та сплатив його вартість у повному обсязі. Позивачем було оплачено фактично спожитий обсяг природного газу, а не обсяг природного газу, передбачений договором.

- в жодному місяці позивач не сплатив повну суму за зазначений у договорі обсяг природного газу, який мав би йому поставити відповідач по договору. А відтак відсутні підстави вимагати повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, так як такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару.

- оскільки договором купівлі-продажу передбачена можливість передачі товару у меншій кількості (+/- 10%), передача природного газу в меншій кількості не вважається порушенням, а відтак, ст. 670 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин.

- щодо сплачених позивачем грошових коштів за поставлений природний газ на підставі №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, то п. 4.6. договору сторони погодили, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

- позовна заява подана з порушенням вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, так як не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються позивачем.

У судовому засіданні 10.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 927/211/21 та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2021.

У судове засідання 14.09.2021 прибули повноважні представники сторін у даній справі.

14.09.2021 представником позивача подано уточнений розрахунок ціни позову №2500-0803-7/46361 від 14.09.2021, у якому надано пояснення по актах №ЧРЗ89014182 від 30.01.2020, №ЧРЗ80000486, №ЧРЗ80002167, а також наведено таблицю показників, за якими здійснювалась оплата за природний газ. Позивачем зазначено, що ним фактично спожито 96833,49 м.куб. на суму 517090,19 грн (96833,49 х 5,33999335 грн. = 517090,19 грн.), сума переплати: 659873,52 грн. - 517090,19 грн. = 142783,33 грн. Зазначений уточнений розрахунок ціни позову ніким не підписано, докази його надсилання іншому учаснику справи відсутні.

Відповідно до ч.1,4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити, зокрема: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ст. 169,170 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок подання та загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зокрема, вони подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом, підписуються заявником чи його представником.

За змістом ч.1,2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи повинні бути обізнані щодо змісту будь-якого документу, поданого іншим учасником справи.

Виходячи з приписів п.10 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує заяви та клопотання учасників справи у підготовчому засіданні.

Приймаючи до уваги, що уточнений розрахунок ціни позову №2500-0803-7/46361 від 14.09.2021 поданий позивачем після закриття підготовчого провадження, його не підписано уповноваженим представником позивача, докази його надсилання іншому учаснику справи відсутні, тобто уточнений розрахунок ціни позову подано позивачем з порушенням строку та порядку його подання, тому судом до розгляду не приймається.

У судовому засіданні 14.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 12.10.2021.

У судове засідання 12.10.2021 прибули уповноважені представники сторін у даній справі.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні 12.10.2021 уповноважені представники сторін виклали усні пояснення стосовно факту поставки природного газу за спірний період (12 місяців 2020 року) по спірному договору та документів, що підтверджують дані обставини. Зокрема, сторонами не заперечено опечатку у рахунку на оплату №60003848 за грудень на суму 181365,14 грн. щодо його дати, у зв`язку з чим правильною датою слід вважати 15.01.2021 замість 15.01.2020 (а.с.59).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що за результатами процедури відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальник), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) та Акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (оператор ГРМ) 30.01.2020 укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-639-20/39 (далі - договір) (а.с.6-14).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493.

Планові обсяги постачання газу по місяцях визначені у п. 1.3. договору, а саме: січень - 40000,00 м3, лютий - 20000,00 м3, березень - 10000,00 м3, квітень - 5000,00 м3, травень - 100,00 м3, червень - 100,00 м3, липень - 50,00 м3, серпень - 50,00 м3, вересень - 100,00 м3, жовтень - 5000,00 м3, листопад - 30000,00 м3, грудень - 40000,00 м3.

Відповідно до п. 1.6. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

Згідно з п. 3.1.-3.5. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається

Ціна 1 куб.метру газу становить 5,15136335, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспорту (ої) систему (и) на перший рік другого регуляторного періоду для Акціонерного товариства «Укртрансгаз», затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001) за 1 м.куб. 0,18863 грн., в тч.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 м.куб. 5,33999335 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Загальна ціна договору складає 803135,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.4. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови включення споживача до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, з 01.01.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 11.5., 11.6. договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди.

Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Пунктом 11.7. договору визначено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; 4) продовження строку дії цього договору та виконання зобов`язань щодо передання товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14703-Сn-2372-0220 від 12.02.2020 у якому зазначило про те, що постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 затверджено тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2021 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вартість послуги доступу до потужності), який складає за 1 тис.м.куб. 148,992 грн., в т.ч. ПДВ - 20%. Для приведення договору у відповідність до чинного законодавства направляються два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» додаткових угод на зміну вартості послуги доступу до потужності з 01.01.2020 з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (а.с.16-17).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14703-Сn-2435-0220 від 13.02.2020 у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» ціна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування мігістральними мережами та податку на додану вартість з 01.02.2020 становить 5873,99 грн. за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Для підтвердження зміни вартості природного газу на ринку України надаються підтвердження коливання ціни такого товару на ринку України у вигляді висновку Державного підприємства «Держзовнішінформ»№232/19 від 07.02.2020. Направляються два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» додаткових угод на зміну ціни з 01.02.2020 з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут». В іншому разі надати обґрунтовану відповідь письмово. У разі не повернення підписаної додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» не зможе завести ліміти на поточний місяць. В разі безлімітного споживання газу Акціонерне товариство «Чернігівгаз» буде вимушене відключити споживачів від системи газопостачання (а.с.19-20).

24.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду щодо зміни ціни № 1/104 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, якою викладено п.3.2., 3.3. договору у наступній редакції: «Ціна 1 куб.метру газу становить 5,190998, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3013) за 1 м.куб. 0,148992 грн., в тч.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 м.куб. 5,33999 грн., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума договору складає 803 134,50 грн., в т.ч. ПДВ - 20%» (а.с.15).

25.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду щодо зміни ціни № 2/105 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, якою викладено п.1.2., п.1.3., п.3.2., 3.3. договору у наступній редакції: «Пункт.1.2.: річний плановий обсяг постачання газу - до 138 343,00 куб.м. Пункт 1.3.: планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 17771,68 м3, лютий - 20000,00 м3, березень - 10000,00 м3, квітень - 5000,00 м3, травень - 100,00 м3, червень - 100,00 м3, липень - 50,00 м3, серпень - 50,00 м3, вересень - 100,00 м3, жовтень - 5171,32 м3, листопад - 30000,00 м3, грудень - 50000,00 м3. Пункт 3.2.: Ціна, з 01.02.2020, за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 5,87398 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума договору складає 803 134,12 грн., в т.ч. ПДВ 20%» (а.с.18).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14704-Сn-4277-0320 від 19.03.2020 у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» ціна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування мігістральними мережами та податку на додану вартість з 01.03.2020 становить 6461,37 грн. за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Для підтвердження зміни вартості природного газу на ринку України надаються підтвердження коливання ціни такого товару на ринку України у вигляді висновку Державного підприємства «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020. Направляються два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» додаткових угод на зміну ціни з 01.03.2020 з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут». В іншому разі надати обґрунтовану відповідь письмово. У разі не повернення підписаної додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» не зможе завести ліміти на поточний місяць. В разі безлімітного споживання газу Акціонерне товариство «Чернігівгаз» буде вимушене відключити споживачів від системи газопостачання (а.с.22-23).

25.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду щодо зміни ціни № 3/171 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, якою викладено п.1.2., п.1.3., п.3.2., 3.3. договору у наступній редакції: «Пункт.1.2.: річний плановий обсяг постачання газу - до 129079,00 куб.м. Пункт 1.3.: планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 17771,68 м3, лютий - 18671,99 м3, березень - 10000,00 м3, квітень - 5000,00 м3, травень - 100,00 м3, червень - 100,00 м3, липень - 50,00 м3, серпень - 50,00 м3, вересень - 100,00 м3, жовтень - 5171,32 м3, листопад - 30000,00 м3, грудень - 42064,01 м3. Пункт 3.2.: Ціна, з 01.03.2020, за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 6,46137 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 803130,64 грн., в т.ч. ПДВ 20%» (а.с.21).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14704-Сn-4589-0420 від 14.04.2020 у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» ціна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування мігістральними мережами та податку на додану вартість з 01.04.2020 становить 7107,50 грн. за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Для підтвердження зміни вартості природного газу на ринку України надаються підтвердження коливання ціни такого товару на ринку України у вигляді висновку Державного підприємства «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020. Направляються два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» додаткових угод на зміну ціни з 01.04.2020 з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут». В іншому разі надати обґрунтовану відповідь письмово. У разі не повернення підписаної додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» не зможе завести ліміти на поточний місяць. В разі безлімітного споживання газу Акціонерне товариство «Чернігівгаз» буде вимушене відключити споживачів від системи газопостачання (а.с.25-26).

27.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду щодо зміни ціни № 4/198 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, якою викладено п.1.2., п.1.3., п.3.2., 3.3. договору у наступній редакції: «Пункт.1.2.: річний плановий обсяг постачання газу - до 121 993,00 куб.м. Пункт 1.3.: планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 17771,68 м3, лютий - 18671,99 м3, березень - 14690,64 м3, квітень - 5000,00 м3, травень - 100,00 м3, червень - 100,00 м3, липень - 50,00 м3, серпень - 50,00 м3, вересень - 100,00 м3, жовтень - 5171,32 м3, листопад - 30000,00 м3, грудень - 30287,37 м3. Пункт 3.2.: Ціна, з 01.04.2020, за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 7,1075 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 803129,30 грн., в т.ч. ПДВ 20%» (а.с.24).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14704-Сn-11053-1020 від 06.10.2020 у якому зазначило про те, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у жовтні 2020 року, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 7,81754 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України надається копія експертного висновку Львівської торгово-промислової палати України №19-09/883 від 25.09.2020 з інформацією про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (а.с.29 з оборотом).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист №14704-Сn-11534-1020 від 21.10.2020 у якому зазначило про те, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у жовтні 2020 року, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 7,81754 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України надається копія експертного висновку Державного підприємства «Держзовнішінформ» №122/169 від 21.10.2020. Посилаючись на вищевикладене просить підписати додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (а.с.28 з оборотом).

21.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду щодо зміни ціни № 5/373 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, якою викладено п.1.2., п.1.3., п.3.2., 3.3. договору у наступній редакції: «Пункт.1.2.: річний плановий обсяг постачання газу - до 116053,06 куб.м. Пункт 1.3.: планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 17771,68 м3, лютий - 18671,99 м3, березень - 14690,64 м3, квітень - 5460,00 м3, травень - 0,00 м3, червень - 0,00 м3, липень - 0,00 м3, серпень - 0,00 м3, вересень - 0,00 м3, жовтень - 5398,69 м3, листопад - 24060,06 м3, грудень - 30287,37 м3. Пункт 3.2.: Ціна, з 01.10.2020, за 1 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 7,81754 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 803 129,26 грн., в т.ч. ПДВ 20%» (а.с.27).

З матеріалів справи слідує, що позивач надіслав відповідачу лист №2500-0803-8/47351 від 02.12.2020 у якому зазначив, що Чернігівською обласною прокуратурою проводиться перевірка правомірності укладення додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 щодо збільшення ціни на природний газ. У зв`язку з отриманням чергової додаткової угоди щодо збільшення ціни на природний газ з 01.11.2020 до 8,59851 грн. за 1 куб.м. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить надати пояснення щодо такого збільшення з наданням підтверджуючих документів та повідомити про наявність надміру сплачених коштів згідно додаткових угод (а.с.30).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у листі №14704-Сn-13510-1220 від 30.12.2020 посилається на те, що згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більш ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеній у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Таким чином, при внесені змін до договору №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу, а внесення таких змін повинно бути обґрунтованим та підтвердженим відповідними документами. При цьому способу такого підтвердження та переліку органів/установ/організацій, які можуть надати таке підтвердження у Законі України «Про публічні закупівлі» не передбачено. Пропонуючи укласти додаткову угоду до договору №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» виконало всі вимоги чинного законодавства (а.с.31).

На підтвердження факту поставки природного газу за спірний період (12 місяців 2020 року) позивачем надано:

1) Акт №ЧР389014182 від 30.01.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2019 в обсязі 22930,86 м3 на суму 226852,61 грн. та рахунок на оплату №69006024 від 31.01.2020 на суму 226852,61 грн. за грудень, у якому зазначено договір №41АВ147-635-19 від 31.10.2019 (а.с.37,38).

Платіжне доручення №1898 від 31.01.2020 на суму 226852,61 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за грудень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№69006024 від 30.01.20 (а.с. 39).

2) Акт №ЧР380003503 від 09.04.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у березні 2020 в обсязі 3834,702 м3 на суму 24 777,43 грн. та рахунок на оплату №60001298 від 09.04.2020 за березень на суму 24777,43 грн. (а.с.40,41).

Платіжне доручення №6422 від 09.04.2020 на суму 24777,43 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за березень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60001298 від 09.04.20 (а.с. 42).

3) Акт №ЧР380003925 від 27.04.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у березні 2020 в обсязі 7021,236 м3 на суму 45366,80 грн. та рахунок на оплату №60001677 від 27.04.2020 за березень (факт доплата) на суму 45366,80 грн. (а.с.43,44).

Платіжне доручення №8367 від 27.04.2020 на суму 45366,80 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за березень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60001677 від 27.04.20 (а.с. 45).

4) Акт №ЧР380003926 від 07.05.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у квітні 2020 в обсязі 5460 м3 на суму 38806,94 грн. та рахунок на оплату №60001688 від 07.05.2020 за квітень на суму 38806,94 грн. (а.с.46,47).

Платіжне доручення №8361 від 07.05.2020 на суму 38806,94 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за квітень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60001688 від 07.05.20 (а.с. 48).

5) Акти №ЧР380007988, № ЧР380007989, № ЧР380007990, № ЧР380007987 від 26.11.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з якими відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у жовтні 2020 в обсязі 136 м3 на суму 1063,19 грн., 450 м3 на суму 3517,90 грн., 545,78 м3 на суму 4266,66 грн., 179,6 м3 на суму 1404,04 грн. та рахунок на оплату №60003063 від 26.11.2020 за жовтень на суму 10251,79 грн. (а.с.49-53).

Платіжне доручення №24265 від 26.11.2020 на суму 10251,79 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за жовтень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60003063 від 26.11.20 (а.с. 54).

6) Акт №ЧР380008096 від 09.12.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у листопаді 2020 в обсязі 15728,03 м3 на суму 122954,50 грн. та рахунок на оплату №60003127 від 09.12.2020 за листопад на суму 122954,50 грн. (а.с.55,57).

Платіжне доручення №25050 від 09.12.2020 на суму 122954,50 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за листопад, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60003127 від 09.12.20 (а.с. 58).

7) Акт №ЧР380009381 від 23.12.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2020 в обсязі 1215 м3 на суму 9498,31 грн. та рахунок на оплату №60003652 від 23.12.2020 за грудень (смт.Варва) на суму 9498,31 грн. (а.с.56,57).

Платіжне доручення №21582 від 23.12.2020 на суму 9498,31 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за грудень 2020 (Варва), в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60003652 від 23.12.20 (а.с. 58).

8) Акти №ЧР380010468, № ЧР380007989, № ЧР380010470, № ЧР380010465, № ЧР380010466, № ЧР380010472, № ЧР380010473, № ЧР380010464, № ЧР380010469, № ЧР380010461, № ЧР380010462 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з якими відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2020 в обсязі 2881,92 м3 на суму 22529,52 грн., 1973,48 м3 на суму 15427,76 грн., 1398,01 м3 на суму 10929,00 грн., 1002,29 м3 на суму 7835,45 грн., 2112 м3 на суму 16510,64 грн., 2811,33 м3 на суму 21977,69 грн., 3276,3 м3 на суму 25612,61 грн., 1878,06 м3 на суму 14681,81 грн., 2657,61 м3 на суму 20775,97 грн., 3208,77 м3 на суму 25084,69 грн. та рахунок на оплату №60003848 від 15.01.2020 за грудень на суму 181365,14 грн. (а.с.59-64).

Платіжне доручення №77 від 15.01.2021 на суму 181365,14 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за грудень 2020, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60003848 від 15.01.20 (а.с. 65).

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у листі №2500-0803-8/51890 від 29.12.2020 адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» повідомило про те, що 10.12.2020 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області розпочато моніторинг (UA-M-2020-12-10-000026) закупівлі природного газу (UA-2019-12-16-002606-в), за результатами проведення якого в електронній системі закупівель 22.12.2020 опубліковано висновок щодо усунення порушень законодавства у сфері державних закупівель. Згідно висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Головне управління зобов`язане здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов договору №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 до вимог законодавства у сфері закупівель (зокрема зменшення ціни природного газу за 1 куб. м. до рівня, визначеного сторонами на дату підписання договору) та проведення перерахунку вартості природного газу сплаченого за завищеними цінами. Головним управлінням проведено перерахунок вартості природного газу за ціною 5,33999335 грн. Таким чином, загальна вартість договору становить 619722,57 грн. За 11 місяців 2020 року фактично сплачено 469009,62 грн., підлягало сплаті за ціною 5,33999335 грн. - 393203,58 грн. Сума переплати складає 75806,04 грн. Враховуючи коливання цін на природний газ на ринку в бік зменшення та на виконання висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Головне управління надсилає для підписання два примірники додаткової угоди на зменшення ціни, один з яких з підписом та печаткою просить повернути на адресу Головного управління. Також Головне управління просить формувати рахунок на оплату природного газу за грудень 2020 з урахуванням вищезазначеної ціни за 1 куб.м. (а.с.32).

Також листом №2500-0803-8/3467 від 21.01.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просило переглянути Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» зміну ціни у бік зменшення, оскільки неефективне використання бюджетних коштів є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (а.с.35).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у листі №14704-Сn-450-0121 від 22.01.2021 повідомило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області про те, що додатковою угодою до договору №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 пропонується з 01.01.2021 встановити ціни природного газу в розмірі 9,90 грн. за 1 куб.м. та для продовження договірних відносин пропонує її укласти (а.с.36).

Листом №14704-Сn-529-0121 від 26.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що метою збільшення ціни на природний газ є виконання умов договору щодо забезпечення безперебійного постачання природного газу та про намір виконання взятих зобов`язань за договором №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 (а.с.33-34).

У позовній заяві позивач зазначає про те, що спірними додатковими угодами від 25.02.2020, 25.03.2020, 27.04.2020, 21.10.2020 відповідач фактично збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною в укладеному договорі. Тобто, відповідач мав на меті збільшення ціни договору на 10 %, а не на реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору. Надані відповідачем у підтвердження коливання ціни на газ докази - листи Державного підприємства «Держзовнішінформ» та Львівської торгово-промислової палати містять загальну цифру - вартість газу за лютий, березень, квітень, жовтень 2020 року та не містять доказів реального відсотку здорожчання такого товару. Відповідач мав можливість звернутись до компетентної організації із завданням провести дослідження, аналіз ринку газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак таким правом та можливістю не скористався.

Позивач вважає, що відповідач не надав документального підтвердження підвищення ціни на природний газ ні на момент початку застосування нової ціни, ні на момент звернення до позивача з листом про укладення додаткових угод. Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на природний газ за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Оскільки, направляючи листи про укладення додаткових угод щодо зміни ціни до договору, відповідач не надав доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення Договору, то у сторін не було підстав для збільшення ціни Договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак зміни, внесені до договору додатковими угодами суперечать ст. 3,36 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203,215 Цивільного кодексу України.

Позивачем було проведено перерахунок вартості природного газу за ціною 5,34 грн. За 12 місяців 2020 фактично було сплачено 659873,52 грн., а підлягало оплаті за ціною 5,34 грн. - 517090,19 грн. Сума переплати склала 142783,33 грн., яка підлягає поверненню позивачу.

У доповненнях до позовної заяви позивач вказує на те, що у позовній заяві не ставиться питання недійсності договору, натомість ставиться питання недійсності додаткових угод, укладених без наявності підтвердження коливання ціни природного газу. Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава не може бути застосована ст. 1212, що викладена у правовій позиції Верховного Суду. Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що при укладанні договору постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 сторонами достягнуто згоди з його істотних умов, включаючи предмет і ціну. Пунктами 11.5.-11.7. договору передбачено порядок зміни умов договору відповідно до ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткових угод. За твердженням відповідача відповідно до актів приймання-передачі природного газу, узгоджених сторонами, постачальник передав, а споживач прийняв за договором №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 у 2020 році природний газ у обсязі 96833,490 тис.м.куб. на суму 652879,49 грн. Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 142783,33 грн. відповідач заперечує та зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься у графі «Призначення платежу» у платіжних дорученнях, які наявні у даній справі, підставою для перерахування позивачем на користь відповідача коштів за придбаний природний газ зазначено договір №41 АВ 147-639-20/39 від 30.01.2020 та відповідні акти приймання-передачі або рахунки на оплату. Договір №41 АВ 147-639-20/39 від 30.01.2020 у судовому порядку не оспорювався та є дійсним. Жодне з платіжних доручень не містить посилань на додаткові угоди №2-№5, які є недійсними. Зазначене в сукупності виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач. Умовами спірного договору врегульований інший порядок зарахування переплати (п.4.6.). Крім того, відповідач вказав про відсутність обґрунтованого розрахунку стягуваної суми. Так, у позовній заяві позивач зазначає, що ним фактично було сплачено 659873,52 грн., а підлягало сплаті за ціною 5,34 грн. - 517090,19 грн. Дані обставини не відповідають поданим доказам, оскільки відповідно до актів приймання-передачі спожитого газу, узгоджених сторонами та доданими до позовної заяви, позивачем протягом 2020 року було спожито 96833,490 куб.м. природного газу на суму 652879,49 грн. Переплата, здійснена позивачем, не може вважатися сплатою за договором, а підлягає зарахуванню в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача (п. 4.6. договору). Проте, відповідач з невідомих причин, без посилань на норми діючого законодавства, включив до суми, що стягується також зроблену ним суму переплати, хоча природний газ на суму переплати не отримував. Без визначення періоду та розміру зробленої споживачем переплати взагалі неможливо здійснити розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.102-117).

Крім того, у письмових поясненнях відповідач зазначає про обрання позивачем неналежного способу захисту прав та інтересів, а саме звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору, який укладено з порушенням вимог ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», адже такий правочин є нікчемним в силу закону на підставі ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі». Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України. Позивачем підстави позову не змінювалися. Протягом дії договору від позивача вимога про передачу йому природного газу в обсязі, визначеному договором, не надходила. Позивачем було оплачено фактично спожитий обсяг природного газу, а не обсяг природного газу, передбачений договором. Підстави вимагати повернення коштів згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України відсутні. Стаття 670 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин. Пунктом 4.6. спірного договору сторони погодили, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

У судовому засіданні 12.10.2021 уповноважені представники сторін виклали усні пояснення стосовно документів, які підтверджують поставку природного газу за спірний період (12 місяців 2020 року) по спірному договору та його оплату позивачем. Зокрема, сторонами не заперечено опечатку у рахунку на оплату №60003848 за грудень на суму 181365,14 грн. щодо його дати, у зв`язку з чим правильною датою слід вважати 15.01.2021 замість 15.01.2020 (а.с.59).

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі); тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

У роз`ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 зазначено про те, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

За приписами ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що за результатами процедури відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальник), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (споживач) та Акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (оператор ГРМ) 30.01.2020 укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-639-20/39 (далі - договір) (а.с.6-14).

Відповідач щодо факту укладення Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 не заперечував.

Частиною 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Документальне підтвердження проведення відкритих торгів, а також тендерна документація учасниками справи не надавалася, і виходячи з предмету спору, судом дослідженню не підлягає.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

При цьому поняття ринок включає в себе як внутрішній (національний) ринок, так і зовнішній (світовий) ринок.

Разом з тим, ані закон, ані Договір не встановлюють обов`язок постачання газу у спірних відносинах, придбаного виключно в українського постачальника і видобутого саме в Україні.

На підтвердження коливання ціни на газ на ринку України відповідач надавав інформацію Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (Державне підприємство «Держзовнішінформ»), а також експертний висновок Львівської торгово-промислової палати України з інформацією про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня та жовтня 2020 року.

Оскільки відповідач є лише постачальником газу, а специфіка газу як товару полягає в тому, що газ не є річчю з індивідуально-визначеними ознаками, отже неможливо встановити, який саме газ (власного видобутку або імпортний, у тому числі за датою його придбання) поставлявся позивачу, а тому суд вважає, що при розрахунку коливання ціни на газ правильним є застосування коливання ціни на зовнішньому та внутрішньому ринках.

За наявності відповідної інформації щодо цін на декількох ринках постачання газ (як по країні постачання, так і конкретного постачальника) визначення величини коливання цін із застосуванням середнього показника між мінімальними і максимальними цінами одночасно з декількох різних джерел (на початок і кінець періоду) не буде відображати реального стану зміни ціни, зважаючи на певну специфіку відповідного ринку (різні країни, різні умови постачання і транспортування, регулювання цін державою, власний видобуток чи імпортований газ тощо).

Реальне коливання ціни на газ можливо встановити, виходячи з різниці цін за певний період часу лише по кожному окремому ринку (джерелу), а за наявності інформації щодо цін на різних ринках суд вважає, що розумним і справедливим буде застосування середнього показника вже визначених показників коливання цін на відповідних ринках за певний період.

Слід зазначити, що чинним законодавством не визначено ані форму, ані зміст довідки про ціну на товар або послугу, що видається уповноваженим органом.

Оскільки моменту укладання додаткової угоди передують певні підготовчі заходи, як то отримання офіційних документів, підтверджуючих ціни на ринку газу за певний період, складання і направлення замовнику проекту додаткової угоди та листа-звернення з відповідною пропозицією і обґрунтуванням, розгляд і вивчення зазначених підстав для внесення змін до Договору, суд доходить висновку, що буде неправильним досліджувати коливання ціни на газ саме на дату підписання такої додаткової угоди, а відтак дослідження коливання ціни на газ, тобто оцінювати наявність підстав для зміни ціни на предмет закупівлі, потрібно за період, що передує зверненню з відповідною пропозицією, у тому числі з урахуванням того, що вартість газу на біржі (відповідному ринку) на певну дату визначається саме за результатами біржових торгів за повний торговий день.

Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість збільшення ціни на товар з урахуванням реального коливання ціни, обмежуючи лише максимальний розмір відсоткового збільшення ціни на товар.

Відповідно до приписів ст. 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни № 2/105 від 25.02.2020, № 3/171 від 25.03.2020, № 4/198 від 27.04.2020, № 5/373 від 21.10.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Аналіз положень статей 37, 43 Закону "Про публічні закупівлі", статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

У якості правової підстави позову позивачем у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі".

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст.36 цього Закону.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом. Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є додаткові угоди нікчемними.

Щодо нікчемності спірних додаткових угод, якими сторони істотно збільшили ціну на природний газ суд зазначає наступне.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо правомірності укладених спірних додаткових угод з таких підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною 1 ст. 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Пунктами 11.5., 11.6. договору сторони погодили, що будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Суд встановив, що позивачем було підписано спірні додаткові угоди. Позивач пояснив, що був змушений підписувати додаткові угоди на умовах відповідача, оскільки останній у супровідних листах до додаткових угод постійно зазначав, що у разі неповернення підписаних додаткових угод споживач буде відключений від системи газопостачання. Вимоги про розірвання договору позивачем не ставилися, оскільки для проведення процедури відкритих торгів та обрання нового постачальника потрібен значний час, а залишення позивача без опалення в холодний період року є неприпустимим.

Метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Крім того, сторони не можуть не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими), тому вони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Разом з тим, чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищевикладені обставини, спірні додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року; водночас при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Доказами в справі, відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 ГПК України).

За частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Листи від 07.02.2020 №232/19, від 17.03.2020 №232/20, від 14.04.2020 №232/36 Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" та інформація Львівської торгово-промислової палати від 25.09.2020 №19-09/883 за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому, жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Тому надана відповідачем довідкова інформація у вигляді листів та цінових довідок не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 30.01.2020 (укладення договору) до 21.10.2020 (підписання останньої додаткової угоди), оскільки, по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком, та, по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, позбавляє суд можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

При цьому, суд вважає за доцільне відмітити, що з наданих відповідачем документів, в обґрунтування зміни ціни на природний газ вбачається тенденція до зниження (а не до збільшення) її вартісних показників, з огляду на нижню межу визначеного діапазону цін (у період з лютого до листопада 2020 року).

Постачальник природного газу мав можливість звернутись до компетентної організації з метою проведення дослідження, аналізу ринку природного газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни протягом січня-грудня 2020 року, однак, таким правом та можливістю не скористався.

Натомість, сторонами послідовно збільшувалась вартість газу на максимально визначений у законі відсоток, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут".

Наведені дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" розцінені судом як "недобросовісні".

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом залишено поза увагою зміст листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 (на який звертав увагу відповідач), оскільки за висновком Верховного Суду в постанові 18.06.2021 в справі №927/491/19, право тлумачити норму права є виключно правом суду; роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у розмірі 142783,33 грн. суд зазначає таке.

У позовній заяві позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача переплату у розмірі 142783,33 грн., внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства.

У доповненнях до позовної заяви позивач зазначив про те, що у позовній заяві не ставиться питання недійсності договору, натомість ставиться питання недійсності додаткових угод, укладених без наявності підтвердження коливання ціни природного газу. Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава не може бути застосована ст. 1212 Цивільного кодексу України, що викладена у правовій позиції Верховного Суду. Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідач щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 142783,33 грн. заперечує та зазначає, що у графі «Призначення платежу» у платіжних дорученнях, які наявні у даній справі, підставою для перерахування позивачем на користь відповідача коштів за придбаний природний газ зазначено договір №41 АВ 147-639-20/39 від 30.01.2020 та відповідні акти приймання-передачі або рахунки на оплату. Жодне з платіжних доручень не містить посилань на додаткові угоди №2-№5, які є недійсними. Спірний договір у судовому порядку не оспорювався та є дійсним, що виключає можливість стягнення грошових коштів у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України. Умовами договору врегульований інший порядок зарахування переплати (п.4.6.). Обґрунтований розрахунок стягуваної суми відсутній. Так, у позовній заяві позивач зазначає, що ним фактично було сплачено 659873,52 грн., а підлягало сплаті за ціною 5,34 грн. - 517090,19 грн. Дані обставини не відповідають поданим доказам, оскільки відповідно до актів приймання-передачі спожитого газу, узгоджених сторонами та доданими до позовної заяви, позивачем протягом 2020 року було спожито 96833,490 куб.м. природного газу на суму 652879,49 грн. Проте відповідач з невідомих причин, без посилань на норми діючого законодавства включив до суми, що стягується, також зроблену ним суму переплати, хоча природний газ на суму переплати не отримував. Без визначення періоду та розміру зробленої споживачем переплати взагалі неможливо здійснити розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача.

У письмових поясненнях відповідач зазначив, що обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж» і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України. Позивачем підстави позову не змінювалися. Підстави вимагати повернення коштів згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України відсутні, так як такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статтей 11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У даній справі нікчемними є спірні додаткові угоди щодо зміни ціни № 2/105 від 25.02.2020, № 3/171 від 25.03.2020, № 4/198 від 27.04.2020, № 5/373 від 21.10.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020.

Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Відповідно, правовідносини з постачання газу між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" у період з 30.01.2020 по 31.12.2020 регулюються договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням змін, внесених додатковими угодами.

Позивач зазначає про те, що спірними додатковими угодами від 25.02.2020, 25.03.2020, 27.04.2020, 21.10.2020 відповідач фактично збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною в укладеному договорі, у зв`язку з чим внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата позивачем коштів у розмірі 142783,33 грн.

У листі №2500-0803-8/51890 від 29.12.2020 позивач повідомив відповідача про те, що 10.12.2020 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області розпочато моніторинг (UA-M-2020-12-10-000026) закупівлі природного газу (UA-2019-12-16-002606-в), за результатами проведення якого в електронній системі закупівель 22.12.2020 опубліковано висновок щодо усунення порушень законодавства у сфері державних закупівель, згідно якого позивач зобов`язаний здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов договору №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 до вимог законодавства у сфері закупівель (зокрема зменшення ціни природного газу за 1 куб. м. до рівня, визначеного сторонами на дату підписання договору) та проведення перерахунку вартості природного газу сплаченого за завищеними цінами (а.с.32).

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача переплату у розмірі 142783,33 грн., яка виникла внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства. Перерахунок вартості природного газу проведено позивачем за ціною 5,34 грн. Позивач зазначає, що за 12 місяців 2020 ним фактично було сплачено 659873,52 грн., а підлягало оплаті за ціною 5,34 грн. - 517090,19 грн., у зв`язку з чим сума переплати склала 142783,33 грн., яка підлягає поверненню позивачу.

Перевіривши та проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження факту поставки природного газу за спірний період (12 місяців 2020 року), а саме з 01.01.2020 по 31.12.2020 суд встановив таке.

Як вбачається з наданих позивачем документів, згідно з Актом №ЧР389014182 від 30.01.2020 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2019 в обсязі 22930,86 м3 на суму 226852,61 грн., в той час коли спірним періодом є період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Крім того, рахунок на оплату №69006024 від 31.01.2020 на суму 226852,61 грн. за грудень, містить посилання на договір №41АВ147-635-19 від 31.10.2019, в той час коли спірним договором є договір на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, а тому рахунок на оплату не може бути прийнято як належний доказ. З тих же причин не приймається до уваги і платіжне доручення №1898 від 31.01.2020 на суму 226852,61 грн., у якому в графі призначення платежу «оплата за природний газ за грудень, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності» йде посилання на рахунок №69006024 від 30.01.20 (а.с.37,38,39).

У судовому засіданні 12.10.2021 сторонами не заперечено опечатку у рахунку на оплату №60003848 за грудень на суму 181365,14 грн. щодо його дати, у зв`язку з чим правильною датою слід вважати 15.01.2021 замість 15.01.2020 (а.с.59).

Відповідно судом враховано Акти №ЧР380010468, № ЧР380007989, № ЧР380010470, № ЧР380010465, № ЧР380010466, № ЧР380010472, № ЧР380010473, № ЧР380010464, № ЧР380010469, № ЧР380010461, № ЧР380010462 приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, згідно з якими відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2020 в обсязі 2881,92 м3 на суму 22529,52 грн., 1973,48 м3 на суму 15427,76 грн., 1398,01 м3 на суму 10929,00 грн., 1002,29 м3 на суму 7835,45 грн., 2112 м3 на суму 16510,64 грн., 2811,33 м3 на суму 21977,69 грн., 3276,3 м3 на суму 25612,61 грн., 1878,06 м3 на суму 14681,81 грн., 2657,61 м3 на суму 20775,97 грн., 3208,77 м3 на суму 25084,69 грн. та рахунок на оплату №60003848 за грудень на суму 181365,14 грн., правильною датою якого слід вважати 15.01.2021 (а.с.59-64), а також платіжне доручення №77 від 15.01.2021 на суму 181365,14 грн., призначення платежу: оплата за природний газ за грудень 2020, в т.ч. вартість послуг замовленої потужності згідно рах.№60003848 від 15.01.21 (а.с. 65).

Факт поставки природного газу за іншими вищезазначеними актами приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 за спірний період (12 місяців 2020 року) та його оплату позивачем згідно із зазначеними платіжними дорученнями на підставі виставлених рахунків на оплату підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними доказами.

За перерахунком вартості природного газу за ціною 5,34 грн. сума переплати за поставлений природний газ за 12 місяців 2020 року складає 94300,99 грн. яка підлягає поверненню позивачу.

Відповідач щодо стягнення надмірно сплачених коштів заперечував посилаючись на те, що пунктом 4.6. договору сторони погодили, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Крім того, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються позивачем.

Щодо зазначених заперечень відповідача суд зазначає, що у п.11.1. договору сторони встановили, що цей договір діє в частині постачання газу з 01.01.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відтак підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару (як зазначає відповідач), відсутні.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 94300,99 грн. за товар, який не був ним поставлений постачальником, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, а не ст. 1212 Цивільного кодексу України. І поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, а ст. 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги в частині надмірно сплачених коштів підлягають частковому задоволенню у розмірі 94300,99 грн.

В решті вимог про стягнення надмірно сплачених коштів відмовити.

Позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни № 2/105 від 25.02.2020, № 3/171 від 25.03.2020, № 4/198 від 27.04.2020, № 5/373 від 21.10.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову в частині визнання додаткових угод недійсними судовий збір за цю вимогу покладається на позивача.

У зв`язку із частковим задоволенням вимог в частині стягнення надмірно сплачених коштів, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1499,22 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. У задоволенні позову в частині визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни № 2/105 від 25.02.2020, № 3/171 від 25.03.2020, № 4/198 від 27.04.2020, № 5/373 від 21.10.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-639-20/39 від 30.01.2020 відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (юридична адреса: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, ідентифікаційний код 39576385; фактична адреса: пр. Миру, 53, м. Чернігів, 14005) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, ідентифікаційний код 21390940) 94300,99 грн. надмірно сплачених коштів та 1499,22 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У решті вимог про стягнення надмірно сплачених коштів відмовити.

У судовому засіданні 12.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2021.

Суддя М.О. Демидова