Рішення № 10048882, 15.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2006 р.Справа № 15/229-4049

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", вул. Довга, 7, м. Тернопіль

до Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс", Підволочиське шосе, аеропорт, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості 1 500 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Небесний М.О. –довіреність № 1/4-83 від 30.03.2006р.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільавтотранс 16100", м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс", м. Тернопіль заборгованості по договору про надання позики від 20.03.2006р. в сумі 1500 грн.

Розгляд справи, призначений вперше на 01.11.2006р., відкладено на 12.20 год. 15.11.2006р., у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням витребовуваних судом документів.

У розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

20.03.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання позики, відповідно до умов якого ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” –позикодавець (позивач у справі) надає Тернопільському обласному комунальному підприємству „Фірма „Тернопільавіаавтотранс” –позичальник позику у розмірі 1500 грн. протягом одного тижня з моменту підписання даного договору, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок та в касу позичальника. Документами, що засвідчують факт надання позики є документи банківської установи (п. 3.2 договору).

Термін надання позики визначений п. 4.1 договору –до 30.04.2006р.

У відповідності до розділу 5 договору позичальник зобов’язується повернути суму отриманої позики до закінчення строку, вказаного в п. 4.1 договору, тобто до 30.04.2006р.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На виконання умов договору, як свідчать матеріали справи, позивач, згідно платіжного доручення №570 від 20.03.2006р., перерахував відповідачу 1500 грн., копія якого міститься в матеріалах справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Однак, у визначений договором строк, відповідач не виконав свої зобов’язання по договору щодо повернення позики, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов’язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Однак, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач станом на 15.11.2006р. не повернув суму отриманої по договору від 20.03.2006р. позики, а відтак суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1500,00 грн. боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 22, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства "Фірма "Тернопільавіаавтотранс", Підволочиське шосе, аеропорт, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31299719) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", вул. Довга, 7, м. Тернопіль (р/р 26003305680586 ЦВ ПІБ, МФО 338426, ідентифікаційний код 03118908) 1500,00 грн. боргу та 220 грн. в повернення судових витрат.

3. Видати наказ стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20" листопада 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська