Вирок № 100488357, 22.10.2021, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/702/21

Провадження №1-кп/141/73/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2021 року за № 12021020000000305 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, жителя АДРЕСА_1 , на даний час перебуває у ДУ «Вінницька УВП №1», громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 135, ч.3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Веселовської О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Самсонюка В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2021 року приблизно о 17 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись навпроти будинку № 83 по вул. Київській в с.Якимівка Оратівської ОТГ Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Тетіїв Київської області, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який рухався в попутному з автомобілем напрямку по зустрічній смузі руху ближче до узбіччя. З метою уникнення відповідальності водій ОСОБА_1 з місця події автомобілем зник.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Оратівська ЛПЛ», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93 від 22.07.2021 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обличчя та кінцівок, забійних ран в ділянці голови, закритої тупої травми грудної клітки: двобічних непрямих переломів ребер, закритої черепно-мозкової травми голови в вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Всі перелічені вище тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок дії тупого(их), твердого(их) предмета(ів), якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу та дорожнє покриття, які могли виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дані тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості і стоять в причинному зв`язку з настанням смерті. Сполучна травма тіла, яка проявилась закритою черепно-мозковою травмою в вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку та тупою травмою грудної клітки в вигляді двобічних непрямих переломів ребер має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок сполучної травми тіла, яка проявилась закритою черепномозковою травмою у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку та тупою травмою грудної клітки у вигляді двобічних непрямих переломів ребер. Всі перелічені вище ушкодження мають ознаки прижиттєвості у вигляді реакції м`яких тканин та знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.

Найбільш ймовірно, що потерпілий ОСОБА_3 в момент наїзду знаходився у вертикальному положення і був повернутий задньою поверхнею тіла до транспортного засобу.

Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи № 1636 від 15.06.2021 року в крові ОСОБА_1 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8‰.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021 року на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Згідно з висновком судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/12931-ІТ від 10.09.2021 року наїзд на пішохода ОСОБА_3 автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , стався на проїзній частині вул. Київської с. Якимівка в смузі руху в напрямку смт. Оратів, перед початком осипу скла. В заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, можливість попередження наїзду на пішохода у водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньотранспортної пригоди.

Таким чином водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.9 (а), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно яких:

1) п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

2) п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

3) п. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

Порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

Крім того, 03.06.2021 року приблизно о 17 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснивши навпроти будинку № 83 по вул. Київській в с. Якимівка Оратівської ОТГ Вінницького району Вінницької області наїзд автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_3 , поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які можуть бути небезпечними для його життя і здоров`я, діючи умисно, маючи реальну можливість надати допомогу ОСОБА_3 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, таку допомогу потерпілому не надав, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб, не викликав представників лікувального закладу, хоча повинен був і мав об`єктивну можливість це зробити, з метою уникнення відповідальності з місця події автомобілем зник.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, а саме: завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Додатково обвинувачений пояснив суду, що дійсно, 03.06.2021 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, рухаючись на автомобілі марки «ВАЗ 2107» по вул. Київській в с. Якимівка Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Тетіїв Київської області, порушив вимоги правил дорожнього руху та через свій стан алкогольного сп`яніння виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 та зник з місця пригоди, за обставин викладених в обвинувальному акті.

Крім повного та беззастережного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2 , та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Також в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 03.06.2021 року до нього зателефонували та повідомили, що його брата збив автомобіль. Він спочатку поїхав до будинку брата, а тоді поїхав до нього в лікарню. Брат ОСОБА_3 був весь в крові, побитий, та приблизно о 21 год того ж дня помер. Також зазначив, що ОСОБА_1 в добровільному порядку частково відшкодував шкоду, претензій до нього не має.

Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та враховуючи його покази в судовому засіданні, суд вважає достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин. Суд роз`яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.

Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, а саме: завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальнх правопорушень.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином та тяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, оскільки обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаювався, шкодував про вчинене, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_2 та частково йому було відшкодовано шкоду, шляхом сплати грошових коштів в сумі 14 000 грн. дітьми обвинуваченого ОСОБА_1 , що було підтверджено в судовому засіданні самим потерпілим ОСОБА_2 .

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених ч. 3 ст. 286-1 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, визначивши йому за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння не може знижувати ступінь суспільної небезпеки особи винуватого, який грубо порушив Правила дорожнього руху України, дозволив собі вживати спиртні напої, керувати транспортним засобом і наражати на небезпеку оточуючих осіб, в тому числі учасників дорожнього руху. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього рухуУкраїни.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 13.10.2021 року ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 13 жовтня 2021 року по 11 грудня 2021 року включно.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.09.2021 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно частини 3 статті 55 Кримінального кодексу України строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021 року в розмірі 1201,34 грн., за проведення судової одорологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8627- БД від 26.07.2021 року в розмірі 1891,20 гривень, за проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8643-БД від 18.08.2021 року в розмірі 14472,73 гривень, за проведення судової автотехнічної № СЕ-19/102-21/9888-ІТ від 08.07.2021 - 1201,34 гривень. - за проведення судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/12931 -ІТ від 10.09.2021 року в розмірі 343,24 гривень. Загальна сума витрат на залучення експертів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , складає 19109,85 гривень.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України скасувати арешт, накладений на речові докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 55, 65, 66, 67, 70, ч. 1 ст. 135, ч.3 ст. 286-1 КК України, ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 135 КК України, ч.3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити до набрання даним вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання, а саме з 03.09.2021 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.09.2021 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021 року в розмірі 1201,31 грн., за проведення судової одорологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8627- БД від 26.07.2021 року в розмірі 1891,20 гривень, за проведення судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8643-БД від 18.08.2021 року в розмірі 14472,73 гривень, за проведення судової автотехнічної № СЕ-19/102-21/9888-ІТ від 08.07.2021 - 1201,34 гривень. - за проведення судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/12931 -ІТ від 10.09.2021 року в розмірі 343,24 гривень, а всього на загальну суму 19109,85 грн.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/14443/21 від 14.06.2021 року, скасувати.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме:

- резиновий тапок, який упаковано у спеціальний пакет INZ3012220; фрагменти скла, контрольний змив з поверхневі дорожнього покриття та змив РБК з дорожнього покриття, які упаковано у різні паперові конверти, змив із зовнішньої сторони вітрового скла вищевказаного автомобіля; змив із важеля коробки передач даного ТЗ; змив РБК із внутрішньої сторони вітрового скла вказаного ТЗ; фрагменти подрібленого скла із підлоги автомобіля - які були поміщені у різні паперові конверти; запаховий слід із поверхні керма даного ТЗ, який упаковано у спец, пакет SUD 145536; одяг загиблого ОСОБА_3 , який поміщено у спеціальний пакет №7259902; змив РБК зі скла та змив з керма, які упаковані у різні паперові конверти; слід одорологічного походження з керма автомобіля, який упаковано у спец, пакет SUD 1049093 - знищити.

- автомобіль марки «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , який направлено на спец, майданчик ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Липовець Вінницької області, вул. Г. Майдану, 75 - повернути власнику або іншій уповноваженій ним особі;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 - повернути власнику або іншій уповноваженій ним особі;

- посвідчення водія НОМЕР_4 видане на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати у Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Вінницькій області;

- мобільний телефон марки «Huawei» в корпусі золотистого кольору - повернути власнику або іншій уповноваженій ним особі.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя С.В. Климчук