Вирок № 100488256, 22.10.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/159/2021

130/2973/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Зозулі М.О.,Мухи Р.П., Тітарчук Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 30.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020000000308, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ПП «САН-АВТОТРАНС» водієм, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого - за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

також за участі прокурорів Британської О.В., Прокопчука Д.В., Барановського С.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Чаленко Н.В.,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 30 серпня 2020 року о 08 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «FORD TRANSIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Заводській в с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області в напрямку с. Чернятин, поблизу будинку № 6, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_2 , який рухався по краю проїзної частини дороги в попутному напрямку, ведучи велосипед «Україна» у руках, не вжив заходів для зменшення швидкості або безпечного для інших учасників руху об`їзду, внаслідок чого допустив наїзд останнього.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм загинув на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №103 від 21.09.2020, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: на голові - рани, садни на обличчі та крововиливи у м`які тканини волосистої частини голови відповідно лівій скроневій ділянці, фронтального перелому кісток основи черепу, розповсюджених субарохноїдальних крововиливів, крововиливів у шлуночки мозку; на грудях - численні двосторонні переломи ребер подвійного перелому хребта в грудному відділу з ушкодженням спинного мозку, забою обох легень; на животі - численні розриви печінки, крововилив у заочеревинний простір, садна на животі; на кінцівках - численні відкритті переломи та садна кінцівок. Смерть ОСОБА_2 настала від зазначеної сполучної травми тіла, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває у причинному зв`язку зі смертю. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 0,5 проміле у крові та 0,9 проміле у сечі. Така концентрація етанолу в його крові за життя, могла відповідати легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 629 від 16.09.2020, у деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «FORD TRANSIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Згідно висновку авто-технічної транспортно-трасологічної експертизи № 652 від 16.09.2020, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автомобіля «FORD TRANSIT», яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс автомобіля «FORD TRANSIT», визначається рівною біля 55.4-57.9 км/год. В ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 визнається судом винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченого, дослідженням характерезуючих даних на обвинуваченого та документів щодо судових витрат та речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційном у порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що злочин вчинив за вищезазначених обставин. Додатково пояснив, що дійсно 30 серпня 2020 року зранку рухаючись на автомобілі марки «FORD TRANSIT», по одній із вулиць в с. Северинівка, ненавмисно здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався по краю проїзної частини дороги в попутному напрямку, ведучи велосипед у руках. ОСОБА_2 від отриманих травм загинув на місці події. У вчиненому розкаявся. Висловив жаль з приводу вчиненого. Добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 75 000 грн. А також відшкодував затрати на поховання у розмірі 10 000 та 20 000 грн.

Розгляд кримінального провадження на підставі ст. 325 КПК України проведено за відсутності потерпілої ОСОБА_3 , яка подала про це заяву. Також у заяві зазначила що немає жодних претензій до ОСОБА_1 , який відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду. Просила не карати його суворо та не позбавляти волі (а.с.62, 80, 85, 109).

Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку (згідно розписок ОСОБА_3 їй відшкодовано обвинуваченим 30 000 грн. на поховання, 75 000 грн. моральної шкоди (а.с.83, 84, 101). Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Злочин у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий.

Щодо особи обвинуваченого, ОСОБА_1 є громадянином України, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, у лікаря нарколога на обліку не перебуває та до лікаря психіатра за лікуванням не звертався, раніше не судимий (а.с. 86-92, 102, 103).

Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського МРВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с.82-84).

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, прийшов до висновку, призначити ОСОБА_1 покарання за злочин, у вчиненні якого він судом визнається винним у виді позбавлення волі на п`ять років, звільнивши від його відбування з випробувальним терміном у відповідності до статті 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш суворішого покарання пов`язаного з реальним позбавленням волі є недоцільним.

Також ОСОБА_1 , з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, при цьому суд враховує позицію, викладену в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.

Рішення щодо цивільного позову.

28.04.2021 потерпіла ОСОБА_3 звернулася до суду із цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн. (а.с. 47-54).

22.09.2021 потерпіла ОСОБА_3 подала до суду заяву про відмову від позовних вимог у зв`язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим витрат на поховання та моральної шкоди.

Тому позов ОСОБА_3 слід залишити без задоволення.

Рішення щодо речових доказів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 02.09.2020 (а.с.95, 96-98).

Рішення про відшкодування процесуальних витрат.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути документально підстережені процесуальні витрати на залучення експерта (висновок № 629 від 16.09.2020, № 652 від 16.09.2020) в загальному розмірі 2288,3 грн. (а.с.98, 99).

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно реєстру обвинуваченому було обрано запобіжний захід 28.09.2020 у вигляді домашнього арешту, строк застосування кого закінчився 24.11.2020.

Керуючись статтями 369, 373, 374 КПК України, Суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини 1 ст.76 КК України покласти на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування додаткового покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 02.09.2020 - скасувати.

Речові докази, що зберігаються в Жмеринському РВП ГУНП: «FORD TRANSIT», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про його реєстрацію, - повернути обвинуваченому, посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 залишити у Жмеринському РВП, велосипед «Україна» - повернути потерпілій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2288,3 грн.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.М. Заярний