Ухвала суду № 100488219, 22.10.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2752/21

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Сінельник В.І.

та учасників судового провадження:

прокурора Безпалюка А.О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника засудженого – адвоката Присяжнюка О.Г.,

у присутності представника ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» Тягілєва В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції з Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», клопотання засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до ст. 82 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.01.2019, він відбув 1/2 частини строку покарання, тому набув право на застосування до нього ст. 82 КК України, за час знаходження в установі характеризується позитивно, працевлаштований та отримує заробітну плату, отримав чотири заохочення, тому вважає, що наявні підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

В судовому засіданні 22.10.2021 засуджений ОСОБА_1 підтримав клопотання та просив його задовольнити. Суду пояснив, що бажає стати на шлях виправлення, хоче працювати, допомагати матері, має на меті позбутися алкогольної залежності, тому просить замінити йому покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі.

Захисник засудженого – адвокат Присяжнюк О.Г. в судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 , вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 працевлаштований в установі, позитивно характеризується.

Представник ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» Тягілєв В.А. підтримав клопотання засудженого, вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 бажає стати на шлях виправлення.

Прокурор Безпалюк А.О. вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, так як засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів, що став на шлях виправлення.

Представник Спостережної комісії при Вінницькій районній державній адміністрації в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоч в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду даного клопотання.

Вислухавши пояснення засудженого та представника установи відбування покарань, з`ясувавши позиції учасників судового провадження щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, в тому числі й питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.01.2019, яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 345, КК України, та призначено покарання, з застосуванням ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_1 , початком строку відбування покарання є 10 вересня 2018 року, а кінцем строку відбування покарання є 10 березня 2024 року. В місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_1 знаходиться з 10 вересня 2018 року. З 11.09.2018 утримувався в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися; з 10.04.2019 утримувався в Державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися; з 05.07.2019 утримувався в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», де характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися; в Державну установу «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» прибув 22.07.2019. За час відбування покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» характеризується таким чином: до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз; за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці заохочувався 4 рази, але це не свідчить про сталість його виправлення, так як після цього притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення встановленого порядку відбування покарання; на виробництві установи не працевлаштований, залучається до робіт по благоустрою установи згідно з ст. 118 КВК України; підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими; адекватно реагує на критику у свою адресу; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе; намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце і приліжкову тумбочку; не завжди має охайний зовнішній вигляд; не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх за призначенням; до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість; намагається виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання немає; виконує роботи із благоустрою установи, проте якісно виконує тільки під контролем адміністрації, корисної ініціативи не проявляє; намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці; приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу: «Підготовка до звільнення»; підтримує соціально-корисні зв`язки з матір`ю, батьком та сестрою, надано 1 короткострокове побачення, отримано 1 передачу та 11 посилок; виконавчі листи до установи не надходили; вину у скоєному за вироком суду визнав повністю; згідно з підсистемою «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту ОСОБА_1 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. Застосуванню ст. 101 КВК України (переведенню до дільниці соціальної реабілітації) підлягав по відбуттю 1/3 частини строку покарання – 10.07.2020 (протокол № 23 від 13.07.2020 – відмовлено в застосуванні ст.101 КВК України як особі, що не стає на шлях виправлення). Застосуванню ст. 82 КК України (заміні не відбутої частини покарання більш м`яким) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання – 10.06.2021 (протокол № 17 від 18.06.2021 – відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України як особі, що не стала на шлях виправлення). Адміністрація установи вважає, що засуджений ОСОБА_1 не досяг ступеня виправлення відповідно до ст. 82 КК України, а саме: не проявив позитивних змін, тому адміністрація установи вважає недоцільним застосування ст. 82 КК України засудженому ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є особою, яка на даний час відбула більш як 1/2 частину строку покарання, призначеного судом за умисне кримінальне правопорушення, при цьому є раніше судимою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З матеріалів особової справи судом установлено, що під час відбування покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» засуджений ОСОБА_1 почав працювати лише в 2021 році, хоча в Державну установу «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» прибув ще 22.07.2019.

Крім того, установлено, що під час відбування покарання ОСОБА_1 дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе, не завжди має охайний зовнішній вигляд, не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх за призначенням, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, намагається виконувати роботи із самообслуговування, але достатніх навичок для самостійного їх виконання немає, виконує роботи із благоустрою установи, проте якісно виконує тільки під контролем адміністрації, корисної ініціативи не проявляє.

Наявність лише чотирьох заохочень за весь час відбування покарання не свідчить про сталість виправлення та сумлінну поведінку засудженого ОСОБА_1 під час всього строку відбування покарання. Крім того, засуджений ОСОБА_1 має дисциплінарне стягнення, яке непогашене та незняте в установленому законом порядку.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка вчинила кримінальне правопорушення під час іспитового строку; є особою, яка страждала розладом психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання алкоголю та канабіоїдів.

Крім того, вирішуючи питання про заміну ОСОБА_1 покарання на більш м`яке, суд враховує те, що відбування покарання у виді обмеження волі передбачає можливість короткочасного виїзду за межі виправного центру, або ж проживання за межами гуртожитків після відбуття шести місяців строку покарання, що може сприяти вчиненню засудженим нових кримінальних правопорушень.

Отже, судом не встановлено таких грунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_1 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше виправлення засудженого ОСОБА_1 можливе в умовах обмеження волі.

Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м`якимвідповідно до ст. 82 КК України засудженому ОСОБА_1 немає, оскільки останній хоч і відбув більше 1/2 строку покарання, однак не довів своєю поведінкою, що став на шлях виправлення, не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення, визначеного вимогами ст. 82 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 слід відмовити за відсутності підстав для застосування до останнього умов ст. 82 КК України.

Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до ст. 82 КК України– відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА