Ухвала суду № 100488199, 21.10.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1749/21

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Сінельник В.І.

та учасників судового провадження:

прокурора Безпалюка А.О.,

засудженого ОСОБА_1 , у присутності представника ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» Гусака М.М.,

захисника засудженого – адвоката Іліє П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції з Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» та з Герцаївським районним судом Чернівецької області, клопотання засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення, в якому він просить застосувати до нього ст. 81 КК України, оскільки він за час відбування покарання став на шлях виправлення, має заохочення, стягнення погашені, його допомоги потребує мати, якій 71 рік.

Судовий розгляд по справі неодноразово відкладався з поважних причин.

В судовому засіданні 21.10.2021 засуджений ОСОБА_1 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Суду пояснив, що він працевлаштований в установі, в майстерні, працював три місяці, має сім заохочень, вину у вчиненому злочині визнає, розкаюється.

Представник установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» Гусак М.М. при вирішенні клопотання засудженого ОСОБА_1 покладається на розсуд суду. Суду також пояснив, що на даний час засуджений ОСОБА_1 має сім заохочень, стягнення погашені, він по договору працює в установі з 2019 року, періодично, по декілька місяців на рік, перебував на профілактичному обліку як «Схильний до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання», але на даний час знятий з обліку.

Захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат Іліє П.М. підтримав клопотання, просив його задовольнити, оскільки засуджений відбув 3/4 строку призначеного покарання та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Прокурор Безпалюк А.О. вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Представник Спостережної комісії при Вінницькій РДА в судове засідання не з`явився, хоч в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Вивчивши клопотання засудженого, вислухавши його пояснення, з`ясувавши позицію представника установи відбування покарань, захисника засудженого та прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, в тому числі й питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_1 , початок строку відбування покарання – 18 жовтня 2016 року, кінець строку відбування покарання – 29 травня 2023 року. В місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_1 знаходиться з 18 жовтня 2016 року, в Державну установу «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» прибув 22.01.2018 з Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», де дисциплінарних стягнень та заохочень не мав, за час відбування покарання в установі характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз, заходи заохочення не застосовувалися. 12.10.2018 вибув до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», дисциплінарних стягнень та заохочень не мав. 11.11.2018 повернувся із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», за час відбування покарання в установі характеризувався негативно, до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз, заохочення не застосовувались. 15.12.2018 вибув до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», де дисциплінарних стягнень та заохочень не мав. 04.02.2019 повернувся із Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» до Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», за час відбування покарання в установі характеризувався негативно, до дисциплінарної відповідальності притягувався 2 рази, заохочення не оголошувались. 05.11.2019 вибув до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де дисциплінарних стягнень та заохочень не мав. 03.12.2019 повернувся із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», за час відбування покарання в установі характеризується таким чином: до дисциплінарної відповідальності притягувався 3 рази, 5 разів застосовувались заходи заохочення; працевлаштований на майстерні; підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими; адекватно реагує на критику у свою адресу; намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе; утримує у чистоті і порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку; не завжди має охайний зовнішній вигляд; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням; виконує передбачені законом вимоги персоналу установи; виконує роботу із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок; роботи з благоустрою виконує, проте не вбачає суспільної необхідності в їх виконанні; не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці; приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу: «Підготовка до звільнення»; підтримує зв`язок з матір`ю шляхом проведення телефонних переговорів та побачень; виконавчі листи до установи не надходили. Застосуванню ст. 101 КВК України (переведенню до дільниці соціальної реабілітації) підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання – 29.05.2019 (протокол № 17 від 03.06.2019 – відмовлено в застосуванні ст.101 КВК України як особі, що не стає на шлях виправлення). Застосуванню ст. 82 КК України (заміні не відбутої частини покарання більш м`яким) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 2/3 частини строку покарання – 28.09.2020 (протокол № 33 від 05.10.2020 – відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України як особі, що не стала на шлях виправлення). Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-достроковому звільненню) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 3/4 частини строку покарання з 29.05.2021 (протокол комісії № 16 від 02.06.2021 – відмовлено як особі, що не довела своє виправлення). Перебував на профілактичному обліку в установі як «Схильний до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання». Згідно з позицією адміністрації Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», з урахуванням того, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_1 не проявив готовності до самокерованої і право слухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення визначеного вимогам ст. 81 КК України, а також те, що раніше засуджений звільнявся умовно-достроково та вчинив новий тяжкий злочин, що може вказувати на високий рівень кримінального рецидиву, адміністрація установи вважає, що застосуванню ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_1 не заслуговує.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є особою, яка станом на 21.10.2021 відбула більше 3/4 строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Таким чином, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов`язкових чинників: сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, які в сукупності доводять виправлення засудженого.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення, суд враховує, що останній раніше неодноразово судимий за умисні злочини, він уже звільнявся умовно-достроково, але на шлях виправлення не став та знову вчинив особливо тяжкий злочин.

Також суд враховує, що головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Хоч і засуджений ОСОБА_1 має сім заохочень, але це не свідчить про сталість виправлення та його сумлінну поведінку під час всього строку відбуття покарання, оскільки він відбуває покарання в місцях позбавлення волі з 2016 року, а заохочення до нього почали застосовувати лише в 2020 році, він перебував на профілактичному обліку як «Схильний до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання», в установі працює періодично, лише по два-три місяці в рік.

Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_1 немає, оскільки останній хоч і відбув більше 3/4 строку покарання, однак своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення, визначеного вимогами ст. 81 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити за відсутності підстав для застосуванням до останнього умов ст. 81 КК України.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», про умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 81 КК України– відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА