Рішення № 100488103, 11.10.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1312/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форбілд" (03113, місто Київ, пров. Артилерійський, буд. 5-а, офіс 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус Ейдженсі Віта" (65113, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 37, кв. 8)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська національна стивідорна компанія" (65026, м. Одеса, Митна площа, буд.1)

про стягнення 242 466,58 грн

за участю представників:

від позивача - Соколик Д.І., ордер № 1123270,

від відповідача - Коротков С.О., довіреність від 18.05.21;

від третьої особи не з`явився

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форбілд".

13.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форбілд" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус Ейдженсі Віта", в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 242 466,58 грн та судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.05.2021 відкрито провадження у справі №916/1312/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 14.06.2021 о 14:30.

11.06.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.88-106).

У судовому засіданні 14.06.2021 судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні на 30.06.2021 о 14 год. 30 хв. Крім того судом було встановлено строки для подання відповіді на відзив до 21.06.2021, для заперечень – до 30.06.2021.

22.06.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.3 а.с.13-18).

30.06.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.3 а.с.37-42).

Протокольною ухвалою від 30.06.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та оголошено перерву до 04.08.2021 о 13:45.

26.07.2021 позивачем до суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи, зокрема, розширеної деталізованої таблиці з розрахунком збитку позивача (т.3 а.с.76-77).

Від відповідача 02.08.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення проти клопотання від 26.07.2021 про приєднання пояснень та доданих до них документів (т.3 а.с.102-106).

02.08.2021 до суду від ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" надійшла заява про залучення ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" до участі у справі №916/1312/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач зазначив, що 27.05.2020 між ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" (замовник) та ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" (портовий оператор) було укладено договір про надання стивідорних послуг №270520, відповідно до якого замовник доручає, а портовий оператор приймає на себе зобов`язання за дорученням в інтересах і за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з перевалкою імпортних вантажів через Одеський морський торговельний порт.

27.05.2020 між ТОВ "Форбілд" та ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" укладено додаткову угоду до договору №25/05-20 від 26.05.2020, в якій визначені вид зберігання – відкритий, а також обов`язок замовника до початку надати виконавцеві брезент для укриття вантажу на відкритій складській площі.

Відповідач вважає, що на ТОВ "Українська національна стивідорна компанія", як портового оператора, силами та засобами якого вантаж безпосередньо розвантажувався та зберігався, покладена така сама відповідальність за забезпечення зберігання вантажу, як і на ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта", як експедитора.

У судовому засіданні 04.08.2021 позивач просив суд поновити строк на подання клопотання від 26.07.2021 із доданими до нього документами, яке судом протокольною ухвалою було задоволено.

Ухвалою суду від 04.08.2021 клопотання ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" (вх.№20511/21 від 02.08.2021) задоволено, залучено ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" до участі у справі №916/1312/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Вказаною ухвалою також відкладено підготовче засідання у справі №916/1312/21 на 18.08.2021 о 14:00.

16.08.2021 до суду від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача від 02.08.2021 (т.3 а.с.130-132).

18.08.2021 до суду від ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" надійшла заява про розгляд справи без участі товариства (т.3 а.с.145-146).

У судовому засіданні судом протокольною ухвалою було поновлено позивачу строк для подання доказів у справі та залучено такі докази до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 18.08.2021 судом закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті на 15.09.2021 о 14:30. Крім того судом визначено резервну дату судового засідання – 20.09.2021 о 14:30.

Про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті третю особу повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

15.09.2021 до суду від відповідача надійшла заява про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (т.3 а.с.170-172).

У судовому засідання 15.09.2021 представник позивача заявив усне клопотання, яким повідомив суд, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Вислухавши вступні слова сторін, суд оголосив перерву при розгляді справи по суті до 11.10.2021 о 12:50, про що третю особу повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засідання 11.10.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, ТОВ "Українська національна стивідорна компанія", у судове засідання не з`явилася.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Форбілд".

За наслідком укладання контракту №1 від 31.12.2019 ТОВ "Форбілд" було придбано у DINCER CIMENTO BETON MADENCILIK SAN. TIC A.S. Портландцемент загальною вагою 4 989,31 МТ наступної номенклатури: Портландцемент марки CEM 1 42.5 R вагою 1482,23 МТ (у 987 біг-бегах), Портландцемент марки CEM II A-M (P-L) 42.5 R вагою 1 001,67 МТ (у 667 біг-бегах), Портландцемент марки CEM II A-M (P-L) 42.5 вагою 1 000,56 МТ (у 635 слінг-бегах), Портландцемент марки CEM 1 42.5 R вагою 1 504,85 МТ (у 940 слінг-бегах).

Означений товар було імпортовано та доставлено на територію України морським транспортом, що підтверджується митною декларацією форми типу ІМ-40 АА UA500050/2020/26626, Генеральним Актом №1 від 15.06.2020 та Актом-повідомленням№ 01 до нього.

Задля забезпечення можливості здійснення належної логістики зазначеної партії товару, розвантаження та зберігання на території Одеського морського порту та доставки його до кінцевих покупців на території України між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус Ейдженсі Віта" 26.05.2020 було укладено договір № 26/05-20 про надання стивідорних та транспортно-експедиційних послуг про перевантаження імпортних генеральних вантажів - біг-беги від 26.05.2020.

За умовами договору відповідач зобов`язувався надати позивачу комплекс вантажно-розвантажувальних робіт (в тому навантаження на автомобільний транспорт для відправки Товару контрагентам та зберігання на складі в Одеському порту) власними силами та зобов`язувався надавати позивачу засобами електронного зв`язку звіт по розвантаженому/відвантаженому Вантажу, що надійшов та або відвантажений на/зі складу.

При цьому, позивач вказує, що договір від 26.05.20 є змішаним та містить ознаки договору зберігання.

Задля продажу імпортованого товару позивачем було укладено ряд договорів поставки, з метою виконання яких відповідачем на підставі заявок позивача здійснювалось навантаження товару для відправки його контрагентам, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, складеними відповідачем.

В ході відвантаження товару покупцям виявилось, що частина товару є закам`янілою, тобто такою, що повністю втратила свої властивості для використання за призначенням внаслідок потрапляння вологи до упаковки (замочування мішків), що підтверджується відповідними претензіями, надісланими покупцями.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, прийнятий до перевалки за відповідним актом.

Дійсно, в ході виконання умов договору № 26/05-20 відповідачем повідомлено позивача про пересортування та засортування товару, а ТОВ "УНСК", стивідорною компанією, яка була залучена відповідачем до виконання договору № 26/05-20, було направлено відповідний лист від 24.06.2020 вих. № 546/6, згідно якого останнім підтверджено дефекти щодо пересортування та засортування товару, що узгоджується з Актом-повідомленням № 1 до Генерального акту, проте не зазначено жодних обставин, які б вказували на підняття з трюму судна замоклого товару. Вказаний акт не містить також підпису капітана судна.

Генеральний акт та додаток до нього також не містять жодних відомостей щодо підняття з трюму замоклого товару.

При цьому, відповідно до п.2.2.8 кількість пошкодженого товару має бути зазначена у тальманських розписках, доказів складання яких відповідач не надав.

За таких обставин, позивач вважає, що внаслідок порушення умов договору щодо забезпечення зберігання товару, відповідач зобов`язаний відшкодувати йому завдані збитки згідно до вимог п.1.1 договору та ст.951 ЦК України.

Позивач вважає, що недотримання відповідачем умов зберігання було встановлено, зокрема, 27.06.2020, коли директор позивача - Грусевич В.О. прибув на інспекцію умов зберігання відповідачем вантажу, зважаючи на претензії Покупців на наявність знищеного цементу в результаті замокання.

За результатами інспекції здійснено фотофіксацію факту укриття товару, обсягом 1/15 партії, орієнтовною вагою 330 тон, не брезентом сріблястого кольору, переданим ТОВ "Форбілд", а будівельною сіткою синього кольору, яка пропускає вологу.

Вказуючи, що йому заподіяно збитків у сумі вартості фактично знищеного товару у розмірі 242 466, 58 грн, позивач посилається на наданий ним розрахунок (т.2 а.с.63), дороблений розрахунок (т.3 а.с.79) та зазначає, що збиток по 7 контрагентам становить 103260,5 грн., у тому числі ТОВ «ВЕДІС ТРЕЙД»: збиток 14 819,64 грн. (реальний збиток 13 720,74 грн. + упущена вигода 1098,90 грн.);ТОВ «ВЛАСТА СЕРВІС»: збиток 10 070,00 грн. (реальний збиток 9 411,34 грн. + упущена вигода 658,66 грн.);ТОВ «ГЗЗВ»: збиток 16 738,86 грн. (реальний збиток 15 900,21 грн. + упущена вигода 838,65 грн.);ТОВ «ПАРІЛАЙН»: збиток 15 246,00 грн. (реальний збиток 14 443,75 грн. + упущена вигода 802,25 грн.);ТОВ «САНКОМБУД»: збиток 1 940,00 грн. (реальний збиток 1 838,30 грн. + упущена вигода 101,70 грн.);ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ-ЦЕМЕНТ»: збиток 12 276,00 грн. (реальний збиток 11 630,03 грн. + упущена вигода 645,97 грн.);ТОВ «УРБАН РЕСУРС»: збиток 32 170,00 грн. (реальний збиток 30 476,32 грн. + упущена вигода 1 693,68 грн.). Крім того, збиток за актом з ТОВ „Саті-Нова” визначено у розмірі 139 206, 08, що і складає разом заявлену згідно з позовом суму .

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус Ейдженсі Віта".

Відповідач зазначає, що одночасно з договором №26/05-20 ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" було укладено з ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" (виконавець) договір на надання стивідорних послуг №270520 та додаткову угоду до нього.

Із змісту Договору №270520, Договору №26/05-20 та Додаткових угод до них випливає: одночасність укладання, набрання чинності, виконання та дії в часі; тотожність умов договорів, що визначають обов`язки щодо забезпечення зберігання вантажу; тотожність умов договорів, що визначають відповідальність сторін;

Укладаючи Договір №26/05-20, позивач з самого початку був обізнаний та усвідомлював, що відповідач є Експедитором та не має потужностей для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт, розміщення та зберігання вантажу на складі в Одеському морському порту власними силами. Проте він приймав виконання відповідачем у такій спосіб, за участю третьої особи - Портового оператора, який фактично виконав навантажувально- розвантажувальні роботи, розміщення та зберігання вантажу на складі в Одеському морському порту, що йому належить.

Таким чином, на ТОВ "Українська національна стивідорна компанія", як портового оператора, силами та засобами якого вантаж розвантажувався та зберігався, покладена така сама відповідальність за забезпечення зберігання вантажу, як і на ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта", як експедитора.

Відповідач також вказує про відсутність факту порушення умов договору щодо зберігання, оскільки в процесі виконання Сторонами вищевказаних Договорів, Портовий оператор виконав розвантаження імпортного вантажу - цементу в біг-бегах та слинг-бегах з судна т/х «TANGO SOL», та склав Генеральний акт №1, згідно із яким було вивантажено 4 989,310 т, вантажних місць (біг-бегів та слинг-бегів) - у кількості 3 219.

ТОВ «НАУТ1ЛУС ЕЙДЖЕНСІ ВІТА» в період 13.06.2020 р.-15.06.2020 р. постійно інформувало Вантажовласника про перебіг вивантаження вантажу з судна на склад, про що свідчать направлені на його адресу електронні листи із доданої до них фотофіксацією.

Портовим оператором було складено Акт дефектування вантажу, згідно із яким, зокрема: пошкоджено матеріал пакування (амбалаж) із доступом до вмісту - 9 біг- бегів та 22 слім-бега; підмочені мішки (з трюму) - 191 слім-бег; відсутнє маркування на слім-бегах, невідповідність маркування на біг-бегах та вкладишах, тощо.

Тобто майже 6% вантажу було підмочено в трюмі судна під час транспортування, а частина мала дефекти пакування із доступом до вмісту.

Умови відкритого зберігання в Одеському порту, що були визначені ТОВ «ФОРБІЛД» в Договорі М26/05-20, з самого початку не відповідали вимогам заводу-виробника та вимогам чинних стандартів, ДСТУ.

Відповідач також вважає, що Претензіі покупців не містять точної кількості та вартості пошкодженого вантажу, фотофіксації, будь-якого іншого підтвердження, тощо.

Таким чином, надані документи не фіксують фактів пошкодження вантажу саме ТОВ «НАУТІЛУС ЕЙДЖЕНСІ ВІТА», в них не викладено конкретні обставини, при яких Виконавець пошкодив вантаж саме при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання на складі, а також доказів, які підтверджують ці обставини, а також не визначають суму збитків, заявлену у даному Позові

Крім того, відповідач вказує, що Позивач та вантажоодержувачі не дотримались положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, в частині приймання вантажу та процедури визначення причин зіпсування вантажу і суми, на яку зменшилась вартість вантажу.

Також, за думкою відповідача, при визначенні розміру збитків повинен застосовуватись Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, знищення, нестачі (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Між ТОВ "Форбілд" (покупець) та DINCER CIMENTO BETON MADENCILIK SAN. TIC A.S. (продавець) було укладено контракт №1 від 31.12.2019 (т.1 а.с.14-23), відповідно до якого покупцем було придбано у продавця Портландцемент загальною вагою 4 985 тон.

У підтвердження придбання означеного товару позивачем надано суду копію декларації №UA500050/2020/206626 (т.1 а.с.24-25), генеральний акт №1 від 15.06.2020, (т.1 а.с.25а), Акт-повідомлення №1 (т.1 а.с.26) Вказані акти заповнені іноземною мовою. Належним чином засвідчених перекладів позивач суду не надав.

26.05.2020 між ТОВ "Форбілд" (замовник) та ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" (виконавець) було укладено договір №26/05-20 на надання стивідорних та транспортно-експедиційних послуг про перевантаження імпортних генеральних вантажів - біг-беги від 26.05.2020 (а.с.29-33), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за дорученням в інтересах і за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з перевалкою імпортних вантажів через Одеський морський торговельний порт. Види послуг, найменування вантажів їх обсяги, ставки і тарифи, спосіб взаєморозрахунків, терміни виконання та інші умови узгоджуються між замовником та виконавцем і оформляються окремими додатками або додатковими угодами, підписаними сторонами, які є невід`ємною частиною цього договору.

Виконавець є транспортно-експедиторським підприємством і здійснює послуги, пов`язані з організацією і забезпеченням транспортування вантажів, що належать Замовнику, діє за дорученням і за рахунок Замовника та несе перед ним повну матеріальну відповідальність за вантаж, прийнятий до перевалки за відповідним актом, а також за будь-які негативні обставини, які виникнуть у Замовника за наслідками цивільно-правових стосунків виконавця зі своїми контрагентами, пов`язаних з виконанням зобов`язань за цим договором. Якщо такі обставини виникли з вини капітана і працівників судна, а також з вини заводу виробника, вини організаторів і виконавців навантаження судна, авто перевізників, то Виконавець не несе за них відповідальності (п.1.1. договору).

Згідно п. 2.1.4. замовник забезпечує поставку вантажів для перевалки через причали порту за погодженою номенклатурою і в упаковці, придатній для морських, залізничних та автомобільних перевезень, відповідно до підтвердженого виконавцем обсягу завезення вантажів в порт.

У разі прибуття вантажу в пошкодженій упаковці, розсипом або у разі пошкодження упаковки вантажу в процесі розвантаження судна, складування вантажу до моменту підписання Генерального Акту, замовник надає запасну тару в достатній кількості і оплачує виконавцю за перетарку вантажу з пошкоджених біг-бегів в цілі біг-бегі, по взаємоузгоджених розцінках та відповідних актів перетарки (п.2.1.15).

Виконавець, відповідно до п. 2.2. договору, зокрема, здійснює розвантажувально- навантажувальні роботи, розміщує та зберігає вантаж на складі до подачі транспорту під вивіз вантажу, відповідно до діючих правил, звичаїв та погоджених з виконавцем доручень Замовника власними силами; на вимогу замовника, повідомляє про прибуття, накопичення і процесу перевалки вантажу. Направляє замовнику засобом електронного зв`язку звіти по розвантаженому/відвантаженому вантажу, що надійшов та або відвантажений на / зі складу; виділяє складську площу для розміщення та зберігання вантажу; здійснює відвантаження вантажу по нарядам замовника за кількістю місць, зазначених у нарядах; веде облік руху вантажів замовника по коносаментам і судновим партіям; по закінченні вивантаження судна направляє замовнику або його представникові інформацію про результати вивантаження вантажу із судна і стану вантажу, здійснює тальманський підрахунок та зазначає у тальманських розписках кількість пошкодженого вантажу; здійснює розвантаження судна зі швидкістю не менше 1500 (одна тисяча п`ятсот) метричних тон вантажу за добу при сприятливих метеорологічних умовах. Після закінчення розвантаження судна складає замовнику Генеральний Акт та Акт Повідомлення до нього; несе відповідальність за всі дії залучених до виконання обов`язків виконавця за цим договором третіх осіб; допускає представників замовника на територію виконавця для здійснення контролю замовником на будь-якому з етапів перевалки вантажу; виконує доручення замовника і забезпечує замовнику необхідний комплекс вантажно-розвантажувальних робіт за технологічною схемою «Трюм судна - критий/відкритий склад - автомобільний/залізничиий транспорт"; забезпечує вивантаження і приймання вантажу, за кількістю вантажних місць і вагою, зазначеній у товаросупровідних документах. Відправлення вантажу з порту проводиться згідно з інструкціями замовника, якщо вони не суперечать чинним митним правилам та законодавству України; складує вантаж відповідно до вказівок замовника і зберігає його в Одеському порту в критому або відкритому складі згідно норм РТК.

У випадку виявлення пошкодження упаковки вантажу, при здійсненні виконавцем комплексу вантажно-розвантажувальних робіт, Виконавець зобов`язаний вжити всіх можливих заходів щодо оперативного усунення пошкодження упаковки з метою недопущення та мінімізації втрати вантажу. По факту пошкодження, втрати або знищення вантажу складається відповідний Акт, який підписується повноважними представниками сторін (п.2.2.22).

За умовами підпункт 2.2.23. п.2.2. договору виконавець компенсує замовнику вартість нестачі та пошкодження вантажу в період часу з моменту підписання Генерального Акту до моменту вивезення вантажу в 10-ти денний термін з моменту виявлення та складання відповідного акту.

Відповідно до підпункту 2.2.24. п.2.2. договору якість надання послуг за цим договором повинна відповідати відповідним стандартам і правилам, що діють в місці надання послуг, а також звичайній практиці надання таких послуг в Одеському морському порту.

Згідно п. 4.1. договору під відповідальністю виконавця за збереження вантажу розуміється наступне: при перевалці тарно-штучних вантажів виконавець несе відповідальність за кількість вантажних місць, зазначених у товаросупровідних документах (коносаментах) і прийнятих виконавцем з урахуванням виявлених при прийманні нестач та / або пошкоджень вантажу.

У випадку недотримання виконавцем положень п.п.2.2.9.; 2.2.10.; 2.2.11. цього договору та втрати або знищення вантажу з вини виконавця, виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику всі документально підтверджені збитки, які виникли у наслідок втрати вантажу та недотримання виконавцем положень цього договору.

У пункті 6.1. договору сторони погодили, що всі повідомлення, запити, вимоги, замовлення і будь-яка інша кореспонденція за цим договором оформляються в письмовому вигляді та доставляються кур`єром та / або рекомендованим листом, та / або факсом, та / або по e-mail відповідній стороні за реквізитами сторін, зазначеними у договорі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року включно.

27.05.2020 між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 до договору №26/05-20 (т.1 а.с.34-35), якою сторони визначили розміри тарифів, які включають в себе: вартість вивантаження з судна на склад і навантаження на автомобільний/залізничний транспорт; очищення трюмів судна від залишків вантажу; тальманський підрахунок при розвантаженні судна; облік кількості вантажу (по кількості Біг-Бегів, без зважування) та надання замовнику щоденної інформації про кількість відправленого з порту вантажу; розміщення вантажу на облаштованих складських відкритих територіях та укриття вантажу наданим Замовником матеріалом; зберігання вантажу на відкритому складі з 1-ої по 20-ту добу включно; транспортно-експедиторське обслуговування; послуги митного брокера; платежі, пов`язані із заїздом автомобільного транспорту, що прибув за вантажем Замовника на територію Одеського морського торговельного порту; інформаційний супровід.

Вказаною додатковою угодою сторони також погодили тип зберігання – відкритий, та те, що перетарка здійснюється навіть без присутності замовника/представника замовника під час вивантаження судна, за його рахунок за згодою сторін. По закінченню таких робіт виконавець складає акт виконаних робіт з перетарки вантажу, з обов`язковою фотофіксацією пошкодження та кінцевого результату перетарки вантажу до моменту підписання Генерального Акту, який є його невід`ємною часткою.

Судом також встановлено, що 27.05.2020 між ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" (замовник) та ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" (виконавець) було укладено договір на надання стивідорних послуг №270520 (т.2 а.с.115-117) та додаткову угоду до нього (т.2 а.с.118), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за дорученням в інтересах і за рахунок замовника надавати замовнику послуги, пов`язані з перевалкою імпортних вантажів через Одеський морський торговельний порт. Означений договір за своїм змістом є практично ідентичним договору №26/05-20, з деякими відмінностями щодо нумерації пунктів договору та, зокрема, вартості послуг.

15.06.2020 ТОВ "Наутілус Ейдженсі Віта" та ТОВ "Українська національна стивідорна компанія" було складено акт дефектування вантажу (т.2 а.с.119), в якому зазначено про виявлення пошкодження вантажу, зокрема про наявність підмочених мішків з трюму (кількість 191 місце), а також про пошкодження матеріалу пакування (амбалаж) із доступом до вмісту - 9 біг- бегів та 22 слім-бега; відсутність маркування на слім-бегах, невідповідність маркування на біг-бегах та вкладишах, тощо.

Листом від 15.06.2020 ТОВ "Форбілд" факт засортування та пересортування підтверджено та наголошено на необхідності здійснення відвантаження такої партії товару на підставі супровідних документів (т. 2 а.с.120).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою продажу Портландцементу позивачем було укладено ряд ідентичних договорів поставки (т.1 а.с.41-46, 49-54, 62-67, 68-785, 87-92).

На виконання умов договору відповідач згідно заявок позивача (т.1 а.с.93-189) через перевізників здійснював вивантаження товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.1-18).

В подальшому з пояснень позивача, на підтвердження чого останнім надано претензії (т.2 а.с.19-25), встановлено, що покупці товару стали звертатися до ТОВ "Форбілд" з претензіями щодо поставки неналежної якості цементу – у закам`янілому стані, непридатному для подальшого використання.

17.08.2020р. ТОВ„Форбілд” було складено та підписано акт визначення розміру збитку знищеного в результаті замокання вантажу (т.2 а.с.51-52) на суму 116 291 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний акт було направлено листом №01/08 від 17.08 (т.2 а.с.38-39). Доказів направлення листа матеріали справи не містять, водночас наявний лист-відповідь №91-08/20 від 26.08.20 (т.2 а.с.40-44), з якого встановлено відмову у підписанні акту з огляду на не підтвердження збитків у зв`язку з ненаданням акту дефектів, акту утилізації і калькуляції вартості. Крім того, за думкою відповідача, позивачем порушено 10-денний термін складання акту. До листа, згідно з його змістом, було надано Акт дефектування вантажу від 15.06.2020, укладений між Відповідачем та ТОВ "УНСК".

Листом від 29.08.20р. №05/08 (т.2 а.с.61-62), доказів направлення якого матеріали справи не містять, позивач просив підписати акт від 17.08.20 у строк до 8.09.20, а також зафіксувати у новому акті обсяг виявленого збитку в результаті знищення вантажу, який переміщено з ОМТП на склад.

08.09.2020 ТОВ "Форбілд", ТОВ "Промекостайл", ТОВ "Саті-Нова Союз" було складено та підписано акт виявлення фактичного обсягу знищеного в результаті замокання товару, який отримано з Одеського морського торгівельного порту за договором №26/05-20 від 26.05.2020 (т.2 а.с.30-32), із змісту якого вбачається, що збиток ТОВ "Форбілд" з причин отримання з Одеського морського торгівельного порту знищеного цементу складає 139 206,08 грн, обсяг цементу, знищеного в результаті намокання, складає 59,56 т. В акті також зазначено про нез`явлення вантажовідправника. Підпису та печатки відповідальної особи відповідача акт не містить.

Як встановлено судом, вантаж, зазначений у вказаному акті від 8.09.20 був переданий на відповідальне зберігання ТОВ „Промекостайл” на підставі актів №1-5 (т.1 а.с.36-40).

Зі змісту актів №1-4 вбачається, що вантаж доставлений автомобільним транспортом, має зауваження щодо якості (ознаки закам`янілості), претензії до перевізника відсутні, виявити фактичний обсяг бракованого товару без відкриття упаковки неможливо. Для виявлення такого обсягу та складання акту визначення збитку необхідно залучення, зокрема, вантажовідправника – ТОВ „Наутілус Ейдженсі Віта”.

Наявність збитків, які встановлені вказаним актом від 8.09.20, разом з актами задоволення претензій (т.3 а.с.26-32) стали підставою для звернення позивача до суду.

5. Позиція суду.

5.1 Загальні норми права, що регулюють питання відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно до статті 224 ГК України, яка підлягає застосуванню з огляду на правовідносини сторін, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними та допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 77 та частина перша статті 86 ГПК України).

Аналізуючи наявність юридичного складу, необхідного для вирішення питання щодо відшкодування збитків, суд зазначає наступне.

5.2 Щодо правової природи зобов`язання, яке, як вказує позивач, порушено відповідачем.

Питання зберігання майна регулюється главою 66 ЦК України (§ 1 Загальні положення про зберігання). Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З огляду на положення договору №26/05-20 (п.2.2.3, 2.2.5, 2.2.15), п.1.2 додаткової угоди №1 від 27.05.20р., суд погоджується з твердженнями позивача про те, що договір від 26.05.20 є змішаним та містить ознаки договору зберігання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт прийняття вантажу до перевалки, передбачений п.1.1 договору, водночас обставини прийняття вантажу у відповідній кількості визнаються та не заперечуються жодною із сторін, у зв`язку з чим враховуються судом відповідно до ст. 75 ГПК України.

Статтею 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Водночас для виконавця за договором про надання послуг, який здійснює підприємницьку діяльність, законодавцем встановлена відповідальність за порушення договору, передбачена статтею 906 ЦК України: збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 906 ЦК України).

Як встановлено судом, факт наявності серед вантажу, що був прийнятий до перевалки відповідачем, закам`янілого цементу також сторонами не заперечується.

При цьому позивач стверджує, що пошкодження товару відбулося під час його зберігання, а відповідач зазначає, що товар було вивантажено з судна частково у пошкодженому стані, крім того, підмочення цементу спричинило обрання позивачем неправильних умов зберігання.

Як вже було зазначено судом, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд бере до уваги, що порядок оформлення товарів, які переміщуються на суднах, зокрема при ввезенні з-за кордону, регулюється крім договору, також положеннями Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2015 року N 308.

Згідно з цим порядком, який розроблено відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України з метою визначення порядку виконання митних формальностей при переміщенні водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, терміни, що використовуються у цьому Порядку, мають, зокрема, такі значення:

акт-повідомлення - документ, що складається при виявленні будь-яких розбіжностей при прийнятті портом товарів від адміністрації судна, підписується уповноваженим представником адміністрації судна, представниками порту і митниці;

генеральний акт - документ, що визначає загальну кількість місць і вагу переданих судном та прийнятих портом товарів;

портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання товарів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності;

тальманська розписка - первинний обліковий документ, в якому відображаються відомості про кількість місць і вагу вивантажених із судна й прийнятих портом товарів.

Згідно з п.3 розділу ІІІ для здійснення контролю за розвантаженням судна адміністрацією порту або іншими уповноваженими особами подаються митниці документи (наряди, тальманські розписки тощо), які відображають наміри та/або результати вивантаження товарів. По одному примірнику кожного з оформлених документів залишається в митниці.

У разі розбіжностей між наявною кількістю товарів та даних, зазначених у транспортних (перевізних) документах, або виявлення в процесі розвантаження судна пошкоджених (підмочених, зі слідами розпакування) вантажних місць уповноваженою особою складається акт-повідомлення та акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату за формою, затвердженою відповідно до законодавства.

Після розвантаження судна в генеральному акті зазначаються кількість місць і вага (маса) зданих судном і прийнятих портом товарів, а також інформація про номери та загальну кількість складених при розвантаженні судна актів-повідомлень та актів про невідповідність. Генеральний акт підписується представниками адміністрації порту, митниці та судна. Один примірник генерального акта залишається в митниці.

Як встановлено судом з матеріалів справи, як Генеральний акт №1, та і акт-повідомлення №1 містять примітки (remarks), що вчинені іноземною мовою. Належним чином засвідченого перекладу вказаних документів жодною із сторін не надано.

За таких обставин, враховуючи також ненадання суду тальманських розписок, обов`язок складання яких теж передбачений договором, суд вважає недоведеним той факт, що товар було пошкоджено (підмочено) під час його вивантаження.

Акт дефектування, складений портовим оператором, не може бути прийнятий судом в якості належного доказу з огляду на вищевказані положення чинного законодавства, а також з урахуванням п.2.2.8, 2.2.22 договору, п.4 додаткової угоди від 27.05.20.

Посилання відповідача на неналежність умов зберігання, обраних позивачем, також не можуть бути враховані судом, оскільки в даному випадку відповідачем, який надавав послуги, у тому числі здійснював зберігання на засадах підприємницької діяльності, не доведено, що пошкодження товару сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

5.3 Щодо доведення наявності збитків та причинно-наслідкового зв`язку.

Як вже було зазначено судом, в якості доказів наявності збитків та їх розміру, позивач посилається на акти розгляду претензій та акт визначення розміру збитку від 8.09.20, згідно з якими встановлено наявність, кількість та вартість товару (цементу) неналежної якості - замоклого.

При цьому, з пояснень позивача судом встановлено, а відповідачем не заперечується поставка вказаного товару кінцевим покупцям автомобільним транспортом згідно до заявок ТОВ „Форбілд” (т.1 а.с.93-189) за ТТН (т.2 а.с.1-18).

За змістом статті 268 Господарського кодексу України (далі - ГК) якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (частина 1). У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (частина 5). Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів (частина 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю визначений Інструкцією П-7, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66.

Відповідно до п. 1 Інструкції П-7 ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки чи іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості та комплектності, а також тари під продукцію чи товарами. В договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.

Приймаючи до уваги викладене, а також відповідні умови наявних у матеріалах справи договорів поставки, що укладені між позивачем та його контрагентами (т.1 а.с.41-92), суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 N П-7 (надалі - Інструкція N П-7), а також, з огляду на спосіб доставки, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року N 363.

Підпунктом в) пункту 3 Інструкції П-7 визначено, що при прийманні вантажу від органів транспорту, підприємство-отримувач у відповідності з діючими на транспорті правилами перевезення вантажу зобов`язане перевірити чи забезпечена схоронність вантажу при перевезенні, зокрема, перевірити, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують збереження вантажу від пошкоджень та псування, строки поставки, а також провести огляд товару.

У випадку отримання від органів транспорту вантажу без перевірки кількості місць, ваги та стану його отримувач, у порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажу, зобов`язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка (абз. 2 п. 3 Інструкції).

Згідно п. 4 Інструкції, при отриманні вантажу від органів транспорту отримувач у всіх випадках, якщо це передбачено правилами, діючими на транспорті, зобов`язаний вимагати від органів транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту.

Згідно з положеннями правил, що регулюють порядок перевезення цементу (п.22.8), під час перевезення цементу Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні вживати заходів щодо забезпечення цілості вантажу, не допускаючи попадання на цемент атмосферних опадів і його розпорошення.

Цемент перевозиться безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами, а також тарним способом (у мішках) автомобілями з бортовою платформою і брезентовим покриттям.

Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу цементу в мішках здійснюються Перевізником за найменуванням, кількістю місць і стандартною масою, що зазначені в маркуванні.

У відповідності з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року N 363, у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 (п. 15.1).

Згідно з п.15.2. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Таким чином, і перевізник, і вантажоодержувач разом несуть обов`язок скласти такий акт.

Натомість, доказів складання акту, а також проставлення у ТТН відповідних відміток матеріали справи не містять, а акти приймання-передачі майна №1-4 (т.1 а.с.36-39), на підставі яких складався акт від 8.09.20 (т.2 а.с.30-32), містить відмітку про відсутність претензій до перевізника.

За таких обставин, суд вважає недоведеним позивачем той факт, що пошкодження товару відбулося до його завантаження на автомобільний транспорт у ОМТП та до його отримання кінцевими одержувачами.

Абзацем 1 пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості N П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості продукції договору одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, у якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер дефектів, які виявлені при її прийманні.

Відповідно до абз.2 п. 16 вищевказаної Інструкції, Покупець також зобов`язаний визвати до участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника відправника, якщо це передбачено в Договорі.

У разі неявки представника виробника (відправника) за викликом отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, якщо виклик представника немісцевого виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості товару здійснюється експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

Суд звертає увагу, що п. 20 Інструкції П-7 не був дотриманий позивачем.

Натомість, як було встановлено судом, по-перше, доказів направлення відповідачу виклику для проведення перевірки якості продукції матеріали справи не містять, по-друге, як акти приймання-передачі №1-4, так і акт від 8.09.20р. складені за відсутності представника відповідача без участі експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції по якості.

Акти про результати розгляду претензій також не можуть бути прийняті судом в якості доказів встановлення факту прийняття неякісного (пошкодженого) товару у відповідній кількості та відповідної вартості, оскільки складені виключно позивачем та його контрагентами, тобто не є обов`язковими та не створюють для відповідача будь-яких прав та обов`язків.

З огляду на викладене, системний аналіз обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про те, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено, що саме внаслідок дій відповідача позивачу були заподіяні збитки, про стягнення яких заявлено позов.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки, суд, з урахуванням п.5 ч.4 ст.238 ГПК України, з огляду на те, що розмір збитків ґрунтується саме на акті від 8.09.20 та актах про результати розгляду претензій, не аналізує доводи позивача щодо собівартості товару та надані ним в обґрунтування собівартості докази. При цьому суд зауважує про надання позивачем інвойсів та банківських виписок також на іноземній мові без додання засвідченого перекладу.

Суд також зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про проведення ним будь-яких розрахунків з контрагентами щодо отримання кошті за договором поставки їх повернення.

З урахуванням вищезазначеного у сукупності, суд доходить висновку про недоведення позивачем належними, допустимими та достовірними доказами наявності усіх чотирьох складових, що є необхідними для прийняття рішення про відшкодування збитків, що зумовлює відмову у позові у повному обсязі.

5.4 Щодо судових витрат.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, покладає витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви на позивача.

За результатом розгляду заяви відповідача від 14.09.2021р. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує наступне.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Із правового контексту вищенаведених норм слідує, що сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Згадане положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім цього, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім цього, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Натомість недотримання унормованої ГПК України процедури відповідно до приписів закону, зокрема, ст. ст. 124 ГПК України, є підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат на правничу допомогу.

Як встановлено матеріалами справи, договір про надання правової допомоги від 18.05.2021 був укладений між адвокатом Коротковим С.О. та відповідачем ще до подання відзиву.

Проте всупереч ст. 124 ГПК України відповідачем разом з відзивом не подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, з якого вбачалось би, що в зв`язку із розглядом справи він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, а також не наведено орієнтовного розміру таких витрат, що фактично позбавило іншу сторону надати в строки, встановлені ГПК України, свої міркування, спростування, заперечення щодо розміру витрат.

З огляду на наведене та положення ч. 2 ст. 124 ГПК України, суд доходить висновку про відмову у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18500 грн.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2021 р.

Суддя Ю.М. Щавинська