Рішення № 100488041, 21.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21 жовтня 2021 року Справа № 915/1590/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

при секретарі Кнауб А.А.

без участі представників сторін, які в засідання не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “Еталон-Прилад”

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 915/1590/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “Еталон-Прилад”,

адреса для листування: просп. Науки, 36, кім. 34, м. Харків, 61166;

до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,

вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032;

в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,

промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 856292 грн. 45 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничим підприємством “Еталон-Прилад” (далі ? ТОВ “НВП “Еталон-Прилад”) пред?явлено позов про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі ? ВП “ЮУ АЕС”) грошових коштів у загальній сумі 856292 грн. 45 коп., із яких: 828000 грн. – основний борг; 19543 грн. 38 коп. – інфляційні втрати; 8749 грн. 07 коп. – 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошових зобов?язань за укладеним між ними договором від 28.04.2020 № 53-123-01-20-06371 на постачання товару (далі – договір), а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою від 20.01.2021 відкрито провадження в даній справі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2021 частково задоволено позов ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” та вирішено стягнути на користь останнього з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” грошові кошти у загальній сумі 828203 грн. 61 коп., із яких: 828000 грн. – основний борг; 203 грн. 61 коп. – 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 12423 грн. 05 коп.

У заяві від 23.03.2021, поданій в суд до закінчення судових дебатів, позивач зазначив, що має намір подати суду остаточний розрахунок судових витрат та докази їх понесення в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Після ухвалення судом 25.05.2021 рішення в даній справі від ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” надійшла заява від 03.06.2021 про ухвалення додаткового рішення та стягнення на користь товариства витрат на професійну правову допомогу в сумі 7000 грн.

Заява також містить клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів, підтверджуючих понесення витрат на професійну правову допомогу, мотивоване тим, що представник позивача не брав участі в засіданні 25.05.2021, на якому було проголошено рішення суду, а дізнався про його прийняття лише 03.06.2021, отримавши поштою повний текст судового рішення.

Ухвалою від 09.06.2021 призначено указану заяву до розгляду на 17.06.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з направленням справи № 915/1586/20 до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги на рішення від 25.05.2020 в даній справі.

Ураховуючи викладене, та що 12.10.2021 дану справу повернено до Господарського суду Миколаївської області, ухвалою від 13.10.2021 заяву ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” призначено до розгляду на 21.10.2021.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися.

Дослідивши матеріали справи щодо указаної вище заяви ТОВ “НВП “Еталон-Прилад”, суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 123 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 233 ГПК України).

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що у рішенні від 25.05.2021 у даній справі вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, проте не вирішувалося питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, при цьому, як зазначалося вище, позивачем до закінчення судових дебатів заявлено про те, що він має намір подати докази на підтвердження розміру понесених судових витрат у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач мав право подати докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 31.05.2021 включно.

Заява про розподіл судових витрат у даній справі направлена позивачем до суду електронною поштою 03.06.2021, тобто, з пропуском процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Разом із тим, як зазначалося вище, ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” просить суд про поновлення указаного вище процесуального строку у зв?язку з тим, що представник позивача не брав участі в засіданні 25.05.2021, на якому було проголошено рішення суду, а дізнався про його прийняття лише 03.06.2021, отримавши поштою повний текст судового рішення.

У відповідності до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

В даному випадку суд визнає поважними наведені ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” причини пропуску процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, а тому клопотання позивача про поновлення зазначеного строку підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд приходить до такого.

Законодавством визначено, що витрати, пов?язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов?язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об?єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв?язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідач у клопотанні від 05.02.2021 № 32/129 просив суд про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 1000 грн., з посиланням на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме: доказів на підтвердження наданих послуг та платіжних документів про оплату послуг адвоката, у зв?язку з чим витрати на отримання правничої допомоги документально не підтверджені.

Крім того, на думку відповідача, заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. подано суду:

1) копію дубліката свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.01.2014 № 1491, виданого Саніну А.О. на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів;

2) ордер від 11.12.2020 серії АХ № 1033083, виписаний на надання правової допомоги позивачу адвокатом Саніним А.О.;

3) договір б/н від 10.01.2020, укладений ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” (клієнтом) з адвокатом Саніним А.О. (далі ? договір), згідно п. 1.1 якого адвокат прийняв на себе доручення клієнта на надання правової допомоги з питань захисту прав та представлення інтересів клієнта в будь-яких цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, інших публічних та приватних правовідносинах, а клієнт, за дії адвоката з надання юридичної допомоги, зобов?язався сплатити йому гонорар, а також фактичні витрати, пов?язані з виконанням доручення клієнта.

У відповідності до п.п. 3.1-3.2 договору, за дії з надання юридичної допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі: згідно фактично виконаних робіт та наданих послуг; розмір гонорару може бути змінений (збільшений або зменшений) у зв?язку з суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана.

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань (п. 4.1 договору);

4) додатковий договір від 01.12.2020 № 2 до договору про надання правової допомоги, згідно умов якого сторони вирішили доповнити пункт 1.1 договору про надання правової допомоги абзацом наступного змісту:

“В рамках даного договору Адвокатом надаються послуги щодо попереднього вивчення матеріалів, формування правової позиції, підготовки та подання позову від ТОВ “НВП “ЕТАЛОН-ПРИЛАД” до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” про стягнення заборгованості за договором поставки-товару № 53-123-01-20-06371 від 28.04.2020, а також подальшого супроводження цієї справи в Господарському суді Миколаївської області, що також включає в себе (але не виключно): участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, складання та відправка адвокатських запитів (збір доказів), складання заперечень на відповідь на відзив, письмових пояснень, інших заяв та клопотань як по суті справи так і з процесуальних питань”;

5) акт від 02.06.2021 № 6 приймання послуг (робіт) по договору про надання правової допомоги, згідно якого адвокатом передано, а клієнтом прийнято правову допомогу за договором із загальною вартістю послуг 7000 грн.; вартість послуг визначена із розрахунку 1 година ? 850 грн.

Згідно зазначеного акту, виконавцем (адвокатом) надані наступні послуги загальною вартістю 7000 грн.: вивчення матеріалів, наданих клієнтом, аналіз законодавства та актуальної практики Верховного Суду щодо застосування та розрахунку ст. 625 ЦК України; написання (підготовка) позовної заяви до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” про стягнення заборгованості за договором на постачання товару від 28.04.2020 № 53-123-01-20-06371, розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат; клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі EASYCON пo справі № 915/1590/20; правове та інформаційне супроводження справи № 915/1590/20, яка перебуває в провадженні Господарського суду Миколаївської області: моніторинг стану розгляду справи у ЄДРСР та порталі “Судова влада”.

У відповідності до п. 1.5 зазначеного акту, клієнт зобов?язався здійснити адвокату оплату вартості наданих послуг у сумі, вказаній в акті.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом позивачу послуг, зазначених в акті від 02.06.2021 приймання послуг (робіт) по договору про надання правової допомоги.

Будь-яких конкретних доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи відовідач суду не надав, як і доказів неспівмірності/нерозумності визначених та понесених ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” витрат на правничу допомогу.

З урахуванням викладеного суд визнає, що позивачем доведений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Суд також визнає, що зазначена сума витрат на правничу допомогу відповідає критеріям реальності та розумності, є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зауважує, що у даній справі визнано позовні вимоги обґрунтованими частково, а саме, у загальній сумі 828203 грн. 61 коп., замість указаної позивачем суми 856292 грн. 45 коп.

З урахуванням викладеного, стягненню з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” підлягають витрати ТОВ “НВП “Еталон-Прилад”, пов?язані з правничою допомогою адвоката, у сумі грн. (розрахунок: 1) 856292 грн. 45 коп.? 828203 грн. 61 коп.= 28088 грн. 84 коп.; 2) 28088 грн. 84 коп./ 856292 грн. 45 коп. * 100 = 3,28 %; 3) 7000 грн. – 3,28 % = 6770 грн. 40 коп.).

Ураховуючи викладене, заява ТОВ “НВП “Еталон-Прилад” про стягнення з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7000 грн. підлягає задоволенню частково ? у сумі 6770 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 119, 123, 126, 128-129, 221, 233, 234, 244, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничому підприємству “Еталон-Прилад” процесуальний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “Еталон-Прилад” задовольнити частково.

3. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 23269555, в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “Еталон-Прилад”, вул. Клочківська, 295, м. Харків, 61045, ідентифікаційний код 40711560, грошові кошти у сумі 6770 грн. 40 коп. ? витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Давченко