Рішення № 100487162, 22.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7142/21

за позовом Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", м.Кривий Ріг

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води

про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 309 915,94 грн.

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і просить суд стягнути 275 719,67 грн. - боргу, 5 532,42 грн. - пені, 21 827,83 грн. - інфляційних збитків, 6 836,02 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором №23/02/386Е/0131/ВГ від 31.01.2020 в частині оплати отриманих послуг.

03.09.2021 Відповідач на електронну адресу суду направив відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства та об`єктивну неможливість вчасно проводити розрахунки з контрагентами.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 між Державним підприємством "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (далі-Позивач, Виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач, Замовник) укладено Договір №23/02/386Е/0131/ВГ про закупівлю послуг (а.с.10-14).

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов`язується надати послуги зазначені в п. 1.2. Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 1.2. Договору Виконавець зобов`язується надати в порядку та на умовах даного Договору послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій код 9811 (Експертизи проектної документації) (далі - послуги).

Сума (ціна) Договору, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1), що є невід`ємною частиною даного Договору становить 354 578,83 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 59 096,47 грн. (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що підставою для оплати виконаних послуг є Акти здачі-приймання виконаних робіт послуг, підписані з двох сторін та рахунок доданий до них. Замовник здійснює оплату наданих послуг з відстрочкою платежу 15-ть банківських днів від дати підписання Актів здачі-приймання виконаних послуг.

Замовник зобов`язаний здійснити розрахунки відповідно до умов Договору (пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторонни несуть відповідальність визначену цим Договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов`язань (п. 5.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків – до повного їх виконання (п. 7.1. Договору).

Позивачем на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги в сумі 275 719,67грн., що підтверджується Актами прийняття-здачі робіт, які підписані сторонами без заперечень та виставленими на оплату рахунками (а.с.16-36).

Відповідач своїх зобов`язань з оплати послуг, наданих за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 275 719,67 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.2.4 Договору, строк оплати отриманих послуг є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 275 719,67 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.4. Договору, за порушення строків оплати за надані послуги, передбачених Договором, Замовник сплачує Виконавцю штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст..231 ГК України.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 5 532,42 грн. за загальний період з 10.04.2020 по 26.07.2021.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 5 532,42 грн., у зв`язку з тим, що у Договорі не визначено та не зафіксовано розмір пені, а лише зазначено штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 ГК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 6 836,02 грн. за загальний період з 10.04.2020 по 26.07.2021.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних у сумі 6 836,02 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 6 836,02 грн.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати у розмірі 21 827,83 грн. за загальний період з 10.04.2020 по 26.07.2021.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат у сумі 21 827,83 грн. судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат у сумі 21 827,83 грн. є такими що підлягають задоволенню в сумі заявленої Позивачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача 275 719,67 грн. - боргу, 21 827,83 грн. - інфляційних збитків, 6 836,02 грн. - 3% річних. В решті позовних вимог – відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", (52210, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, ЄДРПОУ 14309787) на користь Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", (50042, м.Кривий Ріг, вул.Миколи Світальського, буд.1К, ЄДРПОУ 31223828) 275 719,67 грн. - боргу, 21 827,83 грн. - інфляційних збитків, 6 836,02 грн. - 3% річних та судовий збір у сумі 4 565,75 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

22.10.2021