Рішення № 10048684, 24.10.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р.Справа № 2/333-4065 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Родан-Капітал" вул. М.Раскової, 11, м. Київ2,Лівобережна Частина Києва, 2002

до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод " вул. Ст.Бандери, 2, м. Бучач,Бучацького району, Тернопільської області,48400

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: Додатко Р. В. - довіреність №06/07/06р.

відповідача:

          Суть справи:Позивач пред'явив позов про стягнення 663792 грн. 94 коп. із них 549495 грн. 18 коп. - заборгованість за кукурудзу 3-го класу в кількості 1050,660 тон, одержану представником відповідача від позивача у виконання умов договору купівлі-продажу №16-01/06 від 16.01.2006р., по т.т. накладній №РН 0000013 від 16.01.2006р. , 51697 грн. 54 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 31.01.2006р. по 01.08.20006р. , 9788 грн. 67 коп. - річних за користування коштами за період з 31.01.2006р. по 05.09.2006р., 14346 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів за період з 01.02.2006р. по 31.07.2006р. та 38464 грн. 66 коп. - штраф за невиконання грошових зобов'язань.

          Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив. Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні перед розглядом представнику позивача роз'яснено його права і обов'язки , передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

          1) У виконання умов договору купівлі-продажу №16-01/06 від 16.01.2006р. представник відповідача одержав від позивача кукурудзу 3-го класу в кількості 1050,660 тон на суму 549495 грн. 18 коп., що підтверджено підписаною представниками обох сторін т.т.накладною № РН 0000013 від 16.01.2006р.

          Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу №16-01/06 від 16.01.2006р. сторони передбачили оплату товару на протязі 10 днів з дня одержання товару.

          Позивач стверджує, що відповідач борг не оплатив підтверджуючи даний факт листом відповідача №131 від 18.05.2006р. (відповідь на претензію №2/03 від 22.03.2006р.)

          Відповідач не представив доказів перерахування вартості одержаного товару. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг у сумі 549495 грн. 18 коп.

Що є порушенням ст. 193Господарського кодексу України та ст.ст. 526,625,692,693 Цивільного кодексу України .

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

          2) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 01.02.2006р. по 31.07.2006р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 14286 грн. 87 коп. та з 30.01.2006р. по 05.09.2006р. 3% річних від простроченої суми в сумі 9788 грн. 67 коп. за користування коштами.

3) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України , Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за період з 28.03.2006р. по 28.09.2006р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 51697 грн. 54 коп.

4) Пред'являючи штраф в сумі 38464 грн. 66 коп. , позивач посилається на п.2 ст. 231 Господарського кодексу України . Абзац третій якого передбачає за порушення строків виконання зобов'язань стягнення пені, а за прострочення понад 30 днів стягнення додаткового штрафу у розмірі 7% від вартості.

Отже, даний абзац передбачає відповідальність за порушення строків виконання договірних зобов'язань.

А пункт 6 даної статті передбачає штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань.

Оскільки в даній статті окремим пунктом зазначено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, то слід вважати, що абзац 3 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України не передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.

Тому слід вважати, що позов на стягнення штрафу за порушення грошових зобов'язань пред'явлений необґрунтовано і задоволений бути не може.

5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту слід покласти на відповідача.

6) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов’язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача повністю.

          Керуючись, вищезазначеним, ст. 43,49,80,82,84,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов позивача задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач,Бучацького району, Тернопільської області (код 00375148):

- на користь Закритого акціонерного товариства "Родан-Капітал", вул. М.Раскової, 11, м. Київ2,Лівобережна Частина Києва (і.к. 253994804) суму 549495 грн. 18 коп. - за матеріальні цінності; 9788 грн. 67 коп. - річні, 51697 коп. 54 коп. - пені, 14286 грн. 14 коп. - втрат від інфляційних процесів, 6637 грн. 90 коп. - державного мита;118 грн. - витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

3 В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 26 жовтня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва