Ухвала суду № 100486314, 20.10.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6726/21

№ провадження 1-кс/646/1896/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Феленко Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Курченко К.В.,

прокурора Забари А.В.,

слідчого Амідова О.Д.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Міщенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідова О.Д. у кримінальному провадженні №12021221140000763 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Левківка Зміївського району Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , з середньою спеціальної освітою, офіційно не працюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2021 року слідчий ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідов О.Д. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Забарою А.В.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи 18 жовтня 2021 року, приблизно о 07 год. 05 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, за адресою: м. Харків, Мереф`янське шосе, буд. 34, неподалік від гаражних приміщень, помітив раніше йому незнайому ОСОБА_2 , яка йшла йому на зустріч в напрямку зупинки електрички «Передвузлова», тримаючи у правій руці належний їй полімерний пакет, в середині якого знаходились гаманець червоного кольору ТМ «Avon» з грошовими коштами, посвідчення ветерана праці, пенсійне посвідчення та парасолька разом з шапкою, де у нього і виник раптово злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння пакетом. Надалі ОСОБА_1 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та з метою збагачення за чужий рахунок, використовуючи фактор несподіванки, висмикнув пакет з вищевказаним майном з правої руки ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник. В результаті протиправного діяння, ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму приблизно 200 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно (грабіж).

Слідчий у клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 18.10.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.10.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 18.10.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України від 18.10.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.10.2021; протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2021; протоколом огляду від 18.10.2021 та іншими доказами у їх сукупності.

Вказані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи викладене, зважаючи, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція за який передбачає покарання до 6 років позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв`язків не має, на думку слідчого, вбачається ризик можливого переховування від органів досудового розслідування або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, зважаючи, що ОСОБА_1 на момент вчинення злочину офіційно ніде не працював, тобто не мав легального стабільного заробітку, вбачається ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі корисливих кримінальних правопорушень, так як, будучи засудженим та маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних тяжких злочинів, належних висновків для себе не зробив, незважаючи на відбуття реального покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства. Також, зважаючи, що у кримінальному провадженні на цей час усі свідки вчинення кримінального правопорушення не встановлені та не допитані, вбачається ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на потерпілу, а також те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що пред`явлену підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнає. При цьому вказав, що ухилятись від органів досудового розслідування та суду він не збирається, впливати на потерпілу та свідків не буде, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Присутній в судовому засіданні захисник проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2021 за №12021221140000763 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021221140000763 ОСОБА_1 18.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.10.2021 о 09:07 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події; протоколом пред`явлення особи для впізнання; показаннями потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом затримання ОСОБА_1 , в порядку ст. 208 КПК України, від 18.10.2021; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 від 18.10.2021; протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2021; протоколом огляду від 18.10.2021 та іншими доказами у їх сукупності.

Слідчий суддя також вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставинами, які свідчать про існування вказаних ризиків, а також те, що ці ризики виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є дані про особу підозрюваного, а саме відомості про те, що він офіційно не працевлаштований, законних та постійних джерел отримання заробітку не має, зареєстрований та проживає за межами м. Харкова, не має стійких соціальних зв`язків в м. Харкові, раніше неодноразово судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, що вказує на можливість ризику вчинити інше правопорушення та переховування від органів досудового розслідування.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 2-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні взагалі не було зазначено, які саме речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може знищити, сховати або спотворити підозрюваний. Відомостей щодо можливого перебування таких речей чи документів у підозрюваного також не надано.

Крім того слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було доведено, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілу. Як пояснив в судовому засіданні підозрюваний, він вину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнає повністю, обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в повідомленні про підозру, не оспорює, активно сприяє розкриттю злочину.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Левківка Зміївського району Харківської області, українець, громадянин України, неодружений, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , з середньою спеціальної освітою, офіційно не працюючий, раніше неодноразово судимий та притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за межами м. Харкова та немає офіційного місця роботи, а відтак і постійного джерела доходу, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 грудня 2021 року включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 45 400 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідова О.Д. у кримінальному провадженні №12021221140000763 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Левківка Зміївського району Харківської області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 16 грудня 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 45 400 грн (сорок п`ять тисяч чотириста), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 646/4615/21, провадження № 1-кс/646/1360/2021) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, до 16 грудня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22.10.2021.

Слідчий суддя: Ю.А. Феленко