Ухвала суду № 100485967, 08.09.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4466/19

Провадження №1-кп/639/155/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю секретаря – Крбеян К.О.,

прокурора - Сєряк К.В.,

представника потерпілої та цивільного позивача – адвоката Лемішка Ю.М.,

цивільного позивача - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Надолі Є.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220000000861 від 06.06.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_2 05.06.2019 року приблизно о 13 год. 10 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Шевроле Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Семінарській в м. Харкові зі сторони вул. Полтавський шлях в напрямку вул. Рубанівської в районі будинку № 14 в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі – Правила), згідно яких «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та п. 12.1 Правил, відповідно до яких «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», діючи необережно, проявив необачність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування транспортним засобом, що допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажиру автомобіля «БМВ Х5» ОСОБА_3 , 1929 р.н., спричинені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньосуставного перелому лівої променевої кістки із зсувом та перелому лівої ліктьової кістки із зсувом.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/383/19 від 24.06.2019 тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_3 , відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 7/615СЕ-19 від 26.06.2019 в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Шевроле Лачетті» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення у кримінальному провадженні комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо впливу на здатність управління транспортним засобом ОСОБА_2 під час ДТП фактор укусу комахи; щодо технічної справності або несправності паску безпеки автомобіля «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП та впливу його стану на отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, щодо впливу на безпеку експлуатації на час ДТП 05.06.2019 р. автомобіля «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 ушкодження, отримані вказаним автомобілем у ДТП 18.12.2017 р.

Захисник Надоля Є.В. підтримав клопотання свого підзахисного та просив його задовольнити.

Прокурор, цивільний позивач ОСОБА_1 та представник потерпілої та цивільного позивача адвокат Лемішко Ю.М. проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши про відсутність підстав для призначення експертного дослідження, оскільки, зокрема, відповіді на питання, які просить поставити перед експертами обвинувачений, жодним чином не можуть впливати на кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України. Крім того, з часу подій минуло вже більше 2 років і призначення та проведення експертизи, на думку зазначених осіб, мало б наслідком подальше затягування розгляду справи та можливість настання наслідків, передбачених ст. 49 КК України для обвинуваченого. Також було зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_2 фактично визнав свою винуватість в дорожньо-транспортній пригоді, проте зазначив, що, керуючи автомобілем, відчув укус комахи, через що і не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Наявність же або відсутність факту пристібування потерпілої ОСОБА_3 паском безпеки також не має значення для кваліфікації дії обвинуваченого, як і той факт, що автомобіль ОСОБА_1 до ввезення в Україну потрапляв в ДТП в іншій країні.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова оцінка.

Виконання судами цих завдань вимагає, щоб постановлені судові рішення були законними й обґрунтованими, а це в свою чергу обумовлено правильним застосуванням норм матеріального і процесуального закону.

Для постановлення законного судового рішення необхідно, щоб зібрані в ході досудового і судового слідства докази були оцінені в сукупності, із точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Статтею 84 КПК України визначено поняття доказів у кримінальному провадженні, є фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Висновок експерта є найбільш кваліфікованою формою використання наукових, технічних та спеціальних знань у кримінальному судочинстві, який сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленою у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, суд зазначає, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі – Правила), згідно яких «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та п. 12.1 Правил, відповідно до яких «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», діючи необережно, проявив необачність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку, обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування транспортним засобом, що допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 частково визнав винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не оспорював факту виїзду на зустрічну смугу руху, де і відбулося зіткнення. При цьому зазначив, що відчув укус комахи та через це рефлекторно відволікся від управління автомобілем.

Разом з тим, судом досліджено матеріали кримінального провадження, зібрані під час досудового розслідування, з яких вбачається, що зазначена обвинуваченим версія перевірялася слідчим під час розслідування.

Крім того, зазначений фактор, навіть у разі його підтвердження, разом з іншими факторами, стосовно перевірки яких фактично заявлено клопотання, ніяким чином не впливають на кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_2 діяння, що, зокрема, встановлено висновком судової автотехнічної експертизи № 7/615СЕ-19 від 26.06.2019 р., згідно якого водій автомобіляв «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання вимог ПДР України. В його діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися б у причинному зв`язку з настанням даної пригоди.

Крім того, суд бере до уваги те, що обвинувальний акт було затверджено прокурором 27.06.2019 р. та направлено до суду 04.07.2019 р. За більш ніж 2-річний термін розгляду справи судом як першої, так і апеляційної інстанції стороною захисту до цього не було ініційоване питання експертної перевірки зазначених у клопотанні факторів, які, на думку обвинуваченого та його захисника, могли вплинути як на дії ОСОБА_2 , так і на отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

З огляду на наведене, суд вважає клопотання таким, що спрямоване на затягування розгляду справи, беручи до уваги, що встановлений ст. 49 КК України строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності спливає у червні 2022 року, а проведення комплексної експертизи об`єктивно може зайняти тривалий час та без отримання її результатів, у разі призначення експертизи, суд буде позбавлений можливості ухвалити у справі остаточне рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про призначення у кримінальному провадженні комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.09.2021 р.

Суддя В.О. Макаров