Ухвала суду № 100485957, 21.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/9921/19

Провадження № 2-во/638/228/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2021 року по цивільній справі № 641/9921/19 за позовом ОСББ «ЕЛЕФАНТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, -

встановив:

05 жовтня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2021 року по цивільній справі № 641/9921/19 за позовом ОСББ «ЕЛЕФАНТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, обґрунтована тим, що у вищевказаному судовому рішенні була допущена описка, а саме помилково зазначено дату набрання законної сили рішенням - 07 вересня 2021 року, у той час як повний текст рішення заявником був отриманий 27 вересня 2021 року, у зв`язку із чим заявник просить суд виправити описку замінивши дату набрання законної сили рішенням з 07 вересня 2021 року на 28 жовтня 2021 року.

06 жовтня 2021 року вищевказана заява канцелярією суду передана на розгляд судді Цвірі Д.М.

12 жовтня 2021 року канцелярією суду судді Цвірі Д.М. передані матеріали вищевказаної цивільної справи № 641/9921/19.

З урахуванням положень частини 2 статті 269 ЦПК України, суд дійшов висновку про вирішення питання про внесення виправлень без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про виправлення описки та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до частини 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Статтею 265 ЦПК України, закріплений зміст рішення суду, та передбачено, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи ; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи.

В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини ; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 6) дату складення повного судового рішення. При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору . Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу. У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. У разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов`язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, суд накладає на таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом.

Отже, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, в яких, згідно положень ст. 265 ЦПК України, зазначення відомостей про дату набрання рішенням законної сили, - не передбачено.

Копія судового рішення, засвідчується відповідною печаткою суду із зазначенням дати набрання рішенням суду законної сили.

Тобто, дата набрання законної сили рішенням не належить до змісту судового рішення. Водночас за правилами ст. 269 ЦПК України, суд може виправити описки чи арифметичні помилки допущені саме в рішенні суду.

При цьому, як було зазначено вище, згідно п. 3 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

В резолютивній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2021 року по цивільній справі № 641/9921/19, судом чітко роз`яснені строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Щодо арифметичних помилок, то Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 роз`яснено, що арифметична помилка – це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються.

З урахуванням наведених законодавчих норм, враховуючи доводи та вимоги заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень у судове рішення, суд зазначає про безпідставність вказаної заяви, у зв`язку із чим відмовляє у її задоволенні.

Водночас суд вважає доцільним роз`яснити заявникові, що як було роз`яснено у вищевказаному судовому рішенні від 05 серпня 2021 року по цивільній справі № 641/9921/19, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, оскільки повне рішення суду заявникові не було вручено у день його проголошення або складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 260, 265, 269 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2021 року по цивільній справі № 641/9921/19 за позовом ОСББ «ЕЛЕФАНТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суддя Д.М. Цвіра