Рішення № 100485621, 21.10.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.10.2021

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/1411/21 Провадження № 2-др/401/8/21

21 жовтня 2021 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судового засідання Пилипенко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську заяву представника позивача - адвоката Таганцова Богдана Анатолійовича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського районного нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна та приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського районного нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна та приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусу Київського районного нотаріального округу Секістова Т.І. за реєстровим номером 1246 від 22.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ"Вердикт Капітал"" заборгованості в розмірі 32203,82 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"" на користь позивачки судовий збір в розмірі 1362 грн.

01 жовтня 2021 року представник позивача - адвокат Таганцов Б.А. подав до суду заяву про розподіл судових витрат у справі, та посилаючись на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 9572 грн.

21 жовтня 2021 року позивач та його представник в судове засідання не з'явився. 19 жовтня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі та позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та заяви, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Таганцов Б.А., відповідно до положень ст. 134 ЦПК України разом з позовом надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 9572 грн., що складаються з: 8210 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір за подання позовної заяви - 908 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 454 грн.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 с. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, 19 серпня 2021 року представник позивача - адвокат Таганцов Б.А. до закінчення судових дебатів, відповідно до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, зробив відповідну заяву про розподіл судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, а саме 01 жовтня 2021 року, представник позивача - адвокат Таганцов Б.А. подав до суду заяву про розподіл судових витрат у справі, та посилаючись на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 9572 грн., що складаються з: 8210 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір за подання позовної заяви - 908 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 454 грн. В обґрунтування своїх вимог представник позивача подав до суду: 1) розрахунок суми судових витрат; 2) копію договору про надання правової допомоги та додатку до нього; 3) копію акту приймання-передачі послуг.

Як вбачається з матеріалів заяви, 10 травня 2021 року між позивачем, ОСОБА_1 , та адвокатським бюро "Таганцова" в особі керуючого Таганцова Б.А. укладено договір № 10/05-01 про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір).

Згідно п.4.1.1. Договору, узгоджена сторонами ціна (вартість) правничої допомоги зазначається у відповідних додатках до цього договору.

В Додатку №1 до вказаного договору сторони погодили вартість професійної правничої допомоги, що надається у цивільній справі за даним позовом.

Згідно акту приймання-передачі послуг від 30 вересня 2021 року до Договору, адвокатом було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги:

1) узгодження правової позиції по справі, отримання та ознайомлення з документами - 1 година - 1135 грн.;

2) підготовка, подання до Світловодського міськрайонного суду позовної заяви - 3 години - 3405 грн.;

3) підготовка, подання до суду клопотання про витребування доказів - 1 година - 1135 грн.;

4) підготовка, подання до суду заяви про забезпечення позову - 1 година - 1135 грн.

5) участь адвоката у судових засіданнях у суді - 1 судове засідання - 1400 грн.

Загальна вартість наданих послуг - 8210 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з п.1, п.2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18.

Отже, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача надано належні та допустимі докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті відповідною стороною.

Водночас суд враховує, що до заяви не додано документа про оплату послуг, оскільки відповідно до п.4.3. Договору, оплата правничої допомоги здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок Адвокатського бюро у валюті України - гривні протягом 30-ти календарних днів з дати виставлення рахунка та/або Акту наданої правничої допомоги, якщо інші умови не будуть вказані в конкретному додатку до цього Договору.

У Постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц та постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №329/766/18 зроблені висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того чи їх сплачено, чи тільки має бути сплачено в подальшому, що також відповідає положенням п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, заяву представника позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8210 грн. слід задовольнити.

Згідно остаточного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, представник позивача, крім витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8210 грн., просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви - 908 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 454 грн.

В цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки рішенням суду від 29 вересня 2021 року вже стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"" на користь позивачки судовий збір в розмірі 1362 грн., що складається з судового збору за подання позовної заяви - 908 грн., та заяви про забезпечення позову - 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137,141-142,246,270 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Таганцова Богдана Анатолійовича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського районного нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна та приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом