Рішення № 100485279, 22.10.2021, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/315/21

№ провадження 2/196/303/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.05.2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 24.05.2007 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого останній було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на платіжну картку. Зазначає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на офіційному банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком Договір. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, станом на 28.02.2021 року у неї утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 23241,56 грн., яка складається з наступного: 452,11 грн. – заборгованість за тілом кредита; 17402,96 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 5262,15 грн. -нарахована пеня; 124,34 грн. - нарахована комісія.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 17 999, 41 грн., яка складається з : 452,11 грн. - заборгованість за кредитом; 17402, 96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 20,00 -заборгованість за пенею;124,34 грн. -заборгованість за комісією, а також судові витрати по справі в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, разом із позовною заявою та додатками, які були отримані відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Однак відповідач станом на 22 жовтня 2021 року відзив на позов до суду не подав.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

24.05.2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.9 % на місяць на залишок заборгованості за кредитом, щомісячна комісія 1%.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка складають між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов`язання по вищезазначеному договору виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, - грошові кошти в сумі 500,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов такого договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 28.02.2021 року згідно наданого позивачем розрахунку має заборгованість: 23 241,56 грн., яка складається з наступного:452,11 грн. – заборгованість за кредитом; 17402,96 грн. – проценти за користування кредитом; 5262,15 грн. – заборгованість за пенею; 124,34 грн. - заборгованість по комісії.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача: 452,11 грн. – заборгованості за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, судом встановлено наступні правовідносини.

Банк видав відповідачці кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до травня 2011 року.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, позивач не мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Така позиція закріплена у постанові Верховного Суду по справі №444/9519/12 від 28 березня 2018 року та у постанові Верховного Суду по справі №175/4753/15-ц від 06 лютого 2019 року.

Крім того, висновки про те, що вимоги банку про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18.

Тому, враховуючи при застосуванні норм права до спірних правовідносин, у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, вищезазначені висновки, суд вважає безпідставними заявлені позовні вимоги в частині нарахування процентів відповідно до умов договору після закінчення строку кредитування, тобто після травня 2011 року.

Суд відхиляє як доказ розрахунок заборгованості за договором від 24.05.2007 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 станом на 28.02.2021 року, наданий позивачем в частині нарахування відсотків після травня 2011 року. Зокрема нарахування процентів здійснювалося після закінчення строку кредитування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача по відсотках, суд враховує лише відсотки нараховані до травня 2011р. включно.

Відтак заборгованість відповідача по відсотках за період до 31 травня 2011 року складає 311,14 грн.

Позовних вимог про стягнення сум (процентів) з підстав, передбачених ст.625 ЦК України, банк не заявляв.

Щодо вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 124,34 грн., судом встановлено наступне.

У заяві від 24.05.2007 року, підписаній сторонами, передбачено сплату щомісячної комісії 1%, однак не зазначено за які саме послуги цю комісію встановлено.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов договору від 24.05.2007 року банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі (кредитка «Універсальна»), особливості регулювання відносин сторін визначаються ЗУ «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини восьмої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, враховуючи те, що встановивши в договорі сплату щомісячної комісії, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачці, суд вважає, що нарахування такої комісії є незаконним.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією не підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідачки пені в сумі 20,00 грн., судом встановлено наступне.

Умови і правила надання банківських послуг у ПриватБанку надані представником позивача не містять підпису відповідачки, а у заяві від 24.05.2007р. року, підписаній сторонами, пеня не обумовлена.

При цьому судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що саме Умови і правила, на які посилається представник позивача, є складовою укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови і правила мала на увазі відповідачка, підписуючи заяву, та, відповідно, чи брала на себе зобов`язання зі сплати пені в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею не підлягає задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору б/н від 24.05.2007 року становить 763,25 грн., яка складається з наступного: 452,11 грн. - заборгованість за кредитом; 311,14 грн. - заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків нарахованих після спливу визначеного договором строку кредитування, комісії та пені суд відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 95,34грн.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.05.2007р. станом на 28.02.2021р. в розмірі 763 (сімсот шістдесят три) грн. 25 коп., яка складається з наступного: 452,11 грн. - заборгованість за кредитом; 311,14 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 95 грн. 34 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак