Ухвала суду № 100485186, 06.10.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2508/21

Провадження № 1-в/191/601/21

У Х В А Л А

іменем України

06 жовтня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря – Вехник С.Л.,

прокурора – Бачурного П.В.,

захисника – Красюк І.В.,

представника адміністрації СВК № 94 – Мухінько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщення Синельниківської ВК № 94 с. Шахтарське клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В :

Засуджений звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить суд зарахувати йому в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме з моменту його фактичного затримання – з 26.11.2016 року.

Засуджений в судовому засіданні клопотання підтримав та просив, згідно вироку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року врахувати період 7 місяців знаходження в слідчому ізоляторі та обрахувати цей період як день за два, оскільки суд не врахував йому цей період, відмовляючи у застосуванні ч.5 ст. 72 КК України.

Захисник клопотання засудженого підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Матеріалами справи встановлено, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі. Крім того, даним вироком зараховано на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження у строк відбування покарання за вироком суду, а саме з 26 листопада 2016 року. Ухвалою Апеляційного суду від 25.07.2017 року, вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року залишено без змін. Вирок набрав законної сили 25.07.2017 року.

Також вироком Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2019 року, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року і призначено остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання вирішено рахувати з 10.10.2017 року. Ухвалою Апеляційного суду від 30.09.2017 року, вирок Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2019 року залишено без змін. Вирок набрав законної сили 30.09.2017 року

Згідно рапорту про затримання особи, ОСОБА_1 був затриманий 10.10.2017 року.

З довідки ДУ «СВК №94» на засудженого ОСОБА_1 вбачається, що початок строку засудженого зазначений як : 10.10.2017 року, кінець строку – 10.11.2022 року. До СВК-94 прибув 13.11.2019 року.

Також згідно ухвал Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2020року, 09.02.2021 року та 12.04.2021 року, засудженому ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні про застосування до нього положення ч.5 ст. 72 КК України, щодо зарахування строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

До 24 грудня 2015 року в ч.5 ст.72 КК України, яка встановлювала правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання засудженому, було зазначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання в разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч.1 ст.72 КК України.

26 листопада 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VII від 26.11.2015 року», яким було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» зарахування строку попереднього ув`язнення за правилами, визначеними у ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції цього Закону) застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.

18.05.2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», який набрав чинності 21.06.2017 року. Даним Законом ч.5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції : «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування".

Пунктом 106 Постанови Верховного Суду від 29.08.2018 рокуу справі 663/537/17 ( провадження № 13-31кс18) передбачено, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Відповідно до позиції, викладеної у п.107 постанові Верховного Суду від 29.08.2018 рокуу справі 663/537/17 ( провадження № 13-31кс18), зазначено, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №2046-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення».

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11.01.2016 року за вих. № 223 20/0/4 – 16 незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 року) попереднє ув`язнення у розумінні положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв`язку з цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув`язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.

За загальним правилом, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України закон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі. Це означає, що закон поширює свою дію на ті кримінально-правові відносини, які виникли після набрання ним чинності (тобто на момент їх виникнення відповідний закон про кримінальну відповідальність уже набрав чинності і ще не втратив її).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що згідно ухвал Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2020 року, 09.02.2021 року та 12.04.2021 року, питання застосування ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VII від 26.11.2015 року» розглядалось і засудженому ОСОБА_1 було відмовлено. Крім того, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року до засудженого ОСОБА_1 застосовано ч.5 ст.72 КК України та зараховано строк його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження у строк відбування покарання за вироком суду, а саме з 26 листопада 2016 року.

Таким чином, відсутні законні підстави для застосування до засудженого ОСОБА_1 положень Закону № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення».

На підставі викладеного, ч. 5 ст. 72 КК України, керуючись ст. 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього положення ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відмовити.

Копію ухвали направити в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», засудженому ОСОБА_1 та прокурору Синельниківської окружної прокуратури для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.

Головуючий суддя: Т. В. Прижигалінська