Вирок № 100484670, 22.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10580/21

Провадження № 1-кп/201/936/2021

ВИРОК

Іменем України

22 жовтня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Батуєва О.В., при секретарі судового засідання Вітушкіної О.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021041650000746 від 02.09.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Демченко Д.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Якуб С.А.

потерпілий ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 приблизно о 09:00 годині ОСОБА_1 перебував на території гаражного кооперативу «ОРЕЛЬ» за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 20, де неподалік від входу біля мікро-автобуса зліва побачив велосипед «Ardis Laser» вартістю 3641 грн. 66 коп., який належить ОСОБА_3 та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, визначивши об`єктом свого злочинного посягання вищезазначений велосипед.

Після чого ОСОБА_1 , знаходячись у вказаний вище час та місці, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, умисно, взяв за кермо велосипед «Ardis Laser» та почав котити в сторону виходу з ГК «ОРЕЛЬ», однак дії ОСОБА_1 були помічені помічником охоронця гаражного кооперативу ОСОБА_4 , який намагався зупинити протиправні дії останнього, однак ОСОБА_1 побачивши це та розуміючи, що його дії помічені охоронцем, перестали носити таємний характер та переросли у відкрите викрадення чужого майна, ігноруючи законні вимоги про припинення злочинних дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідки, утримуючи при собі викрадене майно, пришвидшив рух в бік виходу з гаражного кооперативу, однак біля шлагбаума був зупинений іншим охоронцем ОСОБА_5 .

Далі, для доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1 , діючи умисно, з невідомих причин для ОСОБА_5 , стоячи до нього обличчям на відстані витягнутої руки, наніс йому один удар правою рукою зжатою в кулак в область лівої щоки, після чого ОСОБА_1 повернувся до свідка ОСОБА_4 , який в цей час знаходився позаду нього на відстані витягнутої руки та наніс йому один удар лівою рукою зжатою в кулак в область нижньої щелепи праворуч, після чого ОСОБА_1 , утримуючи за кермо велосипед «Ardis Laser» знову зробив спробу втекти, проте з причини, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, оскільки його дії були зупинені очевидцями вказаного правопорушення.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3543 від 10.09.2021 злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 нанесено матеріальну шкоду у розмірі 3641,66 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

21.10.2021 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченко Д.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю адвоката Якуб С.А. укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років із застосуванням положень ст. 75 КК України, які полягають у звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Сторони погодили щодо наявності підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на проведення експертизи.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні:

-потерпілий ОСОБА_3 надав заяву, в якій зазначив, що цивільний позов заявляти не буде, претензій до ОСОБА_1 не має, надав прокурору згоду на укладання ним угоди про визнання винуватості;

-прокурор підтримав укладену з обвинуваченим ОСОБА_1 угоду щодо визнання винуватості і просив її затвердити.

-обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування, не оспорював. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно та призначити узгоджене покарання.

-захисник зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

-потерпілий ОСОБА_3 проти укладання угоди не заперечив, підтвердив добровільність надання прокурору згоди на укладання угоди про визнання винуватості.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам частини 4 ст. 474 КПК України та на виконання вимог частин 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п.1); особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами (п.2); особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (п.3).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, передбачає можливість укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи що кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину, надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди може бути підставою для укладання угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином судом встановлено, що угода, укладена між прокурором та обвинуваченим за участю захисника 21.10.2021 року, проти укладання якої потерпілий не заперечував, відповідає вимогам КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз.

Потерпілий надав письмову згоду на укладання угоди і претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди щодо обмежень в частині оскарження вироку.

Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, несення військової служби.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Тому суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченко Д.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 із призначенням останньому узгодженого сторонами покарання.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 31.10.2021 року - скасувати.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 472-476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.10.2021 між прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра Демченко Дмитром Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 75 КК України від відбування узгодженого сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк в 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта - 836,48 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Речові докази:

-велосипед марки «Ardis Laser», який переданий потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, залишити у власності останнього;

-два сліди пальців рук та дактилоскопічну карту ОСОБА_1 , які зберігаються в камері схову речових доказів ВП№5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 31.10.2021 року - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя О.В. Батуєв