
Провадження № 2/742/40/21
Єдиний унікальний № 742/265/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Короткої А.О.,
при секретарі - Сидоренко Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк», представник позивача - Чепіга Дмитро Олексійович, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Халдай Дмитро Ігорович, про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 83505,20 грн за кредитним договором №б/н від 17.02.2011 року, а також судового збору в розмірі 2102,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.
22.04.2021 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому він просив задовольнити заявлені позовні вимоги лише в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17134,90 грн, а врешті позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що в анкеті-заяві, підписаній ним 17.02.2011 року відсутні відомості про те, яку саме картку було йому видано, а відтак, і немає відомостей про те, які саме тарифи підлягають до застосування відповідно до укладеного договору.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, проте яка саме картка видавалася і на яких умовах невідомо. Крім того процентна ставка у анкеті-заяві, підписаній позичальником 17.02.2011 року, не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру,
При цьому, матеріали позову не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитом, відсотків за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, а також штрафи, та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, відсотків за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, а також пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідач підтвердив, що фактично отримав та використав певну суму кредитних коштів, які наразі АТ КБ «ПриватБанк» не повернув у повному обсязі, однак розмірсуми кредитних коштів (тіла кредиту) повністю не відповідає тому, що зазначена позивачем у розрахунку заборгованості.
Як вбачається із долученого до матеріалів позову роздруківки заборгованості, відповідачем у період з 12.06.2017 року по 08.12.2019 року було використано 28575,96 грн за рахунок кредитного ліміту (третя колонка роздруківки заборгованості). Таким чином загальна сума тіла кредиту за вказаним вище кредитним договором складала 28575,96 грн. При цьому у вказаний період часу відповідачем було погашено за наданим кредитом 11441,06 грн, (двадцять перша колонка роздруківки заборгованості). Таким чином, враховуючи часткове погашення тіло кредиту наразі становить 17134,90 грн, проте позивачем зазначено, що станом на 08.12.2019 року заборгованість за тілом кредиту у т.ч. простроченим тілом кредиту становить 60853,53 грн, з чим ОСОБА_1 не погоджується.
Виходячи із інформації зазначеного розрахунку заборгованості позивачем визначено заборгованість із тіла кредиту шляхом самовільного додавання до фактичного тіла кредиту, тобто суми грошових коштів, які відповідач фактично використав суми відсотків, погашених за рахунок кредиту, тобто тіла кредиту (четверта колонка роздруківки заборгованості) та самовільного додавання до тіла кредиту суми нарахованих вимог (мінімальна щомісячна сума внеску на погашення заборгованості) - дев`ятнадцята колонка роздруківки заборгованості.
Таким чином є очевидним, що розрахований позивачем розмір заборгованості по тілу кредиту не відповідає дійсності, оскільки банком в односторонньому порядку було донараховано до тіла кредиту, а саме до тих коштів, які були фактично використані відповідачем сторонні не узгоджені суми, що не можуть бути визначені тілом кредиту, у зв`язку з чим відповідач визнав лише його кредитну заборгованість по тілу кредиту у розмірі 17134,90 грн, які зобов`язався виплатити позикодавцеві (а.п.55-59).
Крім того, 07.09.2021 року відповідач подав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності сторони, в якій позовні вимоги визнав частково у сумі 17134,90 грн з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.п.156), а також подав клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки судового експерта Гордієнка С.В. спеціаліста №44/с-21 від 03.09.2021 року, згідно з якою сальдо тіла кредиту становить 17134,90 грн та врахувати її при розгляді справи (а.п.157, 158).
07.02.2020 року від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Ванжи Н.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що при оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч.2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку (www.privatbank.ua) https://client-hank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи викладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua)складають Договір про надання банківських послуг.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки. Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № (п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п.1.1.1.62 Умов), яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві.
Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Картка (п.п.1.1.1.90 Умов)та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 8 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.
Також до матеріалів позовної заяви долучено «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,5 % (42,00% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались, між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі №6-16цс15 позивач вважає недоречним оскільки у зазначеній постанові ВСУ вказав: «Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника. Однак, в даній справі Позивач надав докази, що Відповідача було ознайомлено саме із Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні Умови та Правила надання банківських послуг.
Щодо посилання відповідача на постанову ВСУ за справою №342/180/17, то прирозгляді даної справи Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності наданих банком разом із позовною заявою Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. В даній судовій справі, що розглядається судом, позивачем було надано:наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тієї редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника;довідка щодо виданих кредитних карток відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення;виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
Також на підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18.06.2003 року №254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка.
Відносно перевищення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту позивач вказав, що відповідач за допомогою кредитної картки скористався сервісом «Миттєва розстрочка». Згідно Умов і Правил надання банківських послуг Сервіс «Миттєва розстрочка» - це послуга Банку, яка надається держателям платіжних карток «Універсальна" та «Універсальна Gold» на умовах терміновості, платності та зворотності. Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів. Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем. Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів. Кредит з використанням сервісу Миттєва розстрочка, повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться Банком на підставі договірного списання. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Миттєва розстрочка», Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну ріку на суму необхідну для сплати чергового платежу. Згідно Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу. Комісія картки регулюється Умовами та правилами надання банківських послуг.
Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по Миттєвій розстрочці Відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту.
Згідно з Умовами кредитного договору, а саме: п.2.1.1.12.2 сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків. У разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Відповідно ж до п. 2.1.1.12.1 під борговим зобов`язанням за кредитом сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, яка станом на 08.12.2019 року склала 83505,20 грн, яку позивач просить стягнути у повному обсязі, оскільки на даний час, Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав (а.п.62-68, 69-89,).
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.02.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк»(14.06.2018 року було змінено найменування позивача на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 11000,00 грн на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом(а.п.14).
Відповідач ОСОБА_1 погодився, що підписана анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами Банку» становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.п.14,15).
Однак відповідач своєчасно не повернув АТ КБ «Приватбанк» кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору, у зв`язку з чим станом на 08.12.2019 року з розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що його заборгованість перед банком становить 83505,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 60853,53 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 4340,18 грн, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 13858,86 грн, штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 3952,63 грн (а.п.7-13).
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України.
Статтями 526 та 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися у встановлений строк та належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1.1.7.12. «Умов і правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонговується на той же строк (а.п.116).
Письмової заяви ні про закриття рахунку, ні про припинення договору відповідач до банку не надавав, у зв`язку з чим на підставі норм, передбачених «Умовами і правилами надання банківських послуг», договір було продовжено на такий же строк, що також підтверджується кредитною карткою: № НОМЕР_1 , термін дії 04/21, яку отримував ОСОБА_1 особисто під підпис (а.п.98,99), а також випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 починаючи з 12.06.2017 року по 01.03.2020 року (а.п.69-70, 83-84, 95-97).
Отже, «Умовами та правилами надання банківських послуг» АТ КБ «Приватбанк» передбачена пролонгація договору, яка полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема, щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, яким він і скористався, звернувшись з даним позовом до суду (ст.1050 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У цій справі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається з анкети-заяви від 17.02.2011 року, в такій вказано лише про те, що відповідач підписав анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (для індивідуальних клієнтів, приватних підприємств та керівників корпоративних клієнтів). Дана заява не містить даних про те, якої згоди досягли сторони щодо сплати процентів за користування кредитом та щодо можливих штрафних санкцій, не зазначена процентна ставка, умови договору про строки виконання зобов`язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
До позовної заяви позивачем додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», у яких вказано, що існує чотири види карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна contract», «Універсальна Gold» (а.п.15). Всі види карток мають різні умови щодо тарифів, процентів, штрафів. Який вид картки «Універсальна» отримав відповідач ОСОБА_1 позивач не вказав та доказів не надав.
Умови і Правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими Умовами відповідач був ознайомлений та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження ознайомлення відповідача з конкретними Умови та правила банківських послуг та тарифами. Надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками, а також відсотками за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, та штрафів, зокрема саме у зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви розмірах.
Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), у якій зазначено, що відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності неможливе покладення на слабшу сторону договору - споживача невиправданого тягаря з`ясування змісту кредитного договору.
Щодо заборгованості за тілом кредиту, то ОСОБА_1 підтвердив та погодився, що фактично отримав та використав певну суму кредитних коштів, які він не повернув позивачу у повному обсязі.
Як вбачається з роздруківки заборгованості, відповідачем у період з 12.06.2017 року по 08.12.2019 року було використано 28575,96 грн за рахунок кредитного ліміту (третя колонка роздруківки заборгованості). Таким чином загальна сума тіла кредиту за вказаним вище кредитним договором складала 28575,96 грн. При цьому у зазначений період часу ОСОБА_1 було погашено за наданим кредитом 11441,06 грн (двадцять перша колонка роздруківки заборгованості). Таким чином, враховуючи часткове погашення боргу, заборгованість відповідача за тілом кредиту за даним кредитним договором становить 17134,90 грн, яку відповідач визнав та зобов`язався погасити, щ також підтверджується розрахунком у довідці судового експерта Гордієнка С.В. №44/с-21 від 03.09.2021 року, за якою відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17.02.2011 року, станом на 31.08.2019 року, загальний сума використаних кредитних коштів (тіла кредиту) становить 28575,96 грн, загальна сума здійснених поповнень банківського рахунку становить 11441,06 грн, сальдо тіла кредиту становить 17134,90 грн та відповідно до виписки за період з 01.02.2011 року по 29.04.2020 року по банківській карті клієнта ОСОБА_1 від 29.04.2020 року, загальний сума використаних кредитних коштів (тіла кредиту) становить 36821,27 грн, а загальна сума здійснених поповнень банківського рахунку становить 21418,23 грн (а.п.158).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, які відповідачем не повернуті у повному обсязі, у зв`язку з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню лише у розмірі 17134,90 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено частково, то і судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення №BOJ67B2SLW від 17.01.2020 року (а.п.1) позивачем сплачено було 2102,00 грн судового збору. При цьому, враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 17134,90грн, що становить 21 % від ціни позову, то на користь позивача з відповідача підлягає стягненню лише 441,42 грн судового збору.
На підставі наведеного та ст.8, 42 Конституції України, ст.3, 509, 526, 530, 598, 626, 628-629, 633-634, 1048-1050, 1052, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.2, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, юридична адреса: вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпро, 49094), представник позивача - Гребенюк Олександр Сергійович (юридична адреса: вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпро, 49094), до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 лютого 2011 року в розмірі 17134 (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн 90 к.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у розмірі 441 (чотириста сорок одна) грн 42 к.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 10.09.2021 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О.Коротка
Судове рішення № 100484305, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 07.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/265/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: