Вирок № 100483997, 22.10.2021, Краснопільський районний суд Сумської області

Вирок

Іменем України

22 жовтня 2021 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/611/17

Провадження № 1-кп/578/4/21

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді КОСАР А. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизьк Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз Зарічним районним судом м. Суми 30.06.2020 за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України /далі - КК/ з застосуванням положень частини четвертої статті 70, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, звільнився із Сумського СІЗО 31.07.2020,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 289 КК,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання - ЛИТВИН А. В.,

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурори - ЛИСАЧЕНКО О. В., ЯВТУШЕНКО Ю. О.,

з повідомленням потерпілого - ОСОБА_2 ,

з боку захисту: обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ДЕМ`ЯНЕНКО Н. П., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4

та установив:

Судом визнано доведеним, що 21.08.2017 близько 01.00 год. ОСОБА_3 , будучи таким, що раніше вчиняв корисливі кримінальні правопорушення, та інша раніше знайома йому особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження та оголошено її у розшук, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння мопедом, діючи за попередньою змовою групою осіб, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом розпилювання навісного замка, проникли до гаражного приміщення, розташованого на АДРЕСА_2 . Не маючи на це дозволу власника мопеда марки «Спарк» моделі SP 110 С-2 ОСОБА_2 , запустили двигун та поїхали на ньому до с. Наумівка Краснопільського району Сумської області, тобто незаконно заволоділи належним ОСОБА_5 мопедом марки «Спарк» моделі SP 110 С-2 вартістю 11962,30 грн та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми протиправними діями, направленими на незаконне заволодіння мопедом марки «Спарк» моделі SP 110 С-2, ОСОБА_3 та інша особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження та оголошено її у розшук, спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 11962,30 грн.

Крім того, в цей день та час 21.08.2017 близько 01.00 год. ОСОБА_3 , будучи таким, що раніше вчиняв корисливі кримінальні правопорушення, та інша раніше знайома йому особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження та оголошено її у розшук, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, шляхом розпилювання навісного замка, проникли до гаражного приміщення, розташованого на АДРЕСА_2 , звідки викрали належну ОСОБА_5 бензопилу марки «Штіль» моделі МS 280 вартістю 700 грн. З місця злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми протиправними діями, ОСОБА_3 та інша особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження та оголошено її у розшук, спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 700 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав себе винним, підтвердивши вищезазначені обставини. З переліком викраденого майна та його експертною оцінкою погоджується. Злочини вчиняв у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Майно повернуто потерпілому після викриття працівниками поліції.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання. Цивільний позов не заявляв. Згідно поданої заяви щодо призначення покарання ОСОБА_7 покладався на розсуд суду.

Покази обвинуваченого у суді є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі, не заперечує фактичні обставини скоєння кримінальних правопорушень та не оспорює їх правову кваліфікацію, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст визнаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України / далі - КПК/ роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом у порядку частини третьої статті 349 КПК, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Оцінивши зібрані по справі докази: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при викладених у вироку обставинах.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані:

- за частиною третьою статті 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) бензопили марки «Штіль» моделі МS 280 вартістю 700 грн, що належить ОСОБА_5 , вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до сховища. Кваліфікуючі ознаки: «вчинена повторно», «поєднана із проникненням до сховища»;

- за частиною другою статті 289 КК як незаконне заволодіння транспортним засобом мопедом «Спарк» марки SP 110 С-2 вартістю 11962, 30 грн, що належить ОСОБА_5 , вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, судом встановлено наступне:

ОСОБА_3 тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, розлучений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів. Синдром залежності», військову службу не проходив, за місцем мешкання не має стійких соціальних зв`язків, характеризується формально задовільно.

При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Кримінальні правопорушення, які скоїв обвинувачений ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 КК віднесені до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно статті 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , - суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно статті 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , - не встановлено.

Положеннями статті 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, однак при цьому відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, маючи незняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, через незначний проміжок часу знову вчинив тяжкі злочини, не має постійного місця роботи, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі. ОСОБА_7 має бути призначене покарання саме у вигляді позбавлення волі у відповідності до норм статті 70 КК .

При цьому, ураховуючи що ОСОБА_3 вчинив злочини до ухвалення попереднього вироку Зарічного районного суду м. Суми від 30.06.2020, яким його визнано винним та засуджено за частиною третьою статті 185 КК з застосуванням частини четвертої статті 70 КК, до покарання у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів, шляхом зарахування покарання відбутого повністю за попереднім вироком у виді 3 (три) роки 2 (два ) місяці позбавлення волі, з 07.02.2018 по 31.07.2020, остаточне покарання визначити ОСОБА_7 за правилами частини четвертої статті 70 КК.

Підстави для застосування положення статті 69 КК судом не встановлені.

Дане покарання, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, тому строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з часу фактичного його затримання в порядку виконання даного вироку та взяття під варту.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК.

Згідно зі статтею 124 КПК суд стягує з обвинуваченого в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи за висновком експерта № 19/19/9-4/310е від 30.08.2017 у грошовому розмірі 790,96 грн, судової товарознавчої експертизи за висновком експерта № 19/119/9-3/2783е від 30.08.2017 у грошовому розмірі 296,61 грн, а у загальному розмірі 1087,57 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись статтями 349,368, 374, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України і призначити йому за цими законами покарання:

за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки 2(два) місяці;

- за частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна.

На підставі ч. першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна.

Керуючись вимогами частини четвертої статті 70 КК, ураховуючи що ОСОБА_9 вчинив злочини до ухвалення попереднього вироку Зарічного районного суду м. Суми від 30.06.2020, яким його визнано винним та засуджено за частиною третьою статті 185 КК з застосуванням частини четвертої статті 70 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, - за сукупністю злочинів, шляхом зарахування покарання відбутого повністю за попереднім вироком у виді 3 (три) роки 2 (два ) місяці позбавлення волі, з 07.02.2018 по 31.07.2020, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з часу фактичного його затримання в порядку виконання даного вироку та взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному грошовому розмірі 1087,57 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Речові докази:

1. Бензопилу «Штіль» моделі МS 280 білого з оранжевим кольором; мопед марки «Спарк» моделі SP 110 С-2, передані на відповідне зберігання під охоронну записку ОСОБА_10 , після набрання рішенням законної сили, залишити заінтересованій особі ОСОБА_11 .

2. Один слід взуття, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, після набрання рішенням законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження.

3. Одну пару чоловічих сандалів, переданих на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (до реорганізації - Краснопільське відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області) за адресою: смт Краснопілля, вулиця Мезенівська, 8 Сумської області, після набрання рішенням законної сили, знищити.

4. Мобільний телефон «самсунг», переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (до реорганізації - Краснопільське відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області) за адресою: смт Краснопілля, вулиця Мезенівська, 8 Сумської області, після набрання рішенням законної сили, повернути заінтересованій особі ОСОБА_7 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суду Сумської області.

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя А. І. КОСАР