Ухвала суду № 100483722, 21.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7452/21

Провадження №2-а/522/233/21

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді – Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби міністерства внутрішніх справ у місті Одесі про скасування постанови про притягенння до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 року позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, якою її притягнуто до адміністративної відповідальсності за ст. 183 КУпАП України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2021 року позов залишено без руху.

14.05.2021 року позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду, виконані.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27.05.2021 року, до якого сторони по справі не з`явились та, через неявку яких, судове засідання було відкладено до 29.06.2021 року.

Позивач, повідомлений про дату судового засідання, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу зазначену в позові, до судового засідання призначеного на 29.06.2021 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Через неявку сторін до судового засідання, призначеного на 29.06.2021 року, розгляд справи відкладено до 11.08.2021 року.

До судового засідання, призначеного на 11.08.2021 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись шляхом направлення судових повісток на електронні адреси, розгляд справи відкладено до 21.10.2021 року.

До судового засідання, призначеного на 21.10.2021 року сторони по справі не з`явились.

Судові повістки, які направлялись позивачу на адресу зазначену в позові повертаються на адресу суду із зазначенням « адресат відсутній», « за закінченням терміну зберігання».

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Через неявку сторін до судового засідання, неподанням відзиву на позовну заяву, відсутністю в матеріалах справи достатніх доказів на підставу заявлених позовних вимог суд позбавлений можливості постановлення обгрунтованого рішення. Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

У відповідності до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на наведені обставини з урахуванням норм процесуального права чинних на день постановлення даної ухвали, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5-11, 44, 47, п.5 ч.1 ст.240, ст.ст.241-243, 248, 250, 354, п.10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної служби міністерства внутрішніх справ у місті Одесі про скасування постанови про притягенння до адміністративної відповідальності,- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Р.Д. Абухін

21.10.2021