Рішення № 100482860, 04.10.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2279/21

Номер провадження 2/570/1012/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачки, звернувшись до суду з вказаним позовом, посилається на те, що 05.11.2019 року відбулось ДТП, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Man TGL 12.210, р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній помер на місці пригоди.

14.02.2020 року позивачка ОСОБА_1 через представника ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак відповідачем ПрАТ "СК "Глобал Гарант" листом за вих. №240620-05 від 24.06.2020 р. на адресу ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" було повідомлено позивачці про те, що вину водія ОСОБА_2 на даний час не встановлено, а тому вимагати страхове відшкодування зарано. Позивачка звертає увагу суду на те, що відповідачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили, а тому володілець джерела підвищеної небезпеки за встановлених обставин зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Вважаючи відмову відповідача безпідставною, оскільки страховий випадок настав з моменту скоєння наїзду забезпеченим транспортним засобом на пішохода, позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50076,00 грн. - моральну шкоду, 50076 грн. - витрат на поховання, 11549,03 - пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, а також судові витрати.

15.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, згідно клопотання представника, підтримують позовні вимоги, просять провести розгляд справи без участі позивача та її представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суд не повідомив. Судом було вжито заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Копію позовної заяви з додатками відповідачем отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву до суду не надходило. Рекомендоване повідомлення про розгляд справи 04.10.2021 року повернуто до суду з відмітками про невручення "інші причини". Згідно довідки про доставку електронного листа судову повістку про виклик до суду було надіслано 13.09.2021 та доставлено до електронної скриньки..

За таких обставин суд, прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.11.2019 року відбулось ДТП, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Man TGL 12.210, р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній помер на місці пригоди.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 ст. 1187 ЦК України визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювана шкоди.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року справі № 601/1304/15- ц (провадження № 61-33216св18).

Суд приймає до уваги доводи представника позивача, про те, що відповідачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили, а тому володілець джерела підвищеної небезпеки за встановлених обставин зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Необгрунтованими суд вважає твердження відповідача ПрАТ "СК "Глобал Гарант", зазначені у відповіді ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" за вих. №240620-05 від 24.06.2020 р. щодо передчасності здійснення страхового відшкодування, позаяк нормами ст. 11 ЦК України, якою регламентовано підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а саме відповідач як Страховик за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, здоров`ю, майну третьої особи, в порядку та наумовах, встановлених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Даним Законом встановлено порядок отримання страхового відшкодування особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, та строки прийняття Страховиком рішення про здійснення або відмови у здійсненні страхового відшкодування регламентовано ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, згідно п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 35.2. ст. 35 Закону до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Подання інших документів, в тому числі засвідчену копію судово-медичного експерта щодо обстеження потерпілого та вироку суду, яким встановлено вину водія забезпеченого транспортного засобу в скоєнні ДТП цією статтею не передбачено.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивачки про те, що нею було понесено витрати на поховання ОСОБА_3 , загальний розмір яких становить - 50076,00 грн., що підтверджені товарними чеками та квитанціями долученими до позовної заяви.

Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, суд вважає, що позовні вимоги представника позивачки в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з огляду на те, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Man TGL 12.210, р.н. НОМЕР_1 , відповідальність якого була застрахована відповідачем була завдана як матеріальна, так і моральна шкода, яка полягає у втраті близької людини - сина позивачки ОСОБА_3 .

Положення частини 2 статті 1167 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди суд вважає за доцільне зазначити, що заявлений позивачкою розмір моральної шкоди не є завищеним та підлягає відшкодуванню.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені у сумі 11549,03 грн., суд вважає за доцільне зазначити таке.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦКУ).

Згідно з п. 36.5. ст. 36 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивачкою здійснено нарахування у відповідності до вимог чинного законодавства у розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 24.06.2020 по 26.05.2021, а тому розмір такої підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1117,01 грн., виходячи з ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" про стягнення страхового відшкодування - задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь ОСОБА_1 50076,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь ОСОБА_1 50076 грн. - витрат на поховання.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь ОСОБА_1 11549,03 грн. пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь держави судовий збір у розмірі 1117,01 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "СК "Глобал Гарант": 01103, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 28-В, код ЄДРПОУ 30930046.

Суддя Гнатущенко Ю.В.