Рішення № 10048258, 02.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2006 р.Справа № 4/204-2909 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Кооперативного підприємства "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, АДРЕСА_2, Бучацький район, Тернопільська область, 48400

до Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про усунення перешкод в користуванні нежилим приміщенням.

За участю представників сторін:

позивача: Представник Гнатів В.А., довіреність № 5 від 16.01.06 р.

відповідача: Підприємець ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 14.02.94 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України, розяснено.

Кооперативне підприємство "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, АДРЕСА_2, Бучацький район, Тернопільська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, переданим останній в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.1995р.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2006р. розгляду справи відкладався на 27.07.2006р. на 12год. 40 хв., у звязку з відсутністю представника відповідача, явка якого була визнана обовязковою ухвалою про порушення провадження у справі від 06.07.2006р.

У відзиві на позов від 25.07.2006р., поданому в судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2006р., відповідач проти заявленого позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що вона (підприємець ОСОБА_1) має першочергове право на оренду даного приміщення, а також право на його викуп, оскільки її невідємне капіталовкладення в останнє становить більше 80% його вартості. Крім того, відповідач вважає, що вимога про усунення перешкод в користуванні приміщенням не є правомірним, оскільки договір від 01.03.1995р. є чинним на даний час і не може бути розірваним в односторонньому порядку.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2006р., за усним клопотанням відповідача оголошувалась перерва до 02.08.2006р. до 10-30 год., у відповідності до ст. 77 ГПК України.

02.08.2006р. відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою, яке судом відхилено, як будь-яким чином не обґрунтоване і з огляду на те, що явка повноважних представників в судове засідання (призначене на 02.08.2006р.) судом не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд встановив наступне:

- відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 1 ст. 11 названого кодексу цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки;

- 01 березня 1995р. між сторонами по справі був укладений договір оренди нежилого приміщення, відповідно до умов якого Бучацьке обєднання торгівлі продовольчими товарами, правонаступником якого є Кооперативне підприємство "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, передало, а ОСОБА_1 (надалі Орендар) прийняла в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення , що знаходиться на території колгоспного ринку по АДРЕСА_2, площею 20 кв.м., для здійснення торгово-посередницької діяльності .

Згідно п. 4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., Цивільний кодекс, прийнятий 16.01.2003р., застосовується до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, враховуючи, що правовідносини сторін за договором оренди нежитлового приміщення від 01.03.1995р. виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжують існувати після набрання чинності останнім, то до них слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- згідно ст. 260 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), чинного на момент укладення та терміну дії договору, у разі продовження користування майном після закінчення строку дії договору при відсутності заперечень з боку наймодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць;

- таким чином, враховуючи, що термін дії договору від 01.03.1995р. закінчився 01.03.2000р., а орендар продовжував користуватися майном, тому слід рахувати, що договір був пролонгований на тих же умовах на невизначений строк;

- 06 липня 2005р. позивачем надіслано на адресу орендаря - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 повідомлення (повідомлення про вручення поштового відправлення №62542), якими довів до відома останньої про припинення дії Договору оренди нежилого приміщення від 01.03.1995р., а також про відмову у його продовженні, та вимагав звільнити орендоване приміщення в десятиденний термін з дня одержання повідомлення;

- зазначене повідомлення позивача відповідач залишив без виконання, що зумовило звернення Кооперативного підприємства "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, м. Бучач з позовом до суду за захистом свого порушеного законного права та інтересу.

Нормами ст. 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, на час розгляду спору у суді договірні відносини між сторонами у справі з приводу оренди нежитлового приміщення, що знаходиться на території колгоспного ринку по АДРЕСА_2, площею 20 кв.м., припинили своє існування, а відтак відповідач займає його за відсутності на те передбачених законом підстав.

Оцінивши докази у їх сукупності та розглянувши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що доводи позивача стосовно примусового звільнення приміщення є правомірними, доведеними документально, а також по суті неоспореними відповідачем, а відтак підлягають до задоволення.

Викладені відповідачем у відзиві обставини з приводу першочергового права на оренду нежитлового приміщення, про права на його викуп та про невідємні капіталовкладення судом в якості заперечень до позову про звільнення у звязку з припиненням дії договору не прийняті, як такі, що зазначеного предмету позову не заперечують, а є самостійними вимогами, що можуть бути предметом окремого позову, поданого у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.08.2006р., за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовільнити.

2. Звільнити у примусовому порядку нежитлове приміщення площею 20 кв.м., розташованого на території колгоспного ринку по АДРЕСА_2, яке займає Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та передати вільне приміщення по акту прийому-передачі Кооперативному підприємству "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, АДРЕСА_2, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21144312.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

- на користь Кооперативного підприємства "Ринок" Бучацького районного споживчого товариства, АДРЕСА_2, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21144312 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 10.08.2006 року через місцевий господарський суд.

СуддяН.М. Бурда