Рішення № 10048245, 09.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2006 р.Справа № 10/170-2922 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом : Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області м. Тернопіль вул. Петрушевича 5

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ Охорона –плюс “ м. Тернопіль вул. Лозовецька 13

За участю представників :

Позивача: Шевченко В.М. –юрисконсульта , довіреність № 186 від 10.02.2006 року

Відповідача : Гбур М.І. –представника , доручення

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Охорона-плюс “ м. Тернопіль 5975 грн. вартості частини майна товариства , яка пропорційна частці (25 % ) Відділу у статутному фонді .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає , що Відділ є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю “ Охорона-плюс “ м. Тернопіль і його частка становить 25 % статутного фонду Товариства та посилається на статтю 54 Закону України “ Про господарські товариства “ і якою передбачено , що у випадку виходу учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства , пропорційна його частці у статутному фонді .

У судовому засіданні представник відповідача заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення .

Ухвалою суду від 07 липня 2006 року розгляд справи було призначено на 27 липня 2006 року.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 годин 10 хвилин 09 серпня 2006 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача , оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив наступне :

Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом стягнення збитків .

Позивач по справі –Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області , місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Петрушевича 5 , є юридичною особою , яка включена до ЄДРПО України , ідентифікаційний код 08597014 , форма власності –державна , що підтверджується Довідкою № 16/01-5011 від 23.12.2004 року Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав .

Відповідач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “ Охорона-плюс “ , місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Лозовецька 13 є юридичною особою , яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 32220173 , що підтверджується Довідкою Головного управління статистики в Тернопільській області .

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон), ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до статті 51 Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених вище, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Як вбачається із представлених сторонами документів , 15 жовтня 2002 року Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області та Товариство з обмеженою відповідальністю “ Страхова агенція “ Захід-Центр “ м. Тернопіль та громадянин України Панасюк Анатолій Миколайович , житель м. Миколаїв уклали Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю “ Охорона-плюс “, шляхом об’єднання свого майна , грошових коштів та підприємницької діяльності відповідно до Закону України “ Про господарські товариства “ , інших законодавчих актів , яке переслідує мету –одержання прибутку і задоволення на цій основі матеріальних потреб Засновників , шляхом розподілу прибутку , згідно діючого законодавства і Статуту .

Для забезпечення діяльності товариства , на момент його державної реєстрації , за рахунок внесків Засновників створюється статутний фонд в розмірі 16500 грн. Засновники роблять внески до статутного фонду Товариства грошовими коштами . ( пункт 12 Установчого Договору ) .

Сума внесків і розмір часток у статутному фонді розподілені наступним чином :

-          зокрема , внесок Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області складає 4125 грн. , що становить 25 % Статутного Фонду .

-          

Учасники зобов’язані внести свій вклад не пізніше року з моменту реєстрації Товариства .

При виході Засновника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства , пропорційна його частці у статутному фонді . Виплата провадиться після затвердження звіту за рік , в якому він вийшов з Товариства , і в строк до 12 місяців з дня виходу . На вимогу Засновника та за згодою Товариства вклад може повернений повністю або частково в натуральній формі . Засновнику , який вибув , виплачується належна йому частка прибутку , одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу . Майно , передане Засновником Товариству тільки в користування , повертається в натуральній формі без винагороди .

Як вбачається із копії платіжного доручення № 3009 від 16.10.2002 року Відділ ДСО перерахував ТОВ “ Охорона –плюс “ 1238 грн. як внесок у статутний фонд товариства . Позивач по справі не надав суду доказів про вчинення ним інших перерахунків коштів як внесок у статутний фонд Товариства, а тому суд вважає , що позивач не сплатив повну суму свого вкладу для формування статутного капіталу відповідача .

Відповідно до статті 54 Закону України “ Про господарські товариства “при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

08.04.2005 року Відділ Державної служби охорони при УМВС України по Тернопільській області направив загальним зборам учасників ТОВ “ Охорона-плюс “ заяву за № 17/2-1-520 про його вихід зі складу учасників Товариства .

08 квітня 2005 року загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “ Охорона-плюс “ включили в порядок денний загальних зборів питання “ Про вихід ВДСО при УМВС України в Тернопільській області зі складу учасників ТОВ та винесли рішення про задоволення заяви Відділу ДВС при УМВС України по Тернопільській області про вихід зі складу учасників ТОВ , що підтверджується протоколом № 3 від 08.04.2005 року ( належним чином завірена копія протоколу знаходиться в матеріалах справи ) .

У зв’язку з зазначеним у позивача виникло право на оплату вартості майна товариством пропорційно його частці у статутному фонді , однак питання щодо виділу частки позивача при виході з ТОВ загальними зборами учасників не вирішувалося .

12 квітня 2006 року позивач по справі направив ТОВ “ Охорона –плюс “ Претензію на суму 6299 грн. , яка залишена останнім без відповіді та задоволення .

У відповідності до п. 2 ст. 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Стаття 12 Закону визначає, що належить до майна товариства, власником якого є це товариство. Так, товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Визначення вартості майна товариства можливе шляхом проведення його оцінки. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Даним законом передбачено випадки, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, і серед них: виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства.

Отже, при виході ВДСО з учасників товариства та визначенні частки позивача в майні товариства є обов’язковою оцінка майна товариства, здійснена суб’єктами оціночної діяльності.

Частинною 2 статті 34 ГПК України визначено , що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 34 ГПК України , в обґрунтування заявлених вимог позивач по справі повинен надати суду оцінку майна ТОВ “ Охорона плюс “ , що здійснена суб’єктом оціночної діяльності , однак , зазначеного документа ним суду не надано , що є порушенням вимог ст. 7 Закону України “ Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні “ .

З огляду на наведене , позов не підлягає до задоволення , оскільки є необґрунтований .

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16,316,3328,329,346,347 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити .

2.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено 09 серпня 2006 року .

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак