Рішення № 10048202, 03.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2006 р.Справа № 4/170-2622 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Заліщицького району в інтересах держави, в особі Пенсійного фонду України, в особі Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, вул. Грушевського, 12, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600

до Заліщицького житлово-комунального підприємство, вул. С.Бандери, 2, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600

про стягнення 21374 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Юрист Гурський Ю.М., довіреність № 28/04 від 29.06.06 р.

відповідача: Представник Долинчук Р.С., доручення № 172 від 29.06.06 р.

прокурора: Прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Сліворська Г.Ю., посвідчення № 12 від 29.06.06 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику Тернопільської обласної прокуратури та представникам сторін процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

          Прокурор Заліщицького району звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, м. Заліщики про стягнення з відповідача –Заліщицького житлово-комунального підприємства, вул. С.Бандери, 2, м. Заліщики 21374 грн. 92 коп. страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

          Відповідач відзиві на позов за №171 від 29.06.2006р. та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечували з огляду на те, що оплата страхових внесків за період з жовтня 2005р. по березень 2006р. проводилась ним своєчасно, що підтверджується копіями платіжних доручень, долученими до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи заслухавши думку представника прокуратури м. Тернополя, пояснення та доводи представника позивача, господарський суд встановив слідуюче:

- відповідно до абз. 7 підп. 5 п. 4 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 (з наступними змінами і доповненнями) - Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. (з наступними змінами і доповненнями) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

-- відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;

- зобов’язання сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством, випливають із ст. 67 Конституції України, ст.17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, покладає на страхувальника обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

-- відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

- Заліщицьке житлово-комунальне підприємство, м. Заліщики, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991р. (з наступними змінами і доповненнями), ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №v0209569-03 від 09.07.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №402/97-ВР від 26.06.1997р. є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, які повинні сплачуватись до Пенсійного Фонду згідно вказаного законодавства у встановлені терміни та в повному обсязі;

- як випливає з матеріалів справи, а саме розрахунків зобов’язання зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 10 місяців 2005р. та за листопад 2005р. –лютий 2006 р., розрахунку заборгованості, вимог про сплату боргу №Ю 03 від 05.02.2006р., №Ю 02 від 05.12.2005р., акту звірки взаємних розрахунків по обов’язкових платежах до Пенсійного фонду України, підписаного повноважними представниками сторін, Заліщицьке житлово-комунальне підприємство, м. Заліщики за період з жовтня 2005р. по лютий 2006 р. задекларувало 21374 грн. 92 коп. внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до п.п. 3, 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення заборгованості сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а відтак, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 21374 грн. 92 коп. по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві за №171 від 29.06.2006р. з приводу часткового погашення сум недоїмки, що виникла у період з жовтня 2005р. по лютий 2006р. в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахування їх на рахунок відповідача господарським судом до уваги не прийняті, оскільки як свідчать подані позивачем докази, а саме картка особового рахунку Заліщицького ЖКП, Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі заборгованість відповідача по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування погашалася в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань у відповідності до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, затвердженої наказом ГДА України від 12.05.1994р. №37 (в редакції від 03.09.2001р. №342),зареєстрованої Міністерством юстиції України 18.10.2001р. №887/6078 та Порядку ведення органами Пенсійного фонду України надходжень платежів, затвердженого постановою ПФУ від 19.01.2002р. №2-4, зареєстрованого Мін’юстом України 01.03.2002р. №212/65000.

Названа Інструкція та проведені позивачем дії по зарахуванню отриманих сум в рахунок заборгованості попередніх періодів не суперечить ст . 67 Конституції України та п. 6 ст. 4 Закону України «Про власність», яка передбачає, що у випадках і в порядку, встановленому законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, а власника може бути зобов’язано допустити обмеження користування його майном іншими особами

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Заліщицького житлово-комунального підприємства, вул. С.Бандери, 2, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, ідент. код 32079459

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, вул. Грушевського, 12, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, ідент. код - 21374 (двадцять одну тисячу триста сімдесят чотири) грн. 92 коп. заборгованості;

- в доход державного бюджету України 213 (двісті тринадцять) грн. 75 коп. державного мита;

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370 –118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази з моменту набрання даним рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.М. Бурда