Постанова № 100481953, 19.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/15830/21

Номер провадження 3/521/9419/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.,

при секретарі Шкребтієнко Г.М.,

за участю:

представника Одеської митниці Держмитслужби України Пташинської А.О.,

захисника – адвоката Ковташа Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справи, що надійшли з Одеської митниці Держмитслужби України за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 16.07.2019 року, працюючого директором ТОВ «Будвайт» (ЄДРПОУ 44251000), за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол за №3178/50000/21 від 10.09.2021 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 01.06.2021 року між ТОВ «БУДВАЙТ» (ЄДРПОУ 44251000) та компанією «Sunaccom FZE trading company» (ОАЕ) було укладено контракт №BS-0106 щодо поставки товарів в Україну.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Китаю на судні закордонного плавання «Navios Summer» прибув контейнер ZCSU6621535 з товаром «інструменти ручні» загальною вагою брутто 23711,38 кг.

03 вересня 2021 року до відділу митного оформлення м/п «Одеса-порт» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом/директором ТОВ «БУДВАЙТ» ОСОБА_1 підготовлена та подана допитного оформлення митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ 40 ДЕ», яка прийнята митним органом та зареєстрована за номером №UA500050/2021/203113.

Разом з митною декларацією гр. ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері ZCSU6621535, Одеській митниці було надано передбачені ст. 335 МК України документи, серед яких: інвойс від 13.07.2021 року, №BS 1307-578/1, пакувальний лист до вказаного інвойсу, коносамент від 13.07.2021 року №SHA2070012, контракт №BS-0106 від 01.06.2021 року, наряд №3996 від 26.08.2021 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500050/2021/203113 та

товаросупровідних документах встановлено, що продавцем є компанія «Sunaccom FZE trading company» (OAE), відправником є компанія «Yjngkang X- wing tools.co.ltd» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «БУДВАЙТ» (, 21029, Вінницька область, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 23, каб. 1/1, ЄДРПОУ 44251000).

Відповідно до граф 31, 33 МД № UA500050/2021/203113 було заявлено товар: «інструменти ручні побутові з недорогоцінних металів: відкрутки, різного вигляду - 4000 шт.» (20 місць), 400 кг брутто, 380 кг нетто; «пружини з чорних металів спіральні, пружини стискання, різного вигляду для електроінструменту - 20640 кг (1863 місць), 22931,38 кг брутто, 20640 кг нетто»; «інструменти ручні з умонтованим бензиновим двигуном, нові: бензоїіила ланцюгова - 80 шт. (20 місць) 380 кг брутто, 360 кг нетто».

Згідно інвойсу від 13.07.2021 року №BS-1307-578/l загальна вартість товару складає 13 778,40 доларів США (по курсу НБУ 372 357,13 грн.). Сума митних платежів за товар по МД № UA500050/2021/203113 нарахована та сплачена в сумі 97064,64 грн.

10 вересня 2021 року на підставі вичерпаного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 №467, в порядку передбаченому Наказом Мінфіну України від 12.12.2012 №1316 «Про затвердження порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення» та відповідно до рішення про здійснення огляду/переогляду від 06.09.2021 №7.10-20-01/266 посадовими особами Одеської митниці разом з співробітниками було проведено митний огляд товару, який оформлювався за МД №UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 року.

За результатами проведеного спільного митного переогляду товарів із повним вивантаженням та перерахунком було виявлена повна невідповідність товару даним заявленим у МД №UA500050/2021/007579 та товаросупровідним документам, тобто фактично у контейнері знаходиться тільки товар «інструменти ручні з умонтованим бензиновим двигуном, нові: бензопила ланцюгова» у кількості 3806 шт. Тобто, виявлення вищевказаного товару стало можливим тільки після повного вивантаження товару з контейнера ZCSU6621535, розпакування всіх місць та детального огляду.

Одержувачем та декларантом вказаного товару є ТОВ «Будвайт» (ЄДРПОУ 44251000) в особі директора гр. ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства та відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документи (інвойс від 13.07.2021 року №BS-1307- 578/1, пакувальний лист до вказаного інвойсу), які містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості та ваги товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, посадовими особами митниці був складений протокол про порушення митних правил, за ознаками порушення ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймав участь його захисник, який надав пояснення та просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті у вигляді штрафу та конфіскації товарів - предметів правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 01.06.2021 року між ТОВ «БУДВАЙТ» (ЄДРПОУ 44251000) та компанією «Sunaccom FZE trading company» (ОАЕ) було укладено контракт №BS-0106 щодо поставки товарів в Україну.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Китаю на судні закордонного плавання «Navios Summer» прибув контейнер ZCSU6621535 з товаром «інструменти ручні» загальною вагою брутто 23711,38 кг.

03 вересня 2021 року до відділу митного оформлення м/п «Одеса-порт» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом/директором ТОВ «БУДВАЙТ» ОСОБА_1 підготовлена та подана допитного оформлення митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ 40 ДЕ», яка прийнята митним органом та зареєстрована за номером №UA500050/2021/203113.

Разом з митною декларацією гр. ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері ZCSU6621535, Одеській митниці було надано передбачені ст. 335 МК України документи, серед яких: інвойс від 13.07.2021 року, №BS 1307-578/1, пакувальний лист до вказаного інвойсу, коносамент від 13.07.2021 року №SHA2070012, контракт №BS-0106 від 01.06.2021 року, наряд №3996 від 26.08.2021 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500050/2021/203113 та

товаросупровідних документах встановлено, що продавцем є компанія «Sunaccom FZE trading company» (OAE), відправником є компанія «Yjngkang X- wing tools.co.ltd» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «БУДВАЙТ» (, 21029, Вінницька область, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 23, каб. 1/1, ЄДРПОУ 44251000).

Відповідно до граф 31, 33 МД № UA500050/2021/203113 було заявлено товар: «інструменти ручні побутові з недорогоцінних металів: відкрутки, різного вигляду - 4000 шт.» (20 місць), 400 кг брутто, 380 кг нетто; «пружини з чорних металів спіральні, пружини стискання, різного вигляду для електроінструменту - 20640 кг (1863 місць), 22931,38 кг брутто, 20640 кг нетто»; «інструменти ручні з умонтованим бензиновим двигуном, нові: бензоїіила ланцюгова - 80 шт. (20 місць) 380 кг брутто, 360 кг нетто».

Згідно інвойсу від 13.07.2021 року №BS-1307-578/l загальна вартість товару складає 13 778,40 доларів США (по курсу НБУ 372 357,13 грн.). Сума митних платежів за товар по МД № UA500050/2021/203113 нарахована та сплачена в сумі 97064,64 грн.

10 вересня 2021 року посадовими особами Одеської митниці разом з співробітниками було проведено митний огляд товару, який оформлювався за МД №UA500050/2021/007579 від 19.06.2021 року. За результатами проведеного спільного митного переогляду товарів із повним вивантаженням та перерахунком було виявлена повна невідповідність товару даним заявленим у МД №UA500050/2021/007579 та товаросупровідним документам, тобто фактично у контейнері знаходиться тільки товар «інструменти ручні з умонтованим бензиновим двигуном, нові: бензопила ланцюгова» у кількості 3806 шт.

Так, ст. 7 МК України визначено, що митну справу в Україні становлять, серед іншого, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, при цьому процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України визначаються Митним кодексом та іншими законами України.

Товари, що переміщуються через митний кордон України декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів (ч. 1 ст. 262 МК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, до обов`язків декларанта, в тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зокрема, вказані питання врегульовані Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі – Порядок 631), та Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі – Порядок 651).

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України, Порядку 631 та Порядку 651 - для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), а у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

Отже, від декларанта, як учасника правовідносин, пов`язаних з митним оформленням та декларуванням товарів, вимагається діяти виключно з додержанням встановленого Митним кодексом та іншими нормативними актами порядку, а саме – заявляти відомості щодо найменування товарів, їх кількості та ін. згідно з рахунком (інвойсом) або іншим документом, що визначає вартість товару.

Керуючись наведеними вимогами, гр. ОСОБА_1 , як декларантом, з метою митного оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) товару «Інструменти ручні, пружини з чорних металів, бензопили ланцюгові» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA500050/2021/203113 (далі ЕМД), а також товаросупровідні і комерційні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт № BS-0106 від 01.06.2021; коносамент № SHA2070012 від 13.07.2021, інвойс № BS-1307-578/1 від 13.07.2021, пакувальний лист до інвойсу, наряд № 3996 від 26.08.2021, тощо.

При заповненні декларації особою було відображено відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією «SUNACCORN F.Z.E» (контрагентом) відповідно до попередньо досягнутих домовленостей, тобто ним, як декларантом, під час внесення відомостей до декларації щодо асортименту, найменування та кількісних характеристик товарів були виконані вимоги Митного кодексу та Порядку 651.

Судом встановлено, що після складання протоколу гр. ОСОБА_1 , як директором ТОВ «БУДВАЙТ», направлено лист-претензію від 10.09.2021 року №В5/21 контрагенту (компанії «SUNACCORN F.Z.E») з приводу одержання пояснень по ситуації, що виникла при митному оформленні товарів з контейнеру № ZCSU6621535.

Відправник - китайська компанія «YONGKANG X-WING TOOLS CO., LTD» повідомила листом від 14.09.2021 року № UK-201, що партія товарів складалась з декількох контейнерів, які спочатку прямували в адресу українського отримувача ТОВ «СІТІБІЛД КОМПАНІ», який через фінансову неспроможність вже після прибуття контейнерів в Україну відмовився від вантажу на користь компанії «БУДВАЙТ». Контейнер № ZCSU6621535 формувався із загальної кількості замовленого товару, тому завантажено тільки «бензопили», які взагалі планувались для українського одержувача «СІТІБІЛД КОМПАНІ». Втім, менеджерами не було узгоджено точний асортимент та кількість завантажених товарів по кожному контейнеру з головним офісом компанії, що призвело до невідповідності між даними щодо їх асортименту та кількості, які зазначені в інвойсі № BS-1307-578/1 від 13.07.2021 з фактично завантаженим товаром.

Із наведеного, суд приходить до висновку, що у особи при заповнені декларації підстав для сумніву в достовірності даних, які містились в інвойсі № BS-1307-578/1 від 13.07.2021 року та пакувальному листі не було, що підтверджується листом відправника.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь – які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Отже, зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом.

При заповненні митної декларації гр. ОСОБА_1 відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, які були надані компанією – відправником товару, відповідно до попередньо досягнутих домовленостей. Тому, особою, як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до МД щодо найменування та кількісних характеристик товарів.

Факт помилкового завантаження та невірного у зв`язку з цим оформлення комерційних документів підтверджуються листом компанії – відправника, який був досліджений під час розгляду справи.

Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 було заповнено митну декларацію на підставі представлених компанією продавцем комерційних документів, в яких з вини відправника не було внесено коригування, про що декларант не знав та не міг знати. Зазначені докази, а також виконання вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, в сукупності вказують на відсутність наміру (умислу) особи на вчинення дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості та ваги товарі, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Так, митним органом не надано жодних даних про зміну розміру митних платежів, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.

Крім цього, митницею документально не спростовано, що за обставинами декларування товарів має місце передбачена статтями 268, 460 МК України помилка у заповненні митної декларації.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та керуючись нормами закону, приходить до висновку, що у діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 268, 460, 483, 527, 528, 529 МК України, ч.1 п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 – закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Товар, вилучений за протоколом про порушення митних правил №3178/50000/21 повернути власнику або уповноваженій особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Головуючий