РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2006 р.Справа № 13/153-2139 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув справу
за позовом: Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100
до відповідача: Приватної агрофірми „Єдність Могильницька”, с. Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100
за участю представників:
позивача: Баланова М.М. –доручення №04/171 від 25.05.2006 р.
відповідача:
прокурора: Свачій М.І. –прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Прокуратури Тернопільської області
Суть справи :
про стягнення 2767 грн. недоїмки по страхових внесках, 1706,70 грн. штрафних санкцій та 344,34 грн. пені.
Відповідач відзиву на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення 31.05.2006 р. №598101).
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача і прокурору роз’яснено їх процесуальні права, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Розгляд справи 26.05.2006 р. відкладався на 09.06.2006 р. у зв’язку із необхідністю витребування в позивача додаткових матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, господарський суд встановив:
- відповідно до ст.ст.14, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. (з наступними змінами), ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р., п.2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Мін’юсті України 16.01.2004 р. за №128/2004, відповідач, як страхувальник, являється платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Як випливає із змісту Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, поряд із суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднаннями, бюджетними, громадськими та іншими установами та організаціями, об'єднаннями громадян, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (п.1 ст.1 Закону) до платників зазначеного виду збору, відносяться і фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (п.4 ст.1 Закону).
Даний Закон передбачає різний розмір ставок збору для вказаних категорій осіб: відповідно 32,3% (в 2006 р. –31,8%) від об'єкта оподаткування для юридичних осіб і фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, що використовують працю найманих осіб (п.1 ст.4), а також 1-5% (6,4%) від об'єкта оподаткування для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (п.4 ст.4).
Оскільки відповідач з 2004 по 2006 р.р. перебуває на спрощеній системі оподаткування (фіксований сільськогосподарський податок), що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі №04/197 від 08.06.2006р., а тому у відповідності до положень Законів України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та „Про фіксований сільськогосподарський податок” на нього покладається обов'язок утримувати і перераховувати збір в розмірі 1-5% (6,4%) від об’єкта оподаткування з його працівників в порядку, визначеному законодавством України.
У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.5.1.4 вищевказаної Інструкції страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Як випливає з матеріалів справи, зокрема картки особового рахунку страхувальника, Акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування №9 від 13.03.2006 р., обґрунтованого розрахунку суми позову, ПАФ „Єдність Могильницька” належним чином не перераховувала страхові внески (збір) до Пенсійного фонду, в результаті чого станом на день розгляду спору за нею утворилась заборгованість на загальну суму 4818,04 грн., в тому числі: 2767 грн. недоїмки по страхових внесках, 1706,70 грн. штрафних санкцій та 344,34 грн. пені, нарахованих згідно рішень №54 від 25.06.2005 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання та №55 від 25.06.2005 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.
Згідно ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.106 вищевказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку не оскаржив направлені йому вимоги Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, зокрема вимогу №Ю-07 від 10.02.2006 р., і станом на день розгляду справи заявлену в позові до стягнення суму заборгованості не погасив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПАФ „Єдність Могильницька” – 2767 грн. недоїмки по страхових внесках, 1706,70 грн. штрафних санкцій та 344,34 грн. пені підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватної агрофірми „Єдність Могильницька”, с. Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 30828187:
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, код 21156278 –2767 грн. недоїмки по страхових внесках, 1706,70 грн. штрафних санкцій та 344,34 грн. пені;
- в дохід Державного бюджету України –102 грн. державного мита;
- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” м. Київ, проспект Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707 –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 19 червня 2006 р., через місцевий господарський суд.
Суддя С.Г. Стопник
Судове рішення № 10047941, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 09.06.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/153-2139. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: