Рішення № 100478751, 19.10.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1649/21

Провадження №2-а/443/62/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України,

за участю:

представника позивача Горбаня О.В.,

відповідача Ковалишина В.В.,

представника відповідача Михайлюка Д.А., -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ГУ ДМС України у Львівській області (позивач) подало до суду позовну заяву до ОСОБА_1 (відповідач), у якому просить затримати з метою ідентифікації громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого вжиття заходів щодо його примусового видворення.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликався на те, що 19.10.2021 року о 09:10 год. працівниками Жидачівського відділу ГУ ДМС у Львівській області був виявлений та затриманий громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, перевищивши дозволений строк свого перебування на території України - більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. У межах України він не мав постійного місця проживання та місця праці, не мав стабільного джерела доходів для свого існування, що дає обґрунтовані підстави для прийняття рішення про його примусове видворення за межі території України. Наведене дає підстави вважати, що існує ризик його втечі та уникнення ним примусового видворення, внаслідок чого вважає за доцільне затримати вказаного громадянина з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що він є громадянином Російської Федерації і змалку проживає в Україні, у с.Володимирці Жидачівського району. Офіційно не працює. У нього є четверо дітей. Він звертався у різні інстанції з метою отримання громадянства України, однак у цьому йому було відмовлено. Про рішення щодо його примусово повернення в Російську Федерацію йому було відомо, але він його не виконав.

Представник відповідача підтримав думку відповідача та просить в задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотань учасниками справи не подано.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.15).

Суд, заслухавши аргументи сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до довідки Жидачівського відділу ГУ ДМС України у Львівській області про особу від 19.10.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації. Документ, що посвідчує особу відсутній ,як відсутня і інформація про особу за обліками ДМС (а.с.6).

Протоколом про адміністративне правопорушення (серія ПР МЛВ №001242) від 19.10.2021 встановлено ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 203 КУпАП (а.с.7-8).

Згідно з протоколом (серії МЛВ №000041) від 19.10.2021, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 затримано у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП (а.с.9).

Рішенням ГУ ДМС України у Львівській області від 26.12.2017 примусово повернуто за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 та зобов`язано покинути територію України у термін до 24.01.2018 (а.с.11-12).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з наявністю підстав для затримання іноземця з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закону №3773-VI), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012, №353/271/150, зареєстрованої в Мін`юсті 21.05.2012 за №806/21119 (далі - Інструкція) та Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1110 (далі - Типове положення).

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом №3773-VI.

Згідно з приписами пункту 14 статті 1 Закону №3773-VI, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3773-VI, іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави..

Положеннями частини 1 статті 289 КАС України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Відтак, чинним законодавством передбачено, що у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, до нього може бути застосовано судом такий захід, як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Згідно з приписами пункту 2.7 Інструкції, у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу).

Відповідно до вимог пункту 1 Типового положення, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

За змістом пункту 5 Типового положення, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Відповідно до приписів частини 11 статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено можливість затримання іноземця або особи без громадянства та продовження строку такого затримання за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Тобто, у випадку застосування процедури реадмісії до такої особи положення чинного законодавства не містять застережень щодо неможливості її затримання.

Аргументом для затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України є наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є іноземцем, громадянином Російської Федерації та перебуває на території України без відповідних законних підстав. Документ, що посвідчує його особу у нього відсутній.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що стосовно відповідача уповноважених органом 26.12.2017 ухвалено рішення щодо примусового повернення його за межі України. Однак будучи поінформованим про це рішення, він добровільно його не виконав, залишившись на території України.

На переконання суду, ОСОБА_1 порушив встановлені правила перебування іноземців на території України та будучи в межах України не мав постійного місця проживання та місця праці, не мав стабільного джерела доходів для свого існування, із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів не звертався. Доказів протилежного судом не здобуто.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для затримання відповідача, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

На підставі статті 19 Конституції України та керуючись статтями 6, 9, 19, 20, 77, 78, 90, 243-246, 250, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Січових Стрільців,11, ідентифікаційний код юридичної особи 37831493) до ОСОБА_1 (громадянина Російської Федерації, місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Володимирці) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України задовольнити повністю.

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації на строк шість місяців, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для подальшого вжиття заходів щодо його примусового видворення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 19 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів