Рішення № 100478612, 13.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2044/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

представника позивача Микитишин О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус»», за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В., Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. в порядку Закону України «Про виконавче провадження» проводяться виконавчі дії в межах виконавчого провадження №63772964 по стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованості за кредитним договором № 127/П/04/2007-840 від 29.03.2007 року в загальному розмірі: 331 784,64 грн., включаючи плату за вчинення виконавчого напису – 300, 00 грн. Підставою відкриття виконавчого провадження №63772964 є виконавчий напис нотаріуса, вчинений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. 12 червня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за номером 1229. ОСОБА_2 вважає, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. при вчиненні 12.06.2020 року виконавчого напису за № 1229, грубо порушено вимоги чинного законодавства, а саме: не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, не врахував пропуск трирічного строку позовної давності з моменту виникнення права вимоги за кредитним договором, що як наслідок призвело до порушення прав ОСОБА_1 та незаконного вчинення виконавчого напису. У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.03.2021 року відкрито загальне судове провадження у справі.

Окрім цього, ухвалою Галицького районного суду м. Львові від 16.03.2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича від 12.06.2020, зареєстрованого у реєстрі за номером 1229.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідачів до суду не надходило.

Треті особи Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, відповідач у судове засідання не прибув, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», в подальшому перейменованим в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» було укладено кредитний договір № 127/П/04/2007-840, за умовами якого банк надав позивачеві на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 7718, 00 доларів США /а. с. 28-34/.

12.06.2021 року за заявою ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. вчинив виконавчий напис, відповідно до якого нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» заборгованість, що виникла за кредитним договором №127/П/04/2007-840 від 29.03.2007 року, договором про відступлення права вимоги укладеного 02.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТзОВ «ФК «Інвест Хаус». Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.03.2020 року по 05.06.2020 року. Сума заборгованості складається з : суми заборгованості за тілом кредиту - 160 491,66 грн., суми заборгованості за відсотками – 170992,98 грн., суми сплати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису – 300, 00 грн. Загальна сума заборгованості становить 331 784,64 грн. /а. с. 27/.

Зі змісту виконавчого напису нотаріуса від 12 червня 2020 року, згідно договору № GL2N79275-266ПB від 02 березня 2020 року про відступлення прав вимога, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» перейшло право вимоги за кредитним договором №127/П/04/2007-840 від 29.03.2007 року.

Згідно постанови Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 30.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63772964, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №1229 виданого 12.06.2020 року, приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» грошових коштів у розмірі 331 784, 64 грн. /а. с. 15-16/.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами організаціями — не більше року.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Стаття 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Проте, всупереч вказаним нормам чинного законодавства, приватним нотаріусом не виконано зазначених вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису від 12.06.2020 року.

При вчиненні виконавчого напису, у порушення норм ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та Порядку, приватним нотаріусом не перевірено того, чи пред`явлена заборгованість є безспірною.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 12 червня 2020 року сплив строк позовної давності в цілому за кредитним договором №127/11/04/2007-840 від 29.03.2007 року, оскільки зобов`язання за даним кредитним договором мали бути виконані в строк до 20.03.2014 року, що вбачається з п. 1.1.4 кредитного договору.

Отримання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» прав вимоги з 02.03.2020 року, що відбулося вже після закінчення строків позовної давності за кредитним договором не є підставою поновлення строків.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимог стосовно зобов`язань стягнення заборгованості та стягнення звернення заборгованості минуло більше трьох років загальної позовної давності, які банк на день вчинення виконавчого напису пропустив.

Окрім того, з наданих суду документів неможливо встановити факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості,яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Наведені обставини вказують на порушення приватним нотаріусом Личуком Т.В. при вчиненні виконавчого напису вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, щодо перевірки безспірної заборгованості.

У даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також, відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якою стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов`язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 12.06.2021 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. не вправі був вчиняти вказаний виконавчий напис, оскільки не встановив того чи пред`явлена заборгованість є безспірною та чи не сплив строк загальної позовної давності.

Приватний нотаріус повинен був відмовити відповідачу у вчиненні відповідної нотаріальної дії з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про нотаріат», оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, а виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1229, вчинений 12.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» заборгованості, що виникла за кредитним договором №127/11/04/2007-840 від 29.03.2007 року, договором про відступлення права вимоги, за період з 02.03.2020 року по 05.06.2020 року у розмірі 331 784,64 грн. - слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати – суму сплаченого судового збору пропорційно до частини тих позовних вимог, які задоволені судом. Так, з ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 369, 578, 590 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Виконавчий напис Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича від 12.06.2020 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1229 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованості, що виникла за кредитним договором №127/11/04/2007-840 від 29.03.2007 року, договором про відступлення права вимоги, за період з 02.03.2020 року по 05.06.2020 року у розмірі 331 784,64 грн. – визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2, код ЄДРПОУ:41661563) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) 908,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено проголошено 18.10.2021 року о 15 год. 10 хв.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Р. Юрків.