Рішення № 100478605, 13.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7009/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

з участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД», ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД», ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням загальних зборів Засновників ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» - відповідач 1 від 14.01.2021року обрано ОСОБА_1 – позивач, директором зазначеного товариства. Згідно наказу №1 від 14.01.2020року, позивач приступила до виконання обов`язків директора Товариства з 15.01.2021року. В липні 2021 року позивачка виявила бажання реалізувати своє право, передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України та припинити трудові відносини із відповідачем – ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД». Однак, ОСОБА_1 не змогла розшукати єдиного учасника товариства - ОСОБА_2 і особисто вручити йому заяву про звільнення з посади директора, оскільки він змінив номер телефону, не цікавиться справами товариства, не бере участі в управлінні ним. Позивачка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, тому не в змозі буде виконувати обов`язки директора товариства. Користуючись правом наданим п.3.2.14. Статуту Товариства, позивач скликала Загальні збори учасників ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» на 16.08.2021року о 10.00 за місцем знаходженням Товариства (м.Львів, пл. Євгена Маланюка,4) з наступним порядком денним: звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФП ҐІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» ОСОБА_1 ; виключення з ЄДР ОСОБА_1 з числа осіб уповноважених вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; призначення іншої особи (за пропозицією Учасника Товариства) на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД»; передача печатки та документів Товариства до нового директора; державна реєстрація змін до відомостей до ЄДР. Повідомлення про скликання Загальних зборів учасників разом з заявою про звільнення позивачка направила цінним листом з описом вкладення на адресу єдиного засновника Товариства. Однак, ОСОБА_1 не змогла в повній мірі реалізувати своє право на скликання та проведення зборів з незалежних від неї підстав, так як лист адресований ОСОБА_3 , не було вручено (повернутий з інших причин). На місце і час призначених Загальних зборів учасників з`явився представник позивача, який склав акт про те, що збори не відбулися у зв`язку з неприбуттям на них єдиного учасника - ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що внаслідок бездіяльності відповідачів, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення в межах статутної діяльності товариства, ними порушені її трудові права, зокрема, право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця праці. Тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.08.2021 року відкрито загальне судове провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, представниця позивачки подала до суду заяву про слухання справи у їх відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідачів до суду не надходило.

За згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів засновників ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» - відповідач 1 від 14.01.2021року ОСОБА_1 обрано директором зазначеного товариства / а. с. 7/.

Відповідно до наказу №1 від 14.01.2020 року, ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора Товариства з 15.01.2021 року / а. с. 8/.

27.07.2021 року ОСОБА_1 написала заяви про звільнення її з посади директора ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України /а. с. 13, 14/.

Однак відповіді на заяву позивачка не отримала.

Згідно п. 3.2.1.3. Статуту Товариства обрання та відкликання директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Керуючись правом наданим п.3.2.14. Статуту Товариства, ОСОБА_1 скликала Загальні збори учасників ТОВ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» на 16.08.2021року о 10.00 за місцем знаходженням Товариства (м. Львів, пл. Євгена Маланюка,4) з наступним порядком денним: звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» ОСОБА_1 ; виключення з ЄДР ОСОБА_1 з числа осіб уповноважених вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; призначення іншої особи (за пропозицією Учасника Товариства) на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД»; передача печатки та документів Товариства до нового директора; державна реєстрація змін до відомостей до ЄДР /а. с. 10-12, 15/.

Повідомлення про скликання Загальних зборів учасників разом з заявою про звільнення ОСОБА_1 направила цінним листом з описом вкладення на адресу єдиного засновника Товариства /а. с. 16/.

Однак, збори не відбулися у зв`язку з неприбуттям на них єдиного учасника - ОСОБА_2 , що стверджується актом який складений представником позивача ОСОБА_4 /а. с. 18/.

Згідно наказу №1 від 16.08.2021 року підписаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» Гюлдемет М.Ю. нею припинено виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» з 16.08.2021 року у зв`язку із звільненням з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Підставами є закінчення двотижневого терміну з моменту направлення єдиному учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» заяви про звільнення та акт від 16.08.2021 року про визнання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» такими, що не відбулись /а. с. 19/.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути, зокрема, безстроковим, що укладається на невизначений строк (п. 1 ч. 1 ст. 23 КЗпП України).

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами засновників товариства заяви про звільнення позивача з посади комерційного директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник, має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно ч.6 ст. 65 Господарського кодексу України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №61-11768св 18 недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб. Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей.

Частиною 2 статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі №758/1861/18 встановив, що керівник товариства (директор) може звернутись до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10. 2008 року при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» та ОСОБА_5 порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Оскільки позивачка не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від неї підстав, в порядку, передбаченим зазначеними законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору, у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 27, 77, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 5-1,22, 36, 38, 221 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43450586) та директором ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 16серпня 2020 року.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПҐ ІНТЕРНЕШЕНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД» (адреса місцезнаходження:79005, м. Львів, пл. Євгена Маланюка, 4, код ЄДРПОУ: 43450586), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908.00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 13.10.2021 року.

Суддя О.Р. Юрків.