Рішення № 100478580, 11.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №466/7189/21

Провадження №2-а/461/169/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

при секретарі судових засідань Євтушенка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 11.06.2020 року №69 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації ЛМР від 11.06.2020 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн. Позивач зазначає, що про факт розгляду справи адміністративною комісією позивачу відомо не було, що порушило її право на участь у розгляді справи, протокол також був складений за її відсутності. Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_2 стало відомо у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження та блокуванням її банківських рахунків. Просить суд скасувати постанову, провадження у справі закрити.

Крім того, позивач просить суд поновити їй строк звернення до суду із вказаним позовом, оскільки він пропущений із поважних причин, адже про оскаржувану постанову вона дізналася лише 30.07.2020 року, ознайомившись з матеріалами адміністративного правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.09.2021 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.09.2021 року на електронну адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що на адресу Галицької районної адміністрації ЛМР надійшов протокол №27 від 20.05.2020 року,складений ЛКП «Старий Львів» щодо ОСОБА_2 , для розгляду на засіданні адміністративної комісії.22 квітня 2020 року ЛКП «Старий Львів» скеровано попередження №355, в якому зобов`язувало ОСОБА_2 в термін до 27.04.2020 року прибрати будівельне сміття з подвір`я будинку АДРЕСА_1 . 20 травня 2020 року ЛКП «Старий Львів» складено протокол №27 щодо ОСОБА_2 , яка після ремонту квартири винесла сміття (будівельне) у подвір`я будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Адміністративною комісією скеровано повістку №12 від 25.05.2020 року рекомендованою кореспонденцією трек-номер 7900824661231 на засідання, яке призначено на 28.05.2020 року, проте позивачем повістку не отримано та вирішено повторно викликати для розгляду протоколу. Адміністративною комісією скеровано повістку №1 від 28.05.2020 року рекомендованою кореспонденцією трек-номер 7900824725191 на засідання, яке призначено на 11.06.2020 року, проте позивачем повторно повістку не отримано. Відповідно до долученої до протоколу довідки форми №2 з місця проживання про склад сім`ї і прописки №2281 від 20.05.2020 року ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_3 . До протоколу долучено фотофіксацію, в якій відображено засмічення подвір`я мішками із будівельним сміттям. Представник відповідача зазначив, що адміністративною комісією Галицької районної адміністрації ЛМР прийнято постанову №69 від 11.06.2020 року з накладенням на ОСОБА_2 штрафу у вигляді 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1360 грн. Оскільки оскаржувану постанову було прийнято згідно норм чинного законодавства та з додержанням усіх вимог, просить відмовити у задоволенні позову.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Позивач у встановлений ухвалою про відкриття провадження строк відповідіна відзивне подала та інших заяв до суду від неї не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, про оскаржувану постанову від 11.06.2020 року ОСОБА_2 дізналася 30.07.2021 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративного правопорушення, копії яких Галицькою районною адміністрацією ЛМР надано 30.07.2021 року на запит ОСОБА_2 , що підтверджується копією супровідного листа /а.с.28/.

Відтак, оскільки позивачу не було раніше відомо про існування оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду із позовом необхідно задоволити.

Щодо суті позовної вимоги, суд всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 20 травня 2020 року ЛКП «Старий Львів» складено протокол №27 щодо ОСОБА_2 , яка після ремонту квартири винесла сміття (будівельне) у подвір`я будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 /а.с.17/.

На підставі протоколу ЛКП «Старий Львів» адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради прийнято постанову №69 від 11.06.2020 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн. /а.с.15/.

Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Пункт 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно положень статті 1 цього ж Закону, територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

При цьому згідно ч. 1 статті 16 вказаного Закону на об`єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Суб`єктом адміністративного проступку є, зокрема, громадяни.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 152 Кодексу про адміністративні правопорушення України визначено, що Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено, що протокол №27 від 20.05.2020 року, складений ЛКП «Старий Львів» щодо ОСОБА_2 складено за у відсутності позивача, про складення такого позивача не повідомлено, пояснень ОСОБА_2 не надавала. Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач не була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради матеріалів адміністративного правопорушення, оскільки повістки позивачем не отримано, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Окрім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні покази свідків, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Також, з фотокопії, яка міститься в матеріалах справи, на яку містяться покликання б оскаржуваній постанові не можливо однозначно встановити ні місця, ні дати фотозйомки, обставини та обстановку, які відображені на них, а тому така фотозйомка не може враховуватись як належний доказ у справі /а.с.25/.

Таким чином, по даній справі сторона відповідача не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 є особою яка несе відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Крім того, судом з матеріалів справи встановлено, що під час розгляду адміністративної справи адміністративною комісією належним чином не встановлено обставини справи (наявність порушення), не враховано особу порушника.

В той же час ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За положеннями ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятої ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 6-11, 14, 77, 139, 217, 241-246, 255, 293, 295, 371КАС України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 33, 152, 222, 245, 251, 254, 256, 268, 276, 278-280, 289, 293, 294 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позов ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволити.

Скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №69 від 11.06.2020 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн., а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 20847537, адреса: 79000, м.Львів, вул. Ференца Ліста,1.

Суддя Зубачик Н.Б.