Постанова № 100478535, 18.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7994/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 122-4 , 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

13.09.2021 року о 20 годині 50 хвилин у м. Львові по вул. Тарнавського, 106 А, громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків.

Крім цього, 13.09.2021 року о 20 годині 50 хвилин по вул. Тарнавського, 106 А, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, не повідомивши про це у відповідний орган чи підрозділ Національної поліції України.

ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення судового засідання призначеного на 07.10.2021 року з метою реалізації свого права на захист. Водночас, у наступне судове засідання призначене на 18.10.2021 року останній не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме розпискою про обізнаність ОСОБА_2 з часом і місцем розгляду справи.

З огляду на наведене, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, що підтверджується матеріалами справи, визнано можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні протокол підтримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Адміністративні матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку чим підлягають об`єднанню в одне провадження.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

У п. 1.5. ПДР зазначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР).

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (п.2 .10 «а» ПДР).

Водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських (п.2 .10 «д» ПДР).

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад вказаних вище адміністративних правопорушень, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ №294324 від 15.09.2021 року, серії ААБ №294323 від 15.09.2021 року, схемою місця ДТП, відеоматеріалом з місця події,письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії НК № 493620, поясненнями потерпілого ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні.

Водночас, суд відхиляє доводи ОСОБА_2 , наведені ним у письмових поясненнях долучених до протоколу, стосовно непричетності останнього до ДТП, оскільки такі спростовуються вищенаведеними доказами, які є належними та допустимими. Отже, суд вважає такі пояснення такими, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП доведена повністю.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи особу ОСОБА_2 , беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому, виходячи з санкцій за відповідні правопорушення, більш серйозним правопорушенням суд визнає порушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_2 , на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 36,122-4, 124, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Об`єднати в одне провадження адміністративні справи про притягнення ОСОБА_2 за ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Присвоїти об`єднаній справі №461/7994/21 (провадження №3/461/3892/21).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454 гривень 00 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький